Постанова № 3615320, 02.04.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2009 року № 22-а-14998/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів Носа С.П., Попка Я.С.,

при секретарі судового засідання Козирі В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівці на постанову господарського суду Чернівецької області від 19 вересня 2008 року у справі за позовом Виробничо-комерційної колективної фірми «Автокомплект ЛТД» до Державної податкової інспекції у місті Чернівці про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

01 березня 2007 року позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0211704231/0 від 18 грудня 2006 року, яким виробничо-комерційній колективній фірмі «Автокомплект Лтд» визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 56025 грн. (з яких 37470 грн. основний платіж та 18735 грн. штрафна санкція). Зокрема зазначає, що 26 і 28 квітня ВККФ «Автокомплект Лтд» перерахувало митним органам кошти в сумі 27000 грн., які є грошовою заставою і зараховуються в рахунок сплати обовязкових платежів при оформленні ВМД на доставлений товар. Підтвердженням факту сплати платежів, у т.ч. імпортного ПДВ, вважається дата оформлення ВДМ, у якій митний орган підтверджує факт сплати ПДВ, тобто факт зарахування застави в рахунок сплати обовязкових платежів. Крім того, вказує, що під час ввезення продукції він видав податковий вексель на суму податків, що справляються під час ввезення товарів в Україну на термін не більше 180 днів.

У заперечені на адміністративний позов ДПІ у м. Чернівці вказано, що під час перевірки було встановлено завищення податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, та завищено залишок відємного значення. Який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 35400 грн.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 19 вересня 2008 року позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівці № 0211704231/0 від 18.12.2006 року.

Згадана постанова оскаржена в апеляційному порядку ДПІ у м. Чернівці. Апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову, якою повністю відмовити у задоволені позовних вимог ВККФ «Автокомплект Лтд». Зокрема, вказує, що за перевіряємий період ВККФ «Автокомплект Лтд» здійснювала зовнішньоекономічну діяльність на підставі імпортних контрактів, укладених відповідно Угоді від 23.12.1993 року та Постанови КМУ від 18.05.1994 року № 323 «Про затвердження Положення про порядок поставок і митного оформлення продукції за виробничою кооперацією підприємств і галузей держав учасниць СНД». Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про підставність апеляційної скарги та незаконність рішення суду першої інстанції.

При цьому колегія суддів враховує наступне.

Працівниками ДПІ у м. Чернівці була проведена виїзна планова документальна перевірка виробничо-комерційної колективної фірми «Автокомплект Лтд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2004р. по 30.06.2007р. оформлена актом № 4985/23-1/14269102 від 06.12.2006 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем завищені суми бюджетного відшкодування за червень 2006 року в сумі 23424 грн. та включені до податкового кредиту суми ПДВ, що зараховані до бюджету шляхом зменшення відємного значення при погашені податкових векселів.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0211704231/0 від 18.12.2006 року, яким визначено суму податкового зобовязання по сплаті податку на додану вартість у сумі 56025 грн. (37470 грн. основного платежу та 18735 грн. штрафних санкцій).

Як вбачається із матеріалів справи, завищення сум бюджетного відшкодування виникло внаслідок порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/9ВР від 023.04.1997р., де, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому періоді постачальникам таких товарі (послуг), та залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відтак, ВККФ «Автокомплект ЛТД» здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність, при ввезені комплектуючих на митну територію України в оплату ПДВ та мита видав на суму ПДВ та мита прості векселі зі строком погашення 180 днів, які зареєстровані в ДПІ у м. Чернівці.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку оформлення векселями сплати податків з продукції, що поставляється за виробничою кооперацією та їх погашення» № 1303 від 24.11.1997р. із змінами внесеними постановою КМУ № 1336 від 25.08.1998 року векселедавець, видає на суму податків, що справляється під час ввезення в Україну товарів, простий вексель, який оформлюється на вексельному бланку відповідно до Постанови КМУ та Національного банку України від 10.09.1992р. № 528 «Про затвердження правил виготовлення і використання вексельних бланків», з обовязковим виділенням окремими рядками найменування та суми за кожним податком.

Вексель виписується в іноземній валюті, визнаній НБУ конвертованою, з відстроченням платежу до повного використання ввезеної продукції за призначенням або до вивезення продукції за межі митної території України згідно з умовами договорів (контрактів), але на термін не більше, як 180 календарних днів з дати складання векселя, якою є день оформлення ввізної митної декларації.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції вищезазначений вексель було прирівняно до податкового векселя, який у відповідності до ЗУ «Про податок на додану вартість» податковий вексель це письмове безумовне грошове зобовязання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.

Однак колегія суддів, звертає увагу на те, що дане твердження суду першої інстанції не відповідає нормам Закону України «Про податок на додану вартість» та Постанові КМУ «Про затвердження порядку оформлення векселями сплати податків з продукції, що поставляється за виробничою кооперацією та їх погашення» № 1303 від 24.11.1997р.

Зокрема, абзац перший пункту 11 Порядку № 1303 передбачає, що у разі повного використання ввезеної за виробничою кооперацією продукції або вивезення її за межі митної території України до настання граничного терміну, визначеного абзацом другим п. 3 цього Порядку, сума податків не сплачується, а вексель погашається.

У разі непогашення векселя (його частки) у терміни визначені абзацом 2 п. 3 Порядку, векселедавець зобовязаний його оплатити протягом пяти календарних днів. Пари цьому за кожним видом платежу виписується окреме платіжне доручення. Якщо протягом пяти календарних днів після настання терміну платежу за векселем, векселедавець не звернувся до векселедержателя із заявою про його погашення, останній подає до відповідного банку вексель та розпорядження про безспірне стягнення з векселедавця не погашених вексельних сум (п. 16 Порядку №.1303).

Відтак, ВККФ відобразило ПДВ, нарахованих на невивезену частину продукції по векселях у р. 19.2 декларації з ПДВ за вказаний період, в результаті чого зарахування до бюджету нарахованих сум відбулося шляхом зменшення відємного значення ПДВ за відповідні періоди або зарахування за рахунок переплати. Дані суми ПДВ включалися підприємством до складу податкового кредиту в наступному після зарахування місяці, що призвело до заниження ПДВ за перевірений період.

З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято незаконне рішення, ухвалене без дотримання норм матеріального права при порушенні норм процесуального права. Рішення ухвалене не на підставі повно і всебічно зясованих обставин справи, не підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196. 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2; 207, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівці задовольнити, а постанову господарського суду Чернівецької області від 19 вересня 2008 року у справі № 14/93 скасувати і прийняти нову постанову про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.О. Яворський

Судді С.П. Нос

Я.С. Попко