Ухвала суду № 3615309, 25.03.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДo:p>/o:p>

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

o:p>/o:p>

25 березня 2009р.              м. Дніпропетровськ            Справа № 2-а-647/08

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючий суддя      Мірошниченко М.В.,

суддя                             Проценко О.А.,

суддя                             Туркіна Л.П.

при секретарі              Резніков Ю.М.

за участю представників :

позивача:           не з'явився 

відповідача:      не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні              

апеляційну скаргу    Малого підприємства  «Станція технічного обслуговування

                                     «Правобережна», м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

на постанову              Дніпропетровського окружного адміністративного суду

                                      від 26.09.2008р.

у справі                        №  2-а-647/08            (категорія статобліку – 2.11.5)

за позовом                   Малого підприємства  «Станція технічного обслуговування

                                      «Правобережна», м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до відповідача             Державної податкової інспекції  в м. Дніпродзержинську,  м.

                                       Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про                                 визнання протиправними дій та визнання протиправною і

                                       скасування податкового повідомлення-рішення

                                                               ВСТАНОВИЛА:

                Малим підприємством  «Станція технічного обслуговування «Правобережна», м. Дніпродзержинськ заявлено позов до Державної податкової інспекції  в м. Дніпродзержинську  про визнання таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства податкового повідомлення-рішення № 560/15-3/0/35103/10  від 09.10.2007р.,  а також про скасування податкового повідомлення-рішення № 560/15-3/0/35103/10  від 09.10.2007р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2008р. у справі № 2-а-647/08 у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем в 2005році, 2006році, 2007році було надано до ДПІ у м. Дніпродзержинську зведений розрахунок суми земельного податку, у яких позивач самостійно визначив суму податкового зобов’язання в розмірі: 8065,15грн. на 2005рік, 8349,80 грн. на 2006рік, 8869,17грн. на 2007рік.  Суд дійшов до висновку, що позивачем суми земельного податку за вказаний період були сплачені несвоєчасно, оскільки грошові кошти, фактично сплачені позивачем у якості оплати земельного податку за 2005 – 2007роки, на підставі п.7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 були зараховані в рахунок погашення податкового боргу, який виник за раніше виданими податковими повідомленнями – рішеннями ( в порядку календарної черговості). При цьому судом вказано, що платіжні квитанції, надані позивачем у якості доказу своєчасної сплати земельного податку, не є належними доказами, оскільки вони містять виправлення щодо реквізитів платіжної операції.

            Не погодившись із постановою суду першої інстанції,  Малим підприємством  «Станція технічного обслуговування «Правобережна» подана апеляційна скарга, в якій позивач посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права.  Зазначає зокрема, що в порушення вимог ст. 86 КАС України суд першої інстанції не врахував надані позивачем докази у справі. Судом порушено приписи норм ст. ст. 10, 11 КАС України щодо принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

            Просить  скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2008р. у справі № 2-а-647/08 та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

            Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську, відповідач у справі, в запереченнях на апеляційну скаргу не погоджується із викладеними в ній доводами, посилаючись на наступні обставини. В порушення п.13 Розділу ІІІ Інструкції про касові операції в банках України (затв. Постановою Правління НБУ № 337 від 14.08.03р.)  платіжні квитанції позивача містять виправлення, що є недопустимим. Факт несвоєчасної сплати земельного податку підтверджується матеріалами справи.

            Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції від 26.09.08р. без змін.

            До судового засідання 25.03.2009р. представники сторін не з'явились. Сторони про час, дату і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суду не повідомили. На підставі ст. 196 КАС України колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін, оскільки їх неявка не є перешкодою для цього.

            Справа призначена до апеляційного розгляду та  розглянута колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Проценко О.А. (суддя), Туркіна Л.П. (суддя).

Технічне фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою  комплексу «Камертон».

За результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 25.03.2009р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія суддів  не знаходить підстави для  задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську була проведена перевірка позивача з питання несвоєчасної сплати земельного податку  за період з 31.12.2005р. по 16.08.2007р. В результаті перевірки відповідачем складено Акт № 478/15-3/19317069 від 27.08.2007р.

Відповідачем прийнято податкове повідомлення – рішення від 09.10.2007року № 560/15-3/0/35103/10, яким на підставі п.п.17.1.7 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 за затримку на 496 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 7198,78 грн., до позивача застосований штраф у сумі 3599,43грн.

В акті перевірки, працівниками відповідача було визначено, що позивачем несвоєчасно сплачена узгоджена сума податкового зобов’язання по земельному податку в розмірі 7198,78грн., чим  порушено п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 та Закон України «Про плату за землю». 

Відповідачем визначено на підставі витягу з даних державного земельного кадастру (Довідок Дніпродзержинського міського управління земельних ресурсів № 1609 від 30.01.06р., № 1777 від 29.01.2007р.)  в 2005р., 2006р., 2007р. позивачем надано до ДПІ Зведений розрахунок суми земельного податку за 2005рік, 2006рік, 2007 рік, у яких підприємство самостійно визначило суму податкового зобов’язання в розмірі:

- 8065,15грн. на 2005рік,

- 8349,80 грн. на 2006рік,

- 8869,17 грн. на 2007рік.

За змістом п.1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181  податкове зобов’язання – це зобов’язання платника податків сплатити до бюджету або державного цільового фонду відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

П.п.4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  № 2181 визначає, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

            У відповідності до п.5.3.1 ст. 5 Закону України № 2181, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 ст. 4 цього Закону.

            Згідно до п.п.17.1.7 ст. 17 Закону України № 2181, в разі, якщо платник податку не сплачує узгоджену суму податкових зобов’язань на протязі граничних термінів, визначених цим законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф в наступних розмірах:

            -при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов’язання – в розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

            -при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за  останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов’язання – в розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

            -при затримці більше 90 календарних днів, наступних за  останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов’язання – в розмірі п’ятдесяти  відсотків погашеної суми податкового боргу.

            Відповідач дійшов до висновку, що позивачем узгоджені суми земельного податку за:  2005рік у сумі 8065,15грн., 2006рік у сумі 8349,80грн., 2007рік у сумі 8869,17грн. своєчасно не сплачені.

            Такий висновок зроблений відповідачем внаслідок наступних обставин. Позивачем платіжними квитанціями №№: 2025 від 17.12.2005р., 2260 від 18.11.2005р., 2178 від 17.10.2005р., 2077 від 18.01.2006р., 2169 від 16.03.2006р., 2313 від 16.06.2006р., 2158 від 17.05.2006р., 2176 від 13.04.2006р., 2078 від 13.07.2006р., 2257 від 16.08.2006р., 2167 від 13.09.2006р., 2312 від 16.10.2006р., 2012 від 11.11.2006р. був сплачений земельний податок за жовтень, листопад, грудень 2005року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2006року.

            При цьому, грошові кошти, сплачені вказаними платіжними квитанціями, були зараховані  відповідачем в рахунок погашення податкового боргу за податковими повідомленнями – рішеннями № 821/15-4/19317069/22410, № 822/154/19317069/22409, № 823/15-4/19317069/22408 та пені, а також податкового  повідомлення – рішення № 72/15-4/19317069/4366 від 23.02.2006р. на суму 54,21 грн. – 10%.

Таке зарахування було здійснене податковою інспекцією на підставі п.7.7 ст.

7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, згідно з якою податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) – у рівних пропорціях.

            Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

            У відповідності до ч.1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

            У відповідності до ч.1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

            Позивач обґрунтовує позовні вимоги посиланням на платіжні квитанції №№: 2025 від 17.12.2005р., 2260 від 18.11.2005р., 2178 від 17.10.2005р., 2077 від 18.01.2006р., 2169 від 16.03.2006р., 2313 від 16.06.2006р., 2158 від 17.05.2006р., 2176 від 13.04.2006р., 2078 від 13.07.2006р., 2257 від 16.08.2006р., 2167 від 13.09.2006р., 2312 від 16.10.2006р., 2012 від 11.11.2006р., якими був (на думку позивача) сплачений земельний податок за жовтень, листопад, грудень 2005року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2006року.

            Колегія суддів вважає, що зазначені платіжні квитанції (копії містяться на а.с. 6 – 10) не можуть бути належними доказами факту сплати земельного податку саме за вказаний період часу внаслідок наступного. 

            По-перше, квитанції містять виправлення в графі «призначення платежу», а саме: наявні виправлення в періоді оплати земельного податку.

            По-друге, квитанції №№:  2077 та 2167 містять виправлення  у графі «сума».

            При цьому, у відповідності до п.13 Розділу ІІІ Інструкції про касові операції в банках України (затв. Постановою Правління НБУ від 14.08.03р. № 337 та зареєстрованій в Мінюсті за № 768/8089) виправлення в касових документах реквізитів, а саме: номера рахунків, найменування клієнта, суми, прізвища,  імені, по батькові отримувача (платника) не допускаються.

            До того ж у відповідності до ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. податкова звітність підприємства ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно до ст. 1 цього Закону первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.  Згідно до ч.1 ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій  (на даних якого ґрунтується податкова звітність) є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Згідно до ч.7 ст. 9 цього Закону,  підприємство повинно вживати усіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах.

            По-третє, позивачем взагалі не надано платіжних документів у якості доказу оплати земельного податку за 2007рік.

            Вказані обставини у їх сукупності свідчать, що суми надходжень грошових коштів обґрунтовано спрямовані податковим органом в рахунок оплати податкового боргу в порядку календарної черговості його виникнення, оскільки позивачем не надано належних доказів своєчасної сплати земельного податку саме за перевіряємий період: з 31.12.2005р. по 16.08.2007р.

            Таким чином відсутні підстави для задоволення позову про скасування податкового повідомлення – рішення від 09.10.2007року № 560/15-3/0/35103/10.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду відсутні.

Керуючисьст. ст. 195, 198 п.1, 200, 205, 206Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -                                       

                                                УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  Малого підприємства «Станція технічного обслуговування «Правобережна», м. Дніпродзержинськ  залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2008р. у справі № 2-а-647/08 залишити без змін.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця  до адміністративного суду касаційної інстанції.

            Повний текст ухвали виготовлено – 01.04.2009р.

           Головуючий суддя                                                           М.В. Мірошниченко

                               Суддя                                                            О.А. Проценко

                                 Суддя                                                            Л.П. Туркіна