Постанова № 36145462, 17.12.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р.Справа № 916/2479/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: О.Т. Лавренюк

суддів: Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої

при секретарі судового засідання: Будному О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Лаврененко О.В., довіреність б/н від28.05.2013 р.

від відповідача: ОСОБА_2, паспорт серія НОМЕР_1, дата видачі : 20.10.1997 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Одеської області від 04.11.2013 р.

по справі №916/2479/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОЛОДЖИК"

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про стягнення 75313,32 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

В судовому засіданні 17.12.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ФО-П ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, пені та штрафу у загальній сумі 75313, 32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 03.01.2008 року між ним та відповідачем було укладено договір поставки № 24/03-03 з відстрочкою платежу. та на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар -комп'ютерну оргтехніку на загальну суму 49865, 52 грн., однак за поставлений товар відповідач в установлені строки не розрахувався, що і зумовило звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, пені та штрафу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.11.2013 р. по справі № 916/2479/13 (суддя Горячук Н.О.) позов задоволено в повному обсязі ,з посиланням на його доведеність та обґрунтованість.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ФО-П ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати , винести нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні ФО-П ОСОБА_2 підтримав доводи ,викладені в апеляційній скарзі та заявив усне клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду його заяви про наявність або відсутність злочину в діях посадових осіб позивача.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду, як прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, залишити без змін, в задоволені клопотання відмовити.

Розглянувши заявлене клопотання колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні на підставі приписів ст. 79 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду, як прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, скасуванню не підлягає з огляду на наступне:

Як встановлено матеріалами справи, 03.01.2008 р. між сторонами було укладено договір поставки з відстрочкою платежу № 24/03-03, відповідно до п.1.1якого постачальник (позивач) зобов'язується поставляти та передавати у власність замовника (відповідача) комп'ютерну оргтехніку (Товар).

Оплата Товару здійснюється на протязі 7-ми банківських днів з моменту одержання Товару замовником (п.5.2)

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2008 року до повного виконання зобов'язань у повному обсязі. Якщо жодна із сторін не заявила про його припинення, договір вважається продовженим на тих же підставах (п.9.7).

05.08.2013 року, на підставі вказаного договору, позивач передав відповідачу комп'ютерну оргтехніку на суму 49 865, 52 грн., що підтверджено видатковою накладною № РнБ-004501, яка підписана представниками сторін та скріплена печатками сторін, та в цей же день було надано рахунок № Сч -0007649 на оплату Товару (комп'ютерної оргтехніки).

Статтею 193 ГК України зазначено, що учасники господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 692 ч.1 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець ( постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк( строки) у власність покупця товар для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаним з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну суму.

Як вказано вище, відповідач одержав товар, однак за нього не розрахувався і тому, відповідно до приписів законодавства, повинен сплатити на користь позивача заборгованість за одержаний товар в розмірі 49856, 52 грн.

Посилання відповідача на ту обставину, що він начебто не підписував видаткову накладну, що печатка на видатковій накладній, на його думку, проставлена іншою особою, що бланки з його підписом та печаткою було викрадено, судовою колегіє до уваги не приймається, як безпідставне, не підтверджене будь-якими належними доказами.

Відповідно до ст. 611 ЦК України уразі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) , яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою (ст. 546 ч.1 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у випаду порушення зобов'язання.

Пенею є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 6.2 Договору, за порушення строків оплати, передбачених п. 5.2 договору, замовник (відповідач) сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки, до моменту повного виконання своїх зобов'язань по оплаті, а також штраф у розмірі 50% від несплаченої суми.

Як вказано вище, відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, за одержаний товар не розрахувався, у зв'язку з чим повинен сплатити на користь позивача, окрім основної заборгованості, пеню та штраф згідно розрахунку, наданого позивачем.

На підставі викладеного судова колегія прийшла до висновку, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, в повній мірі дослідив матеріали справи, порушень норм матеріального та процесуального права не допустив і дійшов правильного висновку щодо задоволення позову.

Посилання відповідача на порушення норм процесуального права - ненадання можливості заявити клопотання про призначення експерти, судовою колегією до уваги не приймається, оскільки спростовується матеріалами справи - протоколами судових засідань та поясненнями скаржника, наданими в судовому засіданні 17.12.2013 р. відповідно до яких він не вважав необхідним заявляти таке клопотання в судовому засіданні.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Одеської області від 04.11.2013 року по справі № 916/2479/13 - залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 19.12.2013 року.

Головуючий суддя О.Т. Лавренюк

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Т.Я. Гладишева