Постанова № 36145851, 16.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2013 р. Справа№ 910/16147/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

за участю представників:

Від позивача: представник Микулин Р.І., Лівчинська Я. С. - за довіреністю.

Від відповідача: представники Хлопузян Р.Д. - за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на рішення Господарського суду м. Києва від 19.09.2013 року

у справі № 910/16147/13 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче

підприємство "Дніпронафтогазремонт"

до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про стягнення 630 534,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпронафтогазремонт" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 630 534,93 грн., з яких - 596 781,00 грн. основної заборгованості, 33 753,93 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду № 420-21 від 13.10.2008 року в частині оплати виконаних позивачем робіт.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.09.2013 року у справі № 910/16147/13 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивач в порушення п. 4.2. та п. 5.2. договору не передав замовнику технічну документацію по виконаним роботам, а отже порушення умов договору відбулось зі сторони позивача.

Крім того, апелянт стверджує про те, що умовами договору підряду № 420-21 від 13.10.2008 року строк (термін) виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт не встановлений, а вимога, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, позивачем не пред'являлась, тому строк виконання відповідачем грошового зобов'язання не настав.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Дніпронафтогазремонт" (підрядник) та Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" (замовник) був укладений договір підряду № 420-21, за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик та своїми силами виконати капітальний ремонт на Скворцівському НГКР, Степовому, Березівському та Безлюдівському ГКР (далі за текстом - роботи), а замовник зобов'язується прийняти вказані роботи і оплатити їх на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.4.1 ціна договору є динамічною, включає всі витрати підрядника.

У п. 4.2 договору сторони узгодили, що оплата виконаних підрядником робіт, що є предметом цього договору, здійснюється замовником після підписання сторонами щомісячно акту виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника, або в іншій формі, яка згідно з чинним законодавством відноситься до безготівкової форми розрахунків.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем було виконано комплекс робіт по капітальному ремонту свердловини № 110 Мелихівського ГКР на загальну суму 596 781,00 грн., відповідно до додаткової угоди № 2 від 12.02.2010 року до договору підряду № 420-21 від 13.10.2008 року, що підтверджується актом прийомки виконання робіт за серпень 2011, підписаного та скріпленого печатками обох сторін (а.с. 18).

Встановлено, що відповідач за виконані позивачем підрядні роботи не розрахувався у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 596 781,00 грн.

Претензією № 55 від 31.05.2013 року позивач звернувся до відповідача про необхідність сплати суми заборгованості за договором підряду № 420-21 від 13.10.2008 року в сумі 596 781,00 грн.

Однак, доказів реагування відповідачем на зазначену вище претензію в матеріалах справи не міститься.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 596 781,00 грн. основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що умовами договору підряду № 420-21 від 13.10.2008 року строк (термін) виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт не встановлений, а вимога, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, позивачем не пред'являлась, тому строк виконання відповідачем грошового зобов'язання не настав, не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Як встановлено вище, у п. 4.2 договору сторони узгодили, що оплата виконаних підрядником робіт, що є предметом цього договору, здійснюється замовником після підписання сторонами щомісячно акту виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника, або в іншій формі, яка згідно з чинним законодавством відноситься до безготівкової форми розрахунків.

Матеріали справи свідчать про те, що сторони підписали Акт прийомки виконання робіт за серпень 2011, відповідно до якого позивач виконав підрядні роботи на суму 596 781,00 грн. (а.с. 18).

Крім того, виконання позивачем робіт підтверджується Актом здачі-приймання свердловини № 110 Мелихівського ГКР Єфремівського ЦВНГК після капітального (поточного) ремонту.

Отже, судова колегія приходить до висновку про те, що строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості виконаних позивачем робіт настав.

Також, судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивач в порушення п. 4.2. та п. 5.2. договору не передав замовнику технічну документацію по виконаним роботам, а отже порушення умов договору відбулось зі сторони позивача, враховуючи наступне.

Дійсно, матеріали справи не містять доказів надання замовнику необхідної документації та інформації щодо виконаних робіт.

Однак, встановлено, що сторони у договорі не обумовили, яка саме документація та інформація, щодо виконаних робіт повинна була надаватись.

Окрім того, сторони у договорі не погодили, у який спосіб (яким шляхом) ця документація та інформація повинна надаватись.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача пені та 3 % річних судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 33 753,93 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання по оплаті виконаних позивачем підрядних робіт.

Перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача 33 753,93 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання по оплаті виконаних позивачем підрядних робіт, судова колегія прийшла до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

В силу ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду м. Києва від 19.09.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 19.09.2013 року у справі № 910/16147/13 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/16147/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна