Постанова № 3614568, 27.03.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27.03.2008                                                                                           Справа № 4/217

15 год. 01 хв.                                                             

За позовомУправління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва

доНауково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту міського господарства

простягнення 65085,94 грн.,

СуддяВовк П.В.

секретар судового засіданняКамінська Т.О.

Представники: від позивача Домаскіна А.С.–представник за довіреністю №47/02 від 09.01.2008 від відповідача Піддубна О.О. - представник за довіреністю б/н від 01.08.2007

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.03.2008 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 02.04.2008.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва (надалі –Позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту міського господарства (надалі –Відповідач) 65085,94 грн. заборгованості по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про науково-технічну діяльність».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2007 відкрито провадження у адміністративній справі №4/217.

Позивач у судовому засіданні 27.03.2008 зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з Відповідача 64759,90 грн., оскільки Позивачем було виявлено померлих осіб з числа наукових пенсіонерів, яким нараховано різницю у розмірі пенсії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем була невідшкодована різниця фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Позивач зазначає, що різниця у розмірі пенсії у сумі 64759,90 грн. утворилась за період з жовтня 2006 року до липня 2007 року, оскільки Відповідачем порушено вимоги законодавства України щодо сплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам, про що йому були надіслані повідомлення про наявність заборгованості, яка не була сплачена Відповідачем, у зв’язку з чим Позивач просить стягнути її у судовому порядку.

При цьому, Позивач відзначив, що ним правомірно визначено Відповідачу різницю відшкодування пенсії за Руденка Григорія Гавриловича, оскільки останній помер 11.08.2007, а серпень 2007 року не включено до сум заявлених до стягнення. Проте, померлого 20.10.2006 пенсіонера Казаринова Геннадія Миколайовича було включено у повідомлення за жовтень-грудень 2006 року (зі списків на 2007 рік його було виключено), у зв’язку з чим на суми сплати за листопад та грудень 2006 року, що загалом становить 326,04 грн. Позивачем зменшено розмір позовних вимог.

Також, Позивач уточнив, що ним помилково у позовній заяві було викладено вимоги до Відповідача як до недержавної небюджетної установи, оскільки за фактом різницю з відшкодування виплат було вирахувано як державній небюджетній установі.

Відповідач заперечив проти позову виходячи з наступного. По-перше, з підстав неправомірності нарахування Позивачем різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам Руденку Григорію Гавриловичу та Казаринову Геннадію Миколайовичу, оскільки перший помер 11.08.2007, а останній 20.10.2006, щодо інших пенсіонерів у Відповідача відсутні можливості для відстеження дат їх смерті та вважає, що це є обов’язком Позивача. По-друге, з підстав неправомірності нарахування Позивачем різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам за рахунок коштів Відповідача як недержавній небюджетній установі. По-третє, до отриманих від Позивача повідомлень не було додано розрахунки, які передбачені п. 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Також, використання Відповідачем грошових коштів з прибутку на відшкодування різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів призведе до неплатоспроможності підприємства.

Дослідивши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Оскільки вказані факти сторони не оспорюють, вказані дані судом прийняті як достовірні згідно ч.3 ст. 72 КАС України.

Оскільки Відповідач є державним підприємством, яке не фінансується за рахунок коштів державного бюджету, Позивачем було виявлено його заборгованість з невідшкодованої різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, що утворилась з жовтня 2006 року до липня 2007 року у розмірі 64759,90 грн. з пенсій призначених 67 пенсіонерам із числа наукових працівників.

При цьому, судом в процесі розгляду спору встановлено, що Позивач правомірно визначив Відповідачу різницю відшкодування пенсії за наукового пенсіонера Руденка Григорія Гавриловича, який помер 11.08.2007, оскільки серпень 2007 року не включено до сум заявлених до стягнення.

Однак стосовно померлого 20.10.2006 пенсіонера Казаринова Геннадія Миколайовича, з призначеної пенсії якого Відповідачу було визначено відшкодування різниці у розмірі пенсії за жовтень-грудень 2006 року, суд розглядає позовні вимоги з урахуванням їх зменшення Позивачем.

Також, судом відзначається, що доводи Відповідача про неможливість отримання інформації стосовно смерті інших наукових пенсіонерів не приймаються судом до уваги, оскільки з моменту відкриття провадження у даній справі Відповідачу було надано достатньо часу для перевірки наявності інших померлих наукових пенсіонерів та доведення суду обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Відповідно до приписів ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»№1977-XII від 13.12.1991 (надалі –Закон №1977-XII), різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації (тобто, окрім державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації) - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної цим Законом.

Згідно п. 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою КМ України від 24.03.2004 № 372 (надалі –Порядок) за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

При цьому п. 3 Порядку передбачено, що фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Отже, органи Пенсійного фонду, надсилаючи Відповідачу повідомлення про розмір витрат, відповідно до п. 5 вищенаведеного Порядку, мають визначати по кожній особі пенсіонеру із числа наукових працівників її стаж роботи враховуючи джерела та відсоток фінансування установи в якій останній працював.

Крім того, Порядок наголошує, що при визначенні за рахунок яких коштів має фінансуватись різниця між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних небюджетних підприємств, мають враховуватись саме джерела фінансування наукових установ в яких пенсіонер із числа наукових працівників отримав науковий стаж роботи.

Як вбачається з повідомлень про розмір витрат, копії яких наявні в матеріалах справи, розмір різниці фактичних витрат на виплату пенсій Позивачем визначено з врахуванням джерел фінансування Відповідача, а також із застосуванням відсоткової ставки 50% різниці пенсії, що підлягає застосуванню для державних небюджетних організацій та установ.

Також, судом не приймаються мотиви Відповідача щодо недодержання Позивачем вимог п. 5 Порядку, оскільки до отриманих від останнього повідомлень не було додано розрахунок.

Згідно вимог п. 5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Викладена норма дає підстави для висновку, що надіслання Відповідачу органами Пенсійного фонду розрахунку не передбачене, у зв’язку з чим доводи Відповідача є безпідставними та такими, що невірно тлумачать норму права.

Позивачем у відповідності до вимог п. 5 Порядку були направлені Відповідачу повідомлення про відшкодування різниці здійснених виплат, про отримання яких останній не заперечив.

Проте зазначені повідомлення залишені Відповідачем без задоволення та не були спростовані.

За таких обставин, вимоги Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва про сплату суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсій призначених відповідно до Закону №1977-XI та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, отримані та узгоджені Відповідачем.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що Позивачем доведено та обґрунтовано розмір позовних вимог, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 94 КАС України судові витрати (судовий збір) стягненню з Відповідача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту міського господарства (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35, код 03363588) на користь Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва (03151, м. Київ, вул. Керченська, 5-А, код 03363588) заборгованість у розмірі 64759,90 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяП.В.Вовк