Постанова № 36152070, 12.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12430/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Баяна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2013 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Баяна» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Баяна» (надалі за текстом - «ТОВ «Баяна») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (надалі за текстом - «ДПІ у Шевченківському районі») щодо призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Баяна» та складання акту за результатами цієї перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002442260 від 24 липня 2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 390 203 грн. Позивач просив також зобов'язати відповідача вилучити з картки особового рахунку та з усіх інформаційних баз органів державної податкової служби, у тому числі з інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит» та інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів на рівні ДПА України», АС «Податковий блок», інформацію, внесену на підставі акту перевірки та відновити суму податкового кредиту, задекларовану ТОВ «Баяна».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 11.07.2013 р. по 12.07.2013 року посадовцями ДПІ у Шевченківському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Баяна» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Басмер ЛТД» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.02.2013 р. по 28.02.2013 р.

Результати перевірки оформлено актом № 34+6/22-30/25661760 від 12.07.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого ТОВ «Басмер ЛТД» у складі вартості робіт.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

05.02.2013 р. між ТОВ «Баяна» та ТОВ «Басмер ЛТД» укладено договір № 05/02 за умовами якого останнє зобов'язалось виконати роботи з улаштування благоустрою (улаштування спортивного та дитячого майданчиків, зовнішнього освітлення, озеленення) на прибудинковій території житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Ю.Шумського, 3-а. у Дніпровському районі м. Києва.

На виконання умов цього договору ТОВ «Баяна» із свого поточного рахунку перерахувало контрагенту 2 000 000 грн., а ТОВ «Басмер ЛТД» видало податкові накладні на загальну суму 318 333 грн. 33 коп., яку позивач відніс до податкового кредиту.

Разом з тим, відповідно до акту ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 16.04.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Басмер ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2012 р. по 31.03.2013 р.» підписи на довіреності від 31.10.2012 р., реєстраційній картці про внесення змін до відомостей про юридичну особу виконані не директором товариства.

Наведене, на думку органу державної податкової служби, свідчить про безпідставність формування ТОВ «Баяна» податкового кредиту у розмірі 318 333 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Шевченківському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002442260 від 24 липня 2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 390 203 грн., у тому числі 312 162 грн. за основним платежем та 78 041 грн. за штрафними санкціями.

Правовідносини, що ви никають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту регулюються статтею 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження реальності господарської операції позивачем було надано копії: договору № 05/02 від 05.02.2013 р., протоколу узгодження договірної ціни, локальних кошторисів, платіжних доручень, податкових накладних, акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, які свідчать, що зобов'язання за договором між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ТОВ «Баяна» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентові, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, актів виконаних робіт, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ «Басмер ЛТД», які були предметом перевірки.

Відмовляючи в задоволенні позову у цій частині суд попередньої інстанції помилково послався на те, що позивачем не було надано квитанцій на підтвердження факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «Баяна» є покупцем робіт, а відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України квитанція є підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних.

Крім того, позивачем надавались відомості з Єдиного реєстру податкових накладних, які свідчать що податкові накладні ТОВ «Басмер ЛТД» пройшли відповідну реєстрацію.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про товарність зазначеної господарської операції та про неправомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що виїзна перевірка ДПІ у Шевченківському районі проводилась відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначено статтею 81 ПК України.

Згідно пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Оскільки позивач фактично допустив посадовців контролюючого органу до проведення перевірки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Шевченківському районі щодо призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки та складання акту за результатами цієї перевірки.

Судова колегія також не вбачає підстав для зволення позову в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з картки особового рахунку та з усіх інформаційних баз даних інформацію, внесену на підставі акту перевірки та відновити суму податкового кредиту, задекларовану ТОВ «Баяна».

Відповідно до підпункту 4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 28.11.2012 р. та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р. за № 2135/22447, у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень. При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили. Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків. Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним адміністративним судом до провадження).

Отже, у разі набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсним повідомлення-рішення сума грошового зобов'язання в картці особового рахунка платника податків не обліковується.

З огляду на викладене, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Баяна» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002442260 від 24.07.2013 року.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 17 грудня 2013 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.