Постанова № 36147031, 12.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року справа №812/7660/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю., Гайдара А.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013р. по справі № 812/7660/13-а, за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2013р. УПФУ в м. Красному Лучі Луганської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області в особі відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Свої позовні вимоги УПФУ в м. Красному Лучі Луганської області обґрунтувало тим, що ним було надано до відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області для примусового виконання тринадцять виконавчих листів Луганського окружного адміністративного суду, за якими були відкриті виконавчі провадження, об'єднані пізніше у зведене виконавче провадження стосовно одного боржника - ДП "Донбасантрацит".

Співробітниками головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області 21.08.2013 було проведено ознайомлення зі зведеним виконавчим провадженням, відкритим відносно ДП "Донбасантрацит".

За результатами ознайомлення позивачем було встановлено, що для проведення виконавчих дій стосовно боржника ще 10.04.2013 була створена виконавча група, призначено її керівника, але жодних виконавчих дій ця група не вчинила.

В матеріалах виконавчих проваджень відсутні постанови про арешт коштів на розрахункових рахунках боржника в установах банку чи інших фінансових установах. Зі слів начальника відділу арешт коштів на рахунках у банках, обслуговуючих боржника, не провадився.

Відділом примусового виконання рішень було надано до Краснолуцького міського суду подання від 07.03.2013 №957/04.4-37/3 щодо вчинення заходів обмеження у праві виїзду за кордон директора ДП "Донбасантрацит". Але жодного рішення з цього приводу в матеріалах зведеного виконавчого провадження не міститься.

За результатами проведеного ознайомлення, управління вважає, що всі виконавчі дії відділу є формальними та не направлені на реальне стягнення заборгованості з боржника - ДП "Донбасантрацит".

Після уточнення вимог позивач просив визнати незаконними та протиправними дії посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління ДВС головного управління юстиції у Луганській області щодо нездійснення: виходу за місцезнаходженням боржника ДП "Донбасантрацит" з метою виявлення майна, яке не задіяне у процесі виробництва та на яке може бути звернено стягнення; оцінок реалізації майна боржника, яке актом державного виконавця від 14.03.2013р. було описано та на яке було накладено арешт; арешту коштів на розрахункових рахунках боржника в установах банку та інших фінансових установах; не накладання арешту на майно та кошти відокремлених підрозділів боржника ДП "Донбасантрацит" з наступною реалізацією цих активів; відсутності контролю за зверненням до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ДП "Донбасантрацит".

Також УПФУ просило зобов'язати управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області в особі відділу примусового виконання рішень управління ДВС головного управління юстиції у Луганській області здійснити вихід за місцезнаходженням боржника з метою виявлення майна, яке не задіяне у процесі виробництва та на яке може бути звернено стягнення зі складанням відповідного акту та винесення постанови щодо арешту та реалізації таких активів, здійснити оцінку та реалізацію майна боржника, яке актом державного виконавця від 14.03.2013р. було описано та на яке було накладено арешт, винести постанови про арешт коштів на усіх розрахункових рахунках боржника в установах банку з наступних їх направленням до фінансових установ, накласти арешт на майно та кошти відокремлених підрозділів боржника ДП "Донбасантрацит" з наступною реалізацією цих активів, звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ДП "Донбасантрацит" - до виконання зобов'язань за рішенням.

Постановою суду 1 інстанції в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати та постановити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання представники сторін за викликом не прибули.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України). Статтею 1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" встановлено, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

У відповідності із статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" (№ 606)(в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)") примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Згідно із частиною 1 статті 11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Згідно ч.2 ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Порядок звернення стягнення на кошти боржника юридичної особи встановлений ст.65 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.3 ст.65 Закону № 606 державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Згідно ч.4 ст.65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Відповідно до матеріалів справи та матеріалів виконавчих проваджень ВП №32024090, №32024455, №32023125, №32023697, №32025093, №32764181, №32764611, №32025721, №32764871, №33170371, №35010170, №35009500, №35579363, досліджених під час розгляду справи (а.с.89-248) вбачається, що відповідачем були відкриті виконавчі провадження за заявами управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі та надано боржнику - ДП "Донбасантрацит" час на добровільне виконання рішень Луганського окружного адміністративного суду в семиденний строк з моменту винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень.

Відповідно до ст. 33 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Проте, постанову про зведене виконавче провадження представником відповідача не надано.

Також відповідно до наданих представником відповідача матеріалів виконавчих проваджень вбачається, що в них наявні постанови про зупинення виконавчих проваджень, підставою для зупинення державним виконавцем зазначено те, що державне підприємство "Донбасантрацит" наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 №568 включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на строк дії процедури, а також у зв'язку з тим, що Верховною радою України внесено зміни до ЗУ "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", якими продовжено строк дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу до 01.01.2013р.

Окрім того, в матеріалах виконавчих проваджень наявні постанови про скасування процесуального документу, тобто постанов про зупинення виконавчих проваджень, оскільки постановами Луганського окружного адміністративного суду, які були залишені в силі ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду було скасовано постанови про зупинення виконавчих проваджень (ВП №32024090, №32024455, №32025093). За іншими виконавчими провадженнями (ВП №32023125, №32023697, №32764181, №32764611, №32025721, №32764871, №33170371. №35010170, №35009500, №35579363) було винесено постанови про поновлення виконавчих проваджень у зв'язку із закінченням терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємства паливно-енергетичного комплексу".

Також відповідно до змісту супровідних листів, якими державним виконавцем направлялись на адресу боржника - ДП "Донбасантрацит" постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про поновлення виконавчих проваджень останньому було запропоновано повідомити державного виконавця про повне або часткове виконання рішення суду та надати копії підтверджуючих документів, а також повідомлено про те, що у разі невиконання рішень суду, згідно із ст.ст. 28, 45, 57 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем буде накладений арешт на кошти та майно боржника у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Але інших заходів передбачених Законом України "Про виконавче провадження" з примусового виконання виконавчих листів виданих Луганським окружним адміністративним судом відповідачем здійснено не було.

Тобто відповідач допустив бездіяльність, а тому позовні вимоги УПФУ про визнання незаконними та протиправними дії посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління ДВС головного управління юстиції у Луганській області щодо нездійснення: виходу за місцезнаходженням боржника ДП "Донбасантрацит" з метою виявлення майна, яке не задіяне у процесі виробництва та на яке може бути звернено стягнення; оцінок реалізації майна боржника, яке актом державного виконавця від 14.03.2013р. було описано та на яке було накладено арешт; арешту коштів на розрахункових рахунках боржника в установах банку та інших фінансових установах; не накладання арешту на майно та кошти відокремлених підрозділів боржника ДП "Донбасантрацит" з наступною реалізацією цих активів; відсутності контролю за зверненням до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ДП "Донбасантрацит", тобто про фактично визнання протиправною бездіяльність, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені права та обов"язки державних виконавців.

Відповідно до ч.1,2 цієї статті державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Згідно частини 3 статті 11 Закону № 606 державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Тобто вчинення дій які є предметом цього позову є правом відповідача.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом № 606 заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а тому судова колегія вважає обґрунтованими висновки суду 1 інстанції , про те, що забов"язання вчинити саме певні дії, щодо виконання рішення суду, є втручанням у діяльність Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, а тому в цій частині вимоги УПФУ задоволенню не підлягають.

Судова колегія зазначає, що судом 1 інстанції частково справу вирішено із помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому постанова підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 197, ст. 200, 202, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013р. по справі № 812/7660/13-а - задовольнити частково і постанову в частині відмови у задоволенні вимог про визнання незаконними та протиправними дії посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління ДВС головного управління юстиції у Луганській області щодо нездійснення: виходу за місцезнаходженням боржника ДП "Донбасантрацит" з метою виявлення майна, яке не задіяне у процесі виробництва та на яке може бути звернено стягнення; оцінок реалізації майна боржника, яке актом державного виконавця від 14.03.2013р. було описано та на яке було накладено арешт; арешту коштів на розрахункових рахунках боржника в установах банку та інших фінансових установах; не накладання арешту на майно та кошти відокремлених підрозділів боржника ДП "Донбасантрацит" з наступною реалізацією цих активів; відсутності контролю за зверненням до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ДП "Донбасантрацит" скасувати.

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області задовольнити частково і визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення: виходу за місцезнаходженням боржника ДП "Донбасантрацит" з метою виявлення майна, яке не задіяне у процесі виробництва та на яке може бути звернено стягнення; оцінок реалізації майна боржника, яке актом державного виконавця від 14.03.2013р. було описано та на яке було накладено арешт; арешту коштів на розрахункових рахунках боржника в установах банку та інших фінансових установах; не накладання арешту на майно та кошти відокремлених підрозділів боржника ДП "Донбасантрацит" з наступною реалізацією цих активів; відсутності контролю за зверненням до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ДП "Донбасантрацит".

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Суддя-доповідач: Д.В.Ляшенко

Судді: С.Ю. Чумак

А.В. Гайдар