Постанова № 36145956, 11.12.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2013 р. Справа № 809/2797/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Куриша Р.В.,

представника позивача - Солонини Р.Д.,

представника відповідача - Терьохіної Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант-Агро ЛТД"

до відповідача: Державної податкової інспекції у Косівському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень за № 0000772301 та за № 0000782301 від 16.10.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Квант-Агро ЛТД" (надалі - позивач, ТзОВ "Квант-Агро ЛТД") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Косівському районі (надалі - відповідач, ДПІ у Косівському районі) про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень за № 0000772301 та за № 0000782301 від 16.10.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту перевірки від 02.10.2012 року за № 863/22-0/30760570, всупереч фактичних обставин справи, вимог Цивільного кодексу України, податкового та іншого законодавства України відповідачем протиправно винесені оскаржувані податкове повідомлення-рішення за № 0000772301 від 16.10.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 128 624,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 32 156,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення за № 0000772301 від 16.10.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 147 918,00 грн.

11.12.2013 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Суду пояснив, що вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення недійсними, так як не погоджуються із зафіксованим в акті перевірки висновками, вважає їх необґрунтованими, непідтвердженими належними засобами доказування. Вказав, що господарські операції між позивачем та ПП ''Симетрія'' фактично мали місце, а їх реальне виконання підтверджується належно оформленими фінансово-бухгалтерськими документами (договором на поставку товарів та надання послуг, податковими накладними, платіжними документи, актами здачі-приймання робіт (надання послуг). Зазначив також, що реальність продажу товарів (робіт, послуг) ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" від ПП "Симетрія" у листопаді 2011 року з посиланням на відповідні первинні документи відповідачем уже встановлена, про що свідчать дані, зафіксовані в акті ДПІ у Косівському районі Івано-Франківської області ДПС від 15.03.2012 року № 32-23-0/30760570 «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року та валютного законодавства з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року». Звернув увагу суду на те, що відповідачем внаслідок проведення зустрічних звірок з ДПІ у Франківському районі м. Львова (місце реєстрації ПП "Симетрія") встановлено правомірність формування ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Симетрія" за охоплений перевіркою період, а саме з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року. Дана обставина також зафіксована в акті перевірки ДПІ у Косівському районі від 15.03.2012 року № 32-23-0/30760570. За таких обставин, викладені в акті перевірки від 02.10.2012 року висновки відповідача про завищення позивачем собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у ПП ''Симетрія'' у листопаді 2011 року на суму 643 120,00 грн., що у свою чергу призвело до штучного формування податкового кредиту за вказаний період у сумі 128 624,00 грн. є безпідставними. Просив позов повністю задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила. Суду пояснила, що ДПІ у Франківському районі м. Львова в ході проведення перевірки ПП ''Симетрія'' не встановлено факт передачі товарів (робіт, послуг) від контрагентів-постачальників до ПП ''Симетрія'' та від даного платника податків до контрагентів-покупців у звязку з відсутністю підтверджуючих первинних документів. А отже операції з купівлі та продажу товарів (робіт, послуг) ПП ''Симетрія'' порушують вимоги частин 1, 5 статті 203, частини 1 статті 215, статті 218 Цивільного кодексу України, так як не спрямовані на реальне настання наслідків. Вказані обставини зафіксовані в акті перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС "Про неможливість проведення виїзної позапланової перевірки ПП "Симетрія" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року" від 31.07.2012 року № 938/22-10/30650329. З урахуванням згаданого акту перевірки, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем собівартості придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму 643 120,00 грн. за господарськими операціями з ПП "Симетрія" і, як наслідок, завищення залишку від'ємного значення ПДВ у сумі 128 624,00 грн., у зв'язку з чим і були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні та подані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" 25.02.2000 року зареєстроване Косівською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області як юридична особа та 03.03.2000 року взяте на податковий облік як платник податків ДПІ у Косівському районі (а.с.20).

Крім того, ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" зареєстровано платником податку на додану вартість: свідоцтво № 12611742 від 03.03.2000 року, індивідуальний податковий номер 307605709089 (а.с.20).

З матеріалів справи вбачається, що з 24.09.2012 року по 25.09.2012 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю ДПІ у Косівському районі Чукур М.В. відповідно до наказу ДПІ у Косівському районі № 401 від 19.09.2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" (код ЄДРПОУ - 30760570) щодо підтвердження господарських відносин із ПП "Симетрія" (код ЄДРПОУ - 30650329).

За результатами перевірки складено акт за № 863/22-0/30760570 від 02.10.2012 року, в якому зафіксовані наступні порушення:

- частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" при придбанні товарів (послуг) у продавця ПП "Симетрія". Встановлено відсутність реальності продажу товарів (робіт, послуг) ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" від продавця-контрагента ПП "Симетрія" у листопаді 2011 року;

- пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення ПДВ за листопад 2011 року у сумі 128 624, 00 грн. за рахунок завищення податкового кредиту по взаєморозрахунках з ПП "Симетрія";

- пункту 138 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 147 918,00 грн. (а.с.19-36).

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення за № 0000772301 від 16.10.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 128 624,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 32 156,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення за № 0000772301 від 16.10.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 147 918,00 грн. (а.с.8, 9).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Судом встановлено, що підставою для визначення вказаних зобов'язань слугував висновок відповідача про відсутність реальності продажу товарів (робіт, послуг) ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" від ПП "Симетрія" у листопаді 2011 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, договори відповідно до частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу статті 216 цього Кодексу не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, а відтак у ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" відсутнє право на формування витрат по операціях з підприємством-постачальником ПП "Симетрія". Як наслідок, ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" неправомірно відобразило в собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) вартість придбаних послуг від контрагента ПП "Симетрія" в Деклараціях з податку на прибуток підприємства за ІV квартал 2011 року, що призвело до завищення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму 643 120,00 грн., чим порушено вимоги пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України. Вказане порушення у свою чергу призвело до завищення залишку від'ємного значення ПДВ за листопад 2011 року на 128 624,00 грн. При цьому ДПІ у Косівському районі посилається на акт перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС "Про неможливість проведення виїзної позапланової перевірки ПП "Симетрія" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року" від 31.07.2012 року № 938/22-10/30650329 в зв'язку з відсутністю підприємства за місцем знаходження, відсутністю посадових осіб. В ході проведення перевірки не встановлено факт передачі товарів (послуг) від ПП "Симетрія" до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю підтверджуючих первинних документів. Таким чином, операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) ПП "Симетрія" порушують частини 1, 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства, а отже ПП "Симетрія" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам (а.с.26, 29-31, 35).

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95року за № 168/704, згідно якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно вимог частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Як випливає із змісту вказаних правових норм, наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, повинні відображати реальні товарні операції.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість судом встановлено наступне.

28.07.2011 року ПП "Симетрія" в особі директора Трачука Г.А. (Постачальник) та ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" в особі директора Біленчука П.І. (Покупець) укладено договір № 47 на поставку товарів та надання послуг, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити та передавати у власність Покупця товар (надавати послуги), а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату за нього (за надані послуги) у відповідності до умов даного договору (а.с.130-131).

Пунктом 2.1 цього Договору встановлено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару та надані послуги здійснюються в безготівковому порядку протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту отримання Покупцем виставлених Продавцем документів на оплату.

У судовому засіданні встановлено, що на виконання умов договору на поставку товарів та надання послуг № 47 від 28.07.2011 року ПП "Симетрія" проведено поточний ремонт дороги Вашківці-Коритне, доріг по вулиці Довбуша та по вулиці Першотравнева в селі Мигово. Сторонами договору підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № № 72, 72/1, 73, 176, 177, 180, 181 від 01.11.2011 року (а.с.112, 114, 115, 118, 120, 122, 124).

ПП "Симетрія" виписано податкові накладні за №№ 7, 8, 12, 14, 15, 16 та 17 від 01.11.2011 року на суму 93 638,40 грн. (в т.ч. ПДВ 15 606,40 грн.), 19 485,60 грн. (в т.ч. ПДВ 3 247,60 грн.), 7 327,20 грн. (в т.ч. ПДВ 1 221,20 грн.), 37 274,40 грн. (в т.ч. ПДВ 6 212,40 грн.), 142 870,80 грн. (в т.ч. ПДВ 23 811,80 грн.), 29 695,20 грн. (в т.ч. ПДВ 4 949,20 грн.) та на суму 26 404,80 грн. (4 400,80 грн.) відповідно (а.с.111, 113, 116, 117, 119, 121, 123).

Судом також з'ясовано, що позивачем згідно договору на поставку товарів та надання послуг № 47 від 28.07.2011 року придбано у ПП "Симетрія" товар (дріт сталевий, сітка плетена) на загальну суму 226 253,76 грн. (в т.ч. ПДВ 37 708,96 грн.), що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковою та податковою накладними від 01.11.2011 року № РН-0011108 та № 18 відповідно (а.с.128, 129).

Позивачем проведено оплату за проведені ПП "Симетрія" роботи щодо поточного ремонту доріг, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 237 від 17.11.2011 року, № 240 від 18.11.2011 року, № 250 від 28.11.2011 року (а.с.125, 126, 127).

Крім того, у судовому засіданні у якості письмового доказу досліджено належним чином завірену копію акту ДПІ у Косівському районі Івано-Франківської області ДПС від 15.03.2012 року № 32-23-0/30760570 «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року та валютного законодавства з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року» (а.с.189-257).

При цьому суд звертає увагу на те, що вказаною перевіркою охоплено період, а саме листопад 2011 року, за який, на думку ДПІ у Косівському районі, позивачем завищено залишок від'ємного значення ПДВ в сумі 128 624,00 грн. внаслідок завищення собівартості придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму 643 120,00 грн. за господарськими операціями з ПП "Симетрія", у зв'язку з чим і були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

З акту перевірки від 15.03.2012 року № 32-23-0/30760570 вбачається, що за охоплений перевіркою період, а саме з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року, ДПІ у Косівському районі встановлено здійснення фінансово-господарських відносин ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" із суб'єктами підприємницької діяльності, зокрема, і з ПП "Симетрія". ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" отримано від вказаного контрагента матеріали, послуги, транспортні послуги на суму 3 691 799,00 грн., розрахунки за одержані товари (роботи, послуги) проводились через установу банку, станом на 01.01.2012 року сальдо розрахунків Кт - 2 865 000,00 грн. Придбання товарів (робіт, послуг) підтверджено податковими накладними, видатковими накладними, актами здачі-приймання робіт, товаро-транспортними накладними, договорами. По бухгалтерському обліку відображено такими бухгалтерськими проведеннями: Дт20 «виробничі запаси», Дт23 «виробництво», Дт90 «собівартість» і Кт631 «розрахунки з постачальниками» (а.с.218-222, 244).

Згідно наказу від 17.11.2011 року № 155 із змінами дані операції підпадають під ознаки сумнівності, тому направлено інформацію 21.02.2012 року № 901/8/23-016 підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом. Одержано відповідь 28.02.2012 року № 533/7/16-2/79 про те, що у вказаній інформації відсутній зв'язок з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом (а.с.245).

У акті перевірки ДПІ у Косівському районі Івано-Франківської області ДПС від 15.03.2012 року № 32-23-0/30760570 також значиться, що для підтвердження податкового кредиту направлено запити до ДПІ по місцю реєстрації контрагентів, зокрема, 20.02.2012 року направлено запит за № 66/7/23-025/6 до ДПІ Франківського району м. Львова на ПП "Симетрія". На день написання акту перевірки одержано відповідь № 6/7 від 12.03.2012 року. За результатами зустрічної звірки факт взаємовідносин підтверджено, сума податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включено до податкових зобов'язань відповідного звітного періоду (довідка № 16/23-4/30650329 від 07.03.2012 року) (а.с.246).

У судовому засіданні представником відповідача також не заперечувалися вказані обставини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про реальність господарської операції щодо придбання позивачем товарів та послуг з поточного ремонту дороги Вашківці-Коритне, доріг по вулиці Довбуша та по вулиці Першотравнева в селі Мигово у ПП "Симетрія", а також про добросовісність дій платника податку - позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, суд звертає увагу на те, що господарські операції між позивачем та ПП "Симетрія" мали в часі триваючий характер (серпень-грудень 2011 року) (а.с.214- 215, 217-219, 221-224), не містять ознак їх одномоментного відображення в бухгалтерському обліку, відповідають руху активів позивача у процесі здійснення господарських операцій, факт придбання товару і послуг з поточного ремонту доріг та понесення позивачем витрат пов'язаний із господарською діяльністю останнього.

При цьому судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій з позивачем ПП ''Симетрія'' 28.12.1999 року зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради Львівської області як юридична особа та 28.12.1999 року взяте на податковий облік як платник податків ДПІ у Франківському районі м. Львова. З 19.01.2000 року ПП ''Симетрія'' є платником податку на додану вартість (свідоцтво № 17960401, індивідуальний податковий номер 306503213054) (а.с.42).

Окрім того, одним з видів діяльності, які мало право здійснювати ПП ''Симетрія'' є діяльність у сфері інжинірингу (КВД 74.20.1), що відповідає предмету операцій між позивачем та згаданим контрагентом (а.с.42).

Все вищенаведене свідчить про те, що у відповідності до вимог частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України сторони відповідного правочину (позивач та його контрагент - ПП ''Симетрія'') на момент його вчинення були наділені необхідним обсягом цивільної дієздатності, були належними платниками податків та інших обов'язкових платежів, які виникали при здійсненні ними господарської діяльності, а відповідні акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), платіжні документи, які пов'язані із даним договором, відображають фактичне виконання сторонами своїх договірних зобов'язань, свідчать, що волевиявлення сторін правочинів було вільним, та спрямованим на реальне настання правових наслідків, що були ними обумовленні.

Із змісту акту перевірки, на підставі якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення вбачається, що документальне оформлення господарських операцій позивача із його контрагентом не є достатнім доказом того, що дані господарські операції були реальними, з огляду на неспроможність ПП "Симетрія" виконувати господарські операції, що доводиться фактом відсутності в останнього відповідних можливостей.

Суд не погоджується із такою позицією контролюючого органу, оскільки законодавством обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів - відсутнє, а тому дані обставини не можуть слугувати висновком про порушення податкового законодавства саме позивачем, оскільки не залежать від волі останнього.

Окрім цього, суд зазначає, що у відповідності до вимог частини 1 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно абзацу 1 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Однак, відповідач не зазначає, якою саме нормою закону встановлено недійсність відповідого правочину. Натомість частинами 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України із врахуванням положень статті 203 Цивільного кодексу України, визначено лише підстави визнання оскаржуваного правочину недійсним у судовому порядку.

Згідно частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Аналогічні положення визначено і в частині 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вказані норми закону не тільки не містять прямої вказівки на нікчемність правочину, а навпаки, вказують на його оспорюваність.

Суттєвою різницею між оспорюваними та нікчемними правочинами є те, що відносно оспорюваних правочинів діє принцип їх правомірності, тобто вони дійсні до тих пір, доки їх не буде визнано судом, а не будь-яким іншим органом державної влади, недійсними (стаття 204 ЦКУ). Відповідачем не надано суду доказів, що Договір на поставку товарів та надання послуг № 47 від 28.07.2011 року, визнано недійсним у судовому порядку.

Крім того, суд зазначає, що необхідною умовою для визнання угоди, укладеної з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, недійсною відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, є наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

В матеріалах справи відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, позивач та його контрагент діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

При цьому суд звертає увагу на те, що із дослідженого у якості письмового доказу акту ДПІ у Косівському районі Івано-Франківської області ДПС від 15.03.2012 року № 32-23-0/30760570 «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року та валютного законодавства з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року» вбачається, що з метою правильності відображення в матеріалах перевірки ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" задекларованих сум податків відповідачем направлено ВМП Коломийської оДПІ листа від 21.02.2012 року за № 71/7/23-017 про надання інформації щодо наявних фактів фіктивності СПД (зокрема і щодо ПП "Симетрія"), сумнівності проведених фінансово-господарських операцій, укладання нікчемних та оспорюваних правочинів, здійснення посадовими особами дій, спрямованих на порушення публічного порядку, зловживання правом, порушення моральних засад суспільства, приховування фактично здійснених операцій.

Із відповіді ВМП Коломийської оДПІ від 27.02.2012 року № 333/7/28-31/349 вбачається, що станом на 27.02.2012 року у відділі відсутня інформація щодо фіктивності зазначених у запиті суб'єктів господарювання (зокрема і щодо ПП "Симетрія"), сумнівності проведених фінансово-господарських операцій між зазначеними СПД та ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" (а.с.245).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що як в момент укладення позивачем та ПП "Симетрія" Договору на поставку товарів та надання послуг № 47 від 28.07.2011 року, так і в процесі його виконання, сторонами було додержано всіх вимог чинного законодавства, а тому висновки відповідача про те, що даний правочин має ознаки нікчемності є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо правомірності віднесення понесених позивачем витрат до валових витрат суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно пункту 138.1 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Статтею 138 цього Кодексу встановлено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункту 138.1.1 пункту 138.1).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу (пункт 138.2) .

Відповідно до пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (пункт 138.6).

Пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Згідно пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу, не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме: витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу) (підпункт 139.1.1); витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9).

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Як зазначалося вище, в матеріалах справи наявні копії відповідних документів, які підтверджують факт правомірності формування позивачем валових витрат. Правомірність формування ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" валових витрат за господарськими операціями з ПП "Симетрія" у листопаді 2011 року також встановлена актом перевірки ДПІ у Косівському районі від 15.03.2012 року № 32-23-0/30760570 з посиланням на відповідні первинні документи.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" правомірно віднесено до складу валових витрат витрати, понесені позивачем за придбані у ПП ''Симетрія'' товар та послуги з поточного ремонту дороги Вашківці-Коритне, доріг по вулиці Довбуша та по вулиці Першотравнева в селі Мигово у сумі 643 120,00 грн. за ІV квартал 2011 року, що виключає допущення позивачем заниження податку на прибуток за вказаний період у сумі 147 918,00 грн.

За таких обставин, відповідачем протиправно збільшено ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 147 918,00 грн., а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у Косівському районі № 0000782301 від 16.10.2012 року підлягає скасуванню.

Підстави виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту регламентовано розділом V Податкового кодексу України.

Згідно абзацу 2 пункту 198.1 статті 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (пункт 201.8 статті 201). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201).

Як уже було встановлено судом, і позивач, і його контрагент - ПП ''Симетрія'' на час складання податкових накладних, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

З акту перевірки ДПІ у Косівському районі від 15.03.2012 року № 32-23-0/30760570 вбачається, що відповідачем встановлено правомірність формування ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Симетрія" за охоплений перевіркою період, а саме з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року (а.с.246).

При цьому, із наявних у матеріалах справи копій податкових накладних, виписаних ПП "Симетрія", також вбачається, що вони містять всі необхідні реквізити, які передбачені пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (на час складання податкової накладної), а отже є підставою для нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту за листопад 2011 року 128 624,00 грн. ПДВ, що сплачена позивачем ПП ''Симетрія'' за придбаний товар та виконані роботи з поточного ремонту дороги Вашківці-Коритне, доріг по вулиці Довбуша та по вулиці Першотравнева в селі Мигово.

Статтею 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1). При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2). При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг (підпункт "а" пункту 200.4 статті 200).

Таким чином, оскільки судом встановлено правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2011 року податку на додану вартість у сумі 128 624,00 грн., висновки відповідача про завищення ТзОВ "Квант-Агро ЛТД" залишку від'ємного значення з податку на додану вартість за вказаний період на 128 624,00 грн. не відповідають дійсності.

За таких обставин, відповідачем протиправно зменшено позивачу розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість на 128 624,00 грн. і, як наслідок, безпідставно нараховано даному платнику податків штраф у розмірі 32 156,00 грн., а тому податкове повідомлення ДПІ у Косівському районі № 0000772301 від 16.10.2012 року підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Косівському районі № 0000772301 від 16.10.2012 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Квант-Агро ЛТД" зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість на 128 624 (сто двадцять вісім тисяч шістсот двадцять чотири) грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 32 156 (тридцять дві тисячі сто п"ятдесят шість) грн.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Косівському районі № 0000782301 від 16.10.2012 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Квант-Агро ЛТД" збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств на 147 918 (сто сорок сім тисяч дев"ятсот вісімнадцять) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Главач І.А.

Постанова складена в повному обсязі 16.12.2013 року.