Рішення № 36145894, 11.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22473/13 11.12.13За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»

про стягнення 14422,05 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Куликов О.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - Волчек Н.М. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 14422,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоди, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Від Відповідача письмового відзиву на позов не надходило, проте його представник в судовому засіданні усно заперечив проти задоволення заявленого позову.

На запит ухвали суду про порушення провадження у справі в порядку ст. 65 ГПК України від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по полісу обов'язкового страхування № АА/3138010 цивільно-правової відповідальності особи при керуванні автомобілем "Рено", державний реєстраційний номер АХ2097АН на період коли сталося ДТП - станом на 27.12.2011.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.12.2011 в м. Харкові, по вул. Шевченка, 327 була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Субару», д.р.н. АХ2208ВК, яким керував Ващенко С.В. та автомобіля «Рено», д.р.н. АХ2097АН, яким керував Гришко Д.Г. Дана обставина підтверджується короткою та розгорнутою довідками про дорожньо-транспортну пригоду, копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Субару», д.р.н. АХ2208ВК (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить Ващенко С.В. на праві власності, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 07.07.2011 (далі - Договір добровільного страхування); вигодонабувачем за вказаним договором є ПАТ «Креді Агріколь Банк».

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля № 14/01/12 від 10.01.2012, Позивачем було складено Страховий акт від 12.04.2013, відповідно до якого розраховано та виплачено страхове відшкодування в розмірі 14422,05 грн. на рахунок вигодонабувача за Договором добровільного страхування, що підтверджується залученою до матеріалів справи копією платіжного доручення №11075 від 13.04.2012.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «Рено», д.р.н. АХ2097АН, Гришко Д.Г., під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2012 у справі №2018/342/2012.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність Гришко Д.Г. як особи, яка експлуатує автомобіль «Рено», д.р.н. АХ2097АН, на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АА/3138010 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 1000 грн.

Отже, Відповідач є особою на яку полісом № АА/3138010 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Рено», д.р.н. АХ2097АН, на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до Звіту № 14/01/12 від 10.01.2012 розмір матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля, становить 18271,35 грн. При цьому оцінювачем встановлено нульовий коефіцієнт фізичного зносу Застрахованого автомобіля.

При дослідженні наданих Позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, документом, який підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля, є Звіт № 14/01/12 від 10.01.2012 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля.

При цьому суд приймає до уваги, що сума страхового відшкодування в розмірі 14422,05 грн. була розрахована Позивачем виходячи з даних складеного сертифікованим оцінювачем Звіту № 14/01/12 від 10.01.2012 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля.

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля склав 14422,05 грн.

Крім того, відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АА/3138010 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1191, 1192 ЦК України, суд прийшов до висновку, що Відповідач повинен відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000грн.), виходячи з вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, розрахованої оцінювачем у Звіті № 14/01/12 від 10.01.2012, (18271,35 грн.) та за мінусом франшизи (1000 грн.), при цьому в межах суми, що перейшла до Позивача у порядку регресу в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (14422,05 грн.), і отже в розмірі 14422,05 грн.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відтак, з огляду на все вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (м. Київ, вул. Артема, 40; ідентифікаційний код 20782312) 14422 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 05 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.12.2013

Суддя Сташків Р.Б.