Рішення № 36145723, 19.12.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

19.12.2013 р. Справа№ 914/3548/13

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства «Торгово-виробнича компанія «ДС», м. Львів,

про стягнення 175' 652,00 грн. витрат на ремонт орендованого майна.

Суддя Яворський Б.І.

Представники строін не викликалися.

На розгляд господарського суду Львівської області Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Приватного підприємства «Торгово-виробнича компанія «ДС» про стягнення 175' 652,00 грн. витрат на ремонт орендованого майна та стягнення судових витрат.

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.12.2013р. у задоволенні позову відмовлено. Суд встановив, що при прийнятті рішення не було вирішено питання розподілу судових витрат.

Відповідно до ст.88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо, зокрема, не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Стаття 49 ГПК України регулює порядок розподілу судових витрат. Так, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Частина 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. У позовній заяві ФОП ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача 175' 652,00 грн., тому судовий збір повинен становити 3' 513,04 грн. (175' 652,00 грн. х 2%). Натомість у матеріалах справи містяться докази сплати тільки 3'513,00 грн. Отже, 0,04 грн. необхідно стягнути з позивача у доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.1 Закону України «Про судовий збір» та ст.ст. 44, 49, 88 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 0,04 грн. судового збору.

2. Наказ видати відповідно до статті 116 ГПК України.

Суддя Яворський Б.І.