Ухвала суду № 36150311, 17.12.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"17" грудня 2013 р. Справа № 817/2973/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін:

представника позивача Морозової В.В.,

представника відповідача Якимчука Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" жовтня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл-Трейд" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - ,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Рівненському районі форми "В4" № 0000762251 від 12.08. 2013 року. Позов обґрунтовано тим, що податковий кредит у червні 2012 року сформовано на підставі реальних господарських операцій, що підтверджено первинними документами.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області форми "В4" № 0000762251 від 12.08.2013 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за червень 2012 року в сумі 92608,00 грн. Вказує на те, що у ТОВ "Біаріс Плюс" відсутні трудові ресурси, інформація про виробничі потужності, первинні документи, що підтверджують правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, необхідні для здійснення будь-якого виду діяльності, до перевірки не надані, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Просив відмовити в задоволенні. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав. Просив задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд встановив, що уповноваженими особами ДПІ у Рівненському районі була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Саноіл-Трейд" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Біаріс Плюс" за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт № 85/22-141/37282611 від 02 серпня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за червень 2012 року в сумі 92608,00 грн.

До такого висновку податковий орган прийшов з підстав включення позивачем до податкового кредиту з ПДВ, сум по господарським операціям з придбання у ТОВ "Біаріс Плюс" товарно-матеріальних цінностей. Вказує, що у контрагента відсутні трудові ресурси, інформація про виробничі потужності, первинні документи, що підтверджують правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, необхідні для здійснення будь-якого виду діяльності, до перевірки не надані, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

12.08.2013 року ДПІ в м. Рівному винесено податкове повідомлення-рішення форми "В4" № 0000762251, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 92608,00 грн.

Відповідно до п.п. "а" п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, зокрема, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 201 Податкового кодексу України визначені основні положення щодо податкової накладної, зокрема, вказані обов'язкові вимоги до змісту податкової накладної. У п.201.8 вказаної норми встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Суд встановив, що між позивачем та ТОВ "Біаріс Плюс" 25 червня 2012 року було укладено Договір поставки № 25/6. За даним договором, ТОВ "Саноіл-Трейд", та ТОВ "Біаріс Плюс", що іменується в подальшому "Постачальник" останній поставляє, а "Покупець" приймає та оплачує товар - сою на загальну суму 750000,00 грн.

На виконання договору позивачем отримано товар на загальну суму 555650,00 грн. у тому числі ПДВ - 92608,33 грн., що підтверджується видатковими накладними № 03-0000035 від 26.06. 2012 року, № 03-0000036 від 27.06. 2012 року.

Від контрагента позивач отримав податкові накладні: № 36 від 26.06. 2012 року на суму ПДВ - 71000,00 грн.; № 37 від 27.06.2012 року на суму ПДВ - 21608,33 грн. Вказані податкові накладні були включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2012 року та відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень 2012 року.

Розрахунки за отриманий товар були проведені, про що свідчать виписки з банку.

Придбану сою було отримано директором позивача, на підставі довіреності № 42 від 26.06. 2012 року, що підтверджено витягом з журналу реєстрації довіреностей ТОВ "Саноіл-Трейд". Крім того, отриманий товар було оприбутковано на складі позивача, про що свідчать картки рахунку 631 та 201.

Перевезення матеріальних цінностей (сої) здійснювалося на підставі договору про надання послуг № 20 від 12.03. 2012 року укладеного між ТОВ "Саноіл-Трейд" та ТОВ «Трансзахід» та договору № 1/1 про перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні від 02.04. 2012 року укладеного між ТОВ "Саноіл-Трейд" та ФОП ОСОБА_5. Виконання вказаних договорів підтверджується товарно-транспортними накладними № 26/1 від 26.06. 2012 року, № 26/2 від 26.06. 2012 року, № 26/3 від 26.06. 2012 року, 26/4 від 26.06. 2012 року та № 27/1 від 27.06. 2012 року, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000665 від 27.06. 2012 року, № ОУ-0000666 від 27.06. 2012 року, № ОУ-0000667 від 27.06. 2012 року, № ОУ-0000671 від 29.06. 2012 року та № 5 від 27.06. 2012 року .

Суд вважає, що твердження апелянта, щодо нікчемності угод є безпідставним, виходячи з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.

Угода, укладена між ТОВ "Саноіл-Трейд" та контрагентом спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Усі господарські операції, у тому числі щодо отримання товару від контрагенту підтверджені первинними документами позивача, у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Одночасно, слід відмітити, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Також судом встановлено, що ТОВ "Біаріс Плюс" зареєстрований платником податку на додану вартість із правом виписування податкових накладних, та має свідоцтво платника податку на додану вартість за № 200038198, видане 28.03. 2012 року Кіровоградською ОДПІ.

Щодо недоліків в оформленні товарно-транспортних накладних колегія суддів зазначає, що товарно-транспортна накладна також і сертифікати якості на отриману сою не є підставами для формування податкового кредиту.

Придбаний товар в подальшому був використаний в господарській діяльності, оскільки згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.10. 2013 року основним видом економічної діяльності позивача є виробництво олії та тваринних жирів. Продукція в подальшому реалізована ПАТ «Березнівське птахопідприємство», ТОВ «НЕО ФОРТЕ» та ФГ «Джерельна криниця».

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність висновків, викладених в акті перевірки, оскільки формування податкового кредиту здійснене на підставі сплачених сум податку на додану вартість за підтверджені господарські операції.

Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" жовтня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.О. Зарудяна

Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "19" грудня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Саноїл-Трейд" вул.Грушевського,26, с.Дядьковичі, Рівненський район, Рівненська область,35361

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська, 8, м.Рівне,33028