Ухвала суду № 36145867, 18.12.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

2

Справа № 349/2053/13-ц

Провадження № 22ц/779/3144/2013

Категорія 31

Головуючий у І інстанції Лошак О.О.

Суддя-доповідач Беркій О.Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Томин О.О., Пнівчук О.В.,

секретаря Петріва Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Рогатинського районного суду від 15 листопада 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Рогатинського районного суду від 15 листопада 2013 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину залишено без руху з підстав несплати судового збору за подання позову про відшкодування моральної шкоди та надано строк для сплати судового збору в розмірі 50 000 грн. протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

В апеляційній скарзі на ухвалу суду в частині визначення розміру судового збору ОСОБА_2 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що залишаючи позовну заяву без руху з підстав несплати судового збору, судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до п.6 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору його звільнено.

Крім того, при визначенні розміру судового збору в сумі 50 000 грн., судом не враховано, що в поданому ним позові є вимога про відшкодування моральної шкоди, яка є вимогою немайнового характеру та відповідно до Закону України «Про судовий збір» може бути оплачена за ставкою 0,2 від розміру мінімальної заробітної плати.

Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав по вищенаведених мотивах.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Звертаючись в суд із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 просив на відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином стягнути 227 591 грн. 62 коп., а на відшкодування моральної шкоди стягнути 500 000 грн.

Моральну шкоду обгрунтовував перенесеним фізичним болем, якого зазнав у зв'язку із ушкодженням здоров'я, душевних стражданнях, які виникли внаслідок протиправної поведінки та приниженням честі, гідності і ділової репутації.

Залишаючи позовну заяву без руху та зобов'язуючи позивача сплатити судовий збір в розмірі 50 000 грн. за вимогами про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.п. 5,6 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди за ціною позову понад 100 розмірів мінімальної заробітної плати ставка судового збору становить 10 відсотків ціни позову.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

Так, порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України.

Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Галицького районного суду від 15 червня 2012 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 296, ч.2 ст. 250, ч.1 ст. 122 КК України на підставі пункту «в» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року із закриттям провадження у кримінальній справі.

В рамках даної кримінальної справи ОСОБА_2 було визнано потерпілим та цивільним позивачем.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтями 3 і 4 зазначеного Закону визначено об'єкти справляння судового збору та його розміри.

Наведений у частині другій статті 4 Закону перелік заяв, скарг (дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним.

П. 6 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставки судового збору за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, як заяви немайнового характеру та позовної заяви про відшкодування моральної шкоди в залежності від ціни позову.

Таким чином, справляння судового збору за позовами про відшкодування моральної шкоди в залежності від ціни позову стосуються тільки вимог, що випливають безпосередньо із позову про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної особи, а не із вимог про відшкодування моральної шкоди, які є похідними від вимог про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушенням.

А тому висновок суду про необхідність сплати позивачем судового збору за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 відсотків ціни позову є невірним.

Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність сплати судового збору в розмірі 50 000 грн., у зв'язку з чим допустив порушення норм процесуального права, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Рогатинського районного суду від 15 листопада 2013 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: О.О. Томин

О.В. Пнівчук