Постанова № 3614567, 06.03.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06.03.2008 Справа№ 4/216

11 год. 00 хв.

За позовомУправління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва

доДержавного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій в особі Експериментально-конструкторського бюро

простягнення 24778,55 грн.,

СуддяВовк П.В.

секретар судового засіданняКамінська Т.О.

Представники: від позивача Домаскіна А.С.представник за довіреністю №47/02 від 09.01.2008 від відповідача Рогач В.К. - представник за довіреністю №85 від 17.07.2007

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.03.2008 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 13.03.2008.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва (надалі Позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Експериментально-конструкторського бюро НДІ будівельних конструкцій 24778,55 грн. заборгованості по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про науково-технічну діяльність».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2007 відкрито провадження у адміністративній справі №4/216.

Позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, при цьому відзначив, що ним помилково у позовній заяві було викладено вимоги до Відповідача як до недержавної небюджетної установи, оскільки за фактом різницю з відшкодування виплат було вирахувано як державній небюджетній установі. Також, Позивач уточнив найменування Відповідача та просив суд стягнути заборгованість з Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій (надалі Відповідач).

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем була невідшкодована різниця фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Позивач зазначає, що вказана різниця у розмірі 24778,55 грн. утворилась за період з жовтня 2006 року до липня 2007 року, оскільки Відповідачем порушено вимоги законодавства України щодо сплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам, про що йому були надіслані повідомлення про наявність заборгованості, яка не була сплачена Відповідачем, у звязку з чим Позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Відповідач заперечив проти позову та просив суд закрити провадження у даній справі виходячи з наступного. По-перше, з підстав неправомірності нарахування Позивачем різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам за рахунок коштів Відповідача як недержавній небюджетній установі. По-друге, з підстав невідповідності надісланих повідомлень типовій формі, що встановлена Порядком, оскільки відсутня графа №4 «стаж роботи»та було додано графу №11 про суму витрат, що перераховується підприємством, у звязку з чим неможливо вирахувати суми до виплати. По-третє, Позивачем були надіслані повідомлення щодо осіб з числа наукових працівників: ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3., які не знаходились у трудових відносинах з Відповідачем. По-четверте, Відповідач вважає, що даний спір підлягає розгляду господарському суду, оскільки Відповідач не є субєктом владних повноважень, а крім того не є юридичною особою.

Також, Відповідач наголосив, що ухвалою господарського суду м. Києва відкрито провадження стосовно визнання недійсною постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. N 372, якою визначено механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Експериментально-конструкторське бюро зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Оскільки вказані факти сторони не оспорюють, вказані дані судом прийняті як достовірні згідно ч.3 ст. 72 КАС України.

Згідно довідки Головного управління статистики у місті Києві №361 Експериментально-конструкторське бюро є філією Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій, яке є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №10731200000003735 від 04.08.1993, отже позовні вимоги заявлені до належного Відповідача (в особі філії).

Оскільки Відповідач є державним підприємством, яке не фінансується за рахунок коштів державного бюджету, Позивачем було виявлено заборгованість його філії з невідшкодованої різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, що утворилась з жовтня 2006 року до липня 2007 року у розмірі 24778,55 грн. з пенсій призначених 39 пенсіонерам із числа наукових працівників.

При цьому, судом в процесі розгляду спору встановлено, що Позивач при визначенні Відповідачу різниці відшкодування пенсії невірно зазначив в повідомленні прізвища осіб з числа наукових пенсіонерів (ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3.), через що останній заперечував наявність трудових відносин з ними. Однак, наявність наукових пенсіонерівОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. Відповідач підтвердив, у звязку з чим суд розглядає заявлені позовні вимоги з пенсій призначених саме 39 пенсіонерам Відповідача із числа наукових працівників.

Відповідно до приписів ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»№1977-XII від 13.12.1991 (надалі Закон №1977-XII), різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації (тобто, окрім державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації) - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної цим Законом.

Згідно п. 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою КМ України від 24.03.2004 № 372 (надалі Порядок) за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

При цьому п. 3 Порядку передбачено, що фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Отже, органи Пенсійного фонду, надсилаючи Відповідачу повідомлення про розмір витрат, відповідно до п. 5 вищенаведеного Порядку, мають визначати по кожній особі пенсіонеру із числа наукових працівників її стаж роботи враховуючи джерела та відсоток фінансування установи в якій останній працював.

Крім того, Порядок наголошує, що при визначенні за рахунок яких коштів має фінансуватись різниця між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних небюджетних підприємств, мають враховуватись саме джерела фінансування наукових установ в яких пенсіонер із числа наукових працівників отримав науковий стаж роботи.

Як вбачається з повідомлень про розмір витрат, копії яких наявні в матеріалах справи, розмір різниці фактичних витрат на виплату пенсій Позивачем визначено з врахуванням джерел фінансування Відповідача, а також із застосуванням відсоткової ставки 50% різниці пенсії, що підлягає застосуванню для державних небюджетних організацій та установ.

Крім того, судом не приймаються доводи Відповідача щодо недодержання Позивачем форми повідомлень, що встановлена Порядком, оскільки такі доводи є не обґрунтованими і безпідставними. Надіслані Позивачем повідомлення відповідають зразку, який доданий до Порядку і діють з 24.03.2004.

У відповідності п. 5 Порядку Позивачем були направлені Відповідачу повідомлення про відшкодування різниці здійснених виплат, які були отримані Відповідачем, проте залишені ним без задоволення та не були спростовані.

За таких обставин, вимоги Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва про сплату суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсій призначених відповідно до Закону №1977-XI та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, отримані та узгоджені Відповідачем.

Позивач звертався до Відповідача з вимогою №3165/03 від 19.06.2007 про сплату заборгованості у розмірі 24778,55 грн., яка останнім також залишена без задоволення.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що Позивачем доведено та обґрунтовано розмір позовних вимог, у звязку з чим позов підлягає задоволенню повністю.

Також, суд наголошує на тому, що, по-перше, питання щодо підвідомчості даного спору були вирішені при відкритті провадження у даній адміністративній справі. Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, оскільки позивачем у даній справі є орган виконавчої влади Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва, який звернувся на захист прав, свобод і інтересів у сфері публічно-правових відносин, даний спір належить до компетенції адміністративного суду.

По-друге, чинний на сьогодні Порядок визначає лише механізм та процедуру фінансування різниці у розмірі пенсії, через що не може впливати на правомірність покладення на Відповідача обовязку зі сплати заборгованості з різниці у розмірі пенсії, оскільки таке фінансування врегульоване правилами встановленими ч. 5 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», який має вищу юридичну силу, у звязку з чим мотиви Позивача щодо відмови в задоволенні позову з підстав оскарження Порядку в суді, також, не беруться судом до уваги.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 94 КАС України судові витрати (судовий збір) стягненню з Відповідача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій (03680, м. Київ, вул. Івана Клименка, 5/2, код 02495431) на користь Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі міста Києва (03151, м. Київ, вул. Керченська, 5-А, код 03363588) заборгованість у розмірі 24778,55 грн..

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяП.В.Вовк