Ухвала суду № 36151815, 01.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 р.Справа № 820/4011/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Русанової В.Б. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2013р. по справі № 820/4011/13-а

за позовом Споживчого товариства "Колос"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, СТ "Колос", звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 13.02.2013 року № 0000061503, прийняте відносно нього. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2013р. адміністративний позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 13.02.2013 року № 0000061503, прийняте відносно споживчого товариства "Колос".

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (правонаступник- Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області), в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2013р. та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено документальну невиїзну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість СТ "Колос", за результатами якої 21.01.2013 року було складено акт перевірки № 148/15-314/30236600, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за № 1490/20228, п. 2 Постанови Кабінету Міністрів від 29.12.2010 р. № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних", а саме: СТ "Колос" віднесено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за січень 2012 р. податкову накладну № 145 від 31.01.2012 р. на суму ПДВ 2437167,83 грн., податкової декларації з ПДВ за лютий 2012 р. податкову накладну № 143 від 29.02.2012 р. на суму ПДВ 2817618,02 грн., податкової декларації з ПДВ за березень 2012 р. податкову накладну № 133 від 31.03.2012 р. на суму ПДВ 3593080,33 грн., отримані від ДП "Енергоринок" код 21515381, та до податкової декларації з ПДВ за березень 2012 р. податкову накладну № 1 від 12.03.2012 р. на суму ПДВ 54973,50 грн., отриману від ТОВ "Будстиль ЛТД" код 34012050, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. До декларації з ПДВ за січень 2012 р., лютий 2012 р., березень 2012 р. Додаток 8 "Заява-скарга" підприємством надано без первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг - відсутні податкові накладні, копії платіжних доручень не завірені банком.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.02.2013 року № 0000061503 на загальну суму податкового зобов'язання 13036747,50 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Пунктами 200.1-200.3 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, в акті перевірки від 21.01.2013 року № 148/15-314/302366600 вказано на порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1490/20228, п. 2 Постанови Кабінету Міністрів від 29.12.2010 р. № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних", в частині врахування у складі податкового кредиту податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, на що суд зазначає наступне.

П. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачає, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Тобто за умови подання заяви із скаргою з доданням копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, підприємство має право для включення сум податку до складу податкового кредиту по податковим накладним, не зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому колегія суддів зазначає, що платник повинен надати копії, а не оригінали документів. Порядок завірення копій документів які надаються в порядку п. 201.10 (кто і яким чином) законодавством не визначено.

Як вбачається з матеріалів справи, СТ "Колос" повністю виконало вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: надало до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківській області ДПС до декларацій з ПДВ за січень 2012 р., лютий 2012 р., березень 2012 р. Додаток 8 "Заява-скарга" та завірені печаткою підприємства копії платіжних доручень (листами № 107/е від 20.02.2012 р. - платіжні доручення за січень 2012 р., № 175/е від 19.03.2012 р. - платіжні доручення за лютий 2012 р., № 233 від 20.04.2012 р. - платіжні доручення за березень 2012 р.), достовірність яких підтверджена позивачем наданими оригіналами, які оглянуті в судовому засіданні першої інстанції та копії яких долучені до матеріалів справи. Проти наведеного податковий орган в суді апеляційної інстанції не заперечує.

Представник відповідача, в суді апеляційної інстанції зазначив, що проти самого факту оплати заперечує, але доказів обґрунтування цього твердження не має.

Конкретні доводи невідповідності наданих суду документів відповівдач не наводить.

Як вбачається з апеляційної скарги, заперечень, пояснень представника в суді апеляційної інстанції, позиція податкового органу обґрунтовується виключно фактом надвання до заяви копій платіжних документів не завірених саме банком.

Посилання ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківській області ДПС на те, що копії платіжних доручень не завірені банком, не відповідають вимогам Податкового кодексу України, а тому, відсутні і порушення позивачем вказаних норм податкового законодавства.

Окрім того, якщо відповідач мав сумніви щодо достовірності зазначеного факту, то він не був позбавлений можливості це перевірити шляхом направлення запиту як до банківської установи, так і до позивача про їх надання, провести самостійно чи шляхом направлення запиту до іншого податкового органу перевірку контрагента, перевірку позивача, згідно абз. 12 та абз. 10 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, чого він не зробив, тим самим не в повному обсязі дослідивши первинні документи на підтвердження дійсності вчинених позивачем правочинів, що призвело до необгрунтованих висновків, викладених в акті перевірки.

Колегія суддів зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В даному випадку позивачем не було порушено зазначені нормативні положення, а тому вказані платіжні доручення є належними доказами у справі, якими обргунтовуються позовні вимоги, згідно до ч.1, ч. 2 ст. 70 КАСУ.

Щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: врахування у складі податкового кредиту податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, на що посилається податковий орган, є безпідставним і не узгоджується з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а тому висновок відповідача щодо останнього є неправомірним.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2013р. по справі № 820/4011/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.

Повний текст ухвали виготовлений 07.10.2013 р.