Ухвала суду № 36148930, 02.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 р.Справа № 820/4393/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013р. по справі № 820/4393/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби , Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській області

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ "Завод "Південкабель", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з держбюджету в особі ГУДКСУ у Харківській обл. (плат ник УДКСУ у м. Харкові за кодом 14010200 "Бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами", символ звітності банку 030, р/р 31119030700002 у ба нку ГУДКСУ у Харківській обл., МФО 851011, код СДРПОУ 37999649) на користь ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" пеню у сумі 274,13 грн. за прострочку 166 днів (з 13.12.12 р. по 27.05.13 р.) бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 6713,00 грн., за листопад 2011 р.; стягнути з бюджету (платник УДКС у Червонозаводському р-ні м. Харкова, код СДР 37999628, рах. 31217206784011, адреса: м. Харків, вул. Плеханівська, 29) на користь ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" судові ви трати 114,70 грн. - судового збору, сплаченого позивачем при поданні адміністративного позову.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2012р. по справі №2а-2373/12/2070 було частково, а постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2012р. по справі №2а-2373/12/2070 повністю скасоване податкове повідомлення - рішення СДПІ по РВПП у м. Харкові Харківської області ДПС №0000520840 від 17.02.2012р., яким зменшено на 6.713,00грн. суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2011р. У зв'язку із втратою юридичної дії згаданим податковим повідомленням - рішення відпали підстави, котрі перешкоджали в отриманні платником ПДВ суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2011р. в розмірі 6.713,00грн., але означена сума коштів досі на рахунки ПАТ "Завод "Південкабель" не надходила. Неотримання належної суми бюджетного відшкодування з ПДВ зумовлює виникнення права на нарахування пені. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення заявлених вимог.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 р. по справі № 820/4393/13-а залишено без задоволення позов.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 р. по справі № 820/4393/13-а та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріалами справи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що спір склався з приводу реалізації ПАТ "Завод "Південкабель" наміру на отримання суми бюджетного відшкодування з ПДВ, а означені правовідносини з 01.01.2011р. унормовані приписами розділу V Податкового кодексу України.

У спірних правовідносинах відповідач, СДПІ по РВПП у м. Харкові ДПС не погодився з правильністю обрахованої ПАТ "Завод "Південкабель" суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2011р., прийнявши податкове повідомлення - рішення №0000520840 від 17.02.2012р. про зменшення на 6.713,00грн. суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2011р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2012р. по справі №2а-2373/12/2070 та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2012р. по справі №2а-2373/12/2070 вказане рішення суб'єкта владних повноважень було скасовано в повному обсязі.

Як встановлено судовим розглядом, копію виготовленої судом постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2012р. по справі №2а-2373/12/2070 відповідач, СДПІ по РВПП у м. Харкові ДПС отримав 02.10.2012 р., проте висновку на відшкодування ПДВ не склав, до органу державної казначейської служби України такого висновку не подав, станом на дату судового засідання сума бюджетного відшкодування в розмірі 6.713,00грн. платником податків не отримана.

Разом з тим, відповідно до п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

З приписів наведеної норми кодексу випливає, що законодавець в якості невід'ємної структурної складової включив до алгоритму (механізму) розрахунку пені дві події, по-перше, подію виникнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, по-друге, подію повного або часткового погашення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, визначення розміру пені за несвоєчасне відшкодування сум податку на додану вартість до моменту повного або часткового погашення останньої законом не передбачено.

Залишаючи без задоволення позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих в розумінні ст. 70 КАС України доказів на підтвердження доводу, по-перше, що 13.12.2012р. є датою виникнення бюджетної заборгованості з ПДВ в розмірі 6.713,00грн., по-друге, що настала визначена законом подія, котра зумовлює нарахування пені - повне або часткове погашення бюджетної заборгованості з ПДВ.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За правилом п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних, а в силу приписів п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як визначено положеннями п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

При цьому, п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Підстав для поширення на спірні правовідносини норм Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" суд не вбачає, позаяк, по-перше, предмети регулювання названого закону і Податкового кодексу України не збігаються, а по-друге, відсутнє рішення суду про стягнення з Держави коштів за бюджетним відшкодуванням з ПДВ.

Аналізуючи положення ст. 200 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що момент настання згадуваного в п.200.23 ст. 200 цього кодексу строку, за минуванням котрого сума бюджетного відшкодування з ПДВ набуває статусу заборгованості бюджету та починається нарахування пені, сформульований законодавцем в п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України для випадку непроведення податковим органом перевірки - як збіг граничного терміну на подання декларації з ПДВ + 30 календарних днів на проведення камеральної перевірки + 30 календарних днів на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, в п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України для випадку проведення податковим органом перевірки та підтвердження правильності розрахованої платником податків суми бюджетного відшкодування з ПДВ - як збіг п'яти днів після закінчення перевірки та в п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України для випадку проведення податковим органом перевірки та непідтвердження правильності розрахованої платником податків суми бюджетного відшкодування з ПДВ і винесення рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ - як збіг п'яти робочих днів після отримання відповідного рішення в процедурі адміністративного або судового оскарження.

При цьому, суд вважає, що в п.200.15 ст. 200 Податкового кодексу України законодавець мав на увазі відносно процедури судового оскарження копію судового рішення, виготовлену судом, адже в розумінні КАС України та закону України "Про судоустрій і статус суддів" лише такий документ може бути визнаний відповідним рішенням.

Розв'язуючи спір суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 р. по справі № 820/4393/13-а прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013р. по справі № 820/4393/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О.М.