Ухвала суду № 36152184, 01.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 р.Справа № 820/3579/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2013р. по справі № 820/3579/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова

до Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева" на його користь заборгованість з відшкодування пільгових пенсій за списком №1 в сумі 2016408,50 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на підприємстві працювало 342 працівника, яким призначено пенсію на пільгових умовах на підставі п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список №1). За період листопад-грудень 2012 року, перерахунок за 2012 рік та доплати за лютий-жовтень 2012 року, за січень-березень 2013 року сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій вказаним працівникам складає - 2016408,50 грн. Підприємству направлялись відповідні повідомлення для відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які були ним отримані. Суми зазначені в повідомленнях відповідачем не оскаржувались та сплачені не були. Отже, позивач вважає, що сума заборгованості з відшкодування пільгових пенсій за списком №1 в сумі 2016408,50 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2013р. адміністративний позов задоволено: стягнуто з Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, р/р 2600712110679 ХФКиев.АКБ "Правекс-банк", МФО 350493, код ЄДРПОУ 14315629) на користь Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова (61036, м. Харків, вул. Дизельна, 8, код ЄДРПОУ 22682715) заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за списком №1 в сумі 2016408.50 грн. (два мільйони шістнадцять тисяч чотириста вісім грн. 50 коп.) на р/р 256003012097 у ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823.

Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева", в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2013р. в частині задоволення позову на суму 286783,91 грн. та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в цій частині. При цьому заперечує проти позову посилаючись на час виходлу на пенсію працівників до 2004 р., на те, що доплата не повинна компенсуватися, та необхідність списання доплат за лютий - листопад 2012 р. згідно Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку»

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева" зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за номером 0102.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Враховуючи вказане, із набранням чинності Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01 січня 2004 року витрати на виплату та доставку, призначених на підставі пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями, обов'язок яких з відшкодування понесених Пенсійним фондом України витрат на виплату і доставку вищезазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії або часом набуття пільгового стажу.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Виходячи зі змісту положень пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII можна зробити висновок, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.

Як вбачається з матеріалів справи, на Державному підприємстві "Завод ім. В.О. Малишева" працювало 342 працівника, яким призначено пенсію на пільгових умовах на підставі п. "а" ст. 13 Закону № 1788-XII (список №1), що не заперечується позивачем.

З розрахунку заборгованості Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" вбачається, що сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій вказаним працівникам складає - 2016408,50 грн. за період листопад-грудень 2012 року, перерахунок за 2012 рік та доплати з основного розміру пенсій (донарахування раніше не виставленого боргу) за лютий-жовтень 2012 року, за січень-березень 2013 року.

Порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція №21-1).

Згідно з п. 6.1. Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 6.4. Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.5. Інструкції №21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно п. 6.8 цієї інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог Інструкції № 21-1 Управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова були направлені на адресу відповідача повідомлення з розрахунками сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за відповідні періоди, де містилася інформація як щодо новопризначених, так і щодо перерахованих пенсій та доплат з основного розміру пенсій (донарахування раніше не виставленого боргу) (а.с. 36-243б том 1).

Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева" вказані повідомлення отримало, про що свідчать відповідні відмітки на цих повідомленнях, суми зазначені в повідомленнях не оскаржувались та підприємством не сплачені.

Згідно наданих копій розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів „а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", складених щодо Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева", зазначені витрати становлять 2016408,50 грн.

Відповідно до п. 6.8. вказаної вище Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідачем заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" станом на час розгляду справи в суді, не погашена та становить 2016408,50 грн.

Щодо твердження відповідача про те, що включення до розрахунку витрат на виплату додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень з метою їх відшкодування за рахунок відповідача є неправомірним та необґрунтованим, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про загальнеобовязкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсійні виплати - це грошові виплати в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати; пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Аналізуючи зміст вказаних правових норм суд приходить до висновку , що підвищення розміру пенсій входить до загального розміру пенсії, яку фактично отримує пенсіонер, та фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Крім того, матеріали справи не містять доказів наявності в розрахунках сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій сум фактичних витрат на виплату і доставку додаткових доплат, надбавок та підвищень відповідно до положень Закону № 1788-XII зазначеним вище особам. Як вбачається з пояснень пенсійного фонду та повідомлень на адресу відповідача, в даному випадку доплата це кошти які сплачені пенсіонерам в зв'язку зі збільшенням пенсії, яке не включено до попрередніх розрахунків.

Таким чином, вищезазначене твердження відповідача є безпідставним та необґрунтованим.

Щодо посилань на необхідність списання доплат за лютий -листопад 2012 р., то колегія суддів зазначає, що згідно ст.. 1 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку» підлягають списанню не сплачені на день набрання чинності цим Законом суми заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу (у тому числі встановлені судовими рішеннями та реструктуризовані) з платежів до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - соціальні фонди), а саме: заборгованість зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та пенсійне страхування; єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; з відшкодування пільгових пенсій (у тому числі витрат на їх доставку), наукових пенсій; накладених (нарахованих) сум штрафів та пені, а також суми штрафів та пені, які підлягають (підлягатимуть) накладенню (нарахуванню) на день набрання чинності цим Законом.

Органи соціальних фондів визначають суму заборгованості, яка підлягає списанню, за даними обліку платежів у соціальних фондах.

Тобто умовою списання є наявність заборгованості, тобто боргу - сум по яких пройшов термін сплати, та їх облікування у фонді.

При цьому ці умови повинні бути дотримані на час набрання чинності законом- 30 жовтня 2012 р..

Але як вбачається з матеріалів справи на цю дату суми не були визначені не обліковувалися та могли бути обліковані, тем більш як заборгованість.

Тобто на 30.10.1012 р. були відсутні формальні підстави для списання цих сум.

Як встановлено з пояснень сторін підприємству були списані суми заборгованості, що лічилися по обліку, оскарження дій чи бездіяльності при списанні не було.

Таким чином, данні обґрунтування є помилковими.

Враховуючи викладене вище, та те, що відповідач належними доказами не довів відсутність у нього заборгованості у розмірі 2016408,50 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №1, позов підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2013р. по справі № 820/3579/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Мельнікова Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 07.10.2013 р.