Рішення № 36145406, 12.12.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2013 р. Справа № 914/2782/13

Господарський суд Львівської області у складі колегії:

головуючий суддя Ділай У.І.

судді: Петрашко М.М., Сухович Ю.О.

при секретарі Лосик Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів

до відповідача-1: Комунального підприємства Львівської обласної ради "Львівський обласний учбовий центр підготовки та підвищення кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівників і спеціалістів для виконання робіт з підвищеною небезпекою", м. Львів

до відповідача-2: Львівського комунального підприємства "Житловик-С", м. Львів

про: стягнення 83 742,97 грн.

Представники :

Від позивача: Кіндрат Б.Я. - представник (Довіреність б/н від 21.08.2012р.).

Від відповідача-1: Панішко Т.І. - представник (Довіреність №177 від 15.07.2013р.)

Від відповідача-2: не з'явився

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів до відповідача - Комунального підприємства Львівської обласної ради "Львівський обласний учбовий центр підготовки та підвищення кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівників і спеціалістів для виконання робіт з підвищеною небезпекою", м. Львів про стягнення 83 742,97 грн.

Ухвалою суду від 19.07.2013 р. за вищевказаним позовом порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.08.2013 р.

20.08.2013р. відповідач-1 подав Відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що приміщення за адресою: м. Львів, вул. Тернопільська, 2 а відповідач-1 почав використовувати з 20.06.2012р., а договір №1477/Г про постачання теплової енергії в гарячій воді між сторонами було укладено 26.12.2012р. Таким чином, за твердженням відповідача-1 заборгованість за період з жовтня 2011 року до грудня 2012 року не є заборгованістю КП ЛОР «Львівський учбовий центр», оскільки під час її виникнення договірні відносини між позивачем та відповідачем-1 були відсутні. Із посиланням на вищевикладені обставини відповідач-1 просить суд в задоволенні позову відмовити.

Для надання сторонам можливості подати додаткові докази на обґрунтування своїх вимог та заперечень в судовому засіданні 20.08.2013 р. було оголошено перерву до 27.08.2013 р.

У зв'язку із складністю даного господарського суду Ухвалою від 27.08.2013 р. було призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів, розгляд справи відкладено на 28.10.2013 р.

За результатами автоматичного розподілу членами колегії суддів окрім судді Ділай визначено суддів Петрашка М.М. та Сухович Ю.О.

Ухвалою суду від 10.10.2013 р. за клопотанням позивача до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено ЛКП «Житловик-С» (правонаступника дебіторської та кредиторської заборгованості ЛКП «Новий Львів» відповідно до переданих житлових будинків станом на 01.04.2013 р.)

В судовому засіданні 07.11.2013 р. представник позивача надав суду Договір № 3547/А про постачання теплової енергії в гарячій воді від 02.10.2002 р. з додатками, який свідчить про те, що в опалювальних сезонах 2011/2012 р.р. та 2012/2013 р.р. покупцем теплової енергії, яка постачалась у приміщеннях за адресою: м. Львів, вул. Тернопільська, 2 а, виступало ЛКП «Новий Львів», ким і підписано Акти про включення системи теплоспоживання від 14.10.2011 р. та від 12.10.2012 р.

Як вбачається із листа ЛМКП «Львівтеплоенерго» № 25/1-243 від 25.03.2013 р. Договір № 3547/А про постачання теплової енергії в гарячій воді від 02.10.2002 р., укладений між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та ЛКП «Новий Львів», розірвано лише з 01.02.2013 р.

Враховуючи вищевказане та з огляду на те, що заявлену до стягнення заборгованість нараховано в тому числі і за період дії Договору № 3547 А від 02.10.2002 р., суд Ухвалою від 07.11.2013 р. виключив ЛКП «Житловик-С» підприємство із справи як третю особу та залучив дане підприємство в якості відповідача-2.

В судовому засіданні 28.11.2013 р. представник позивача вказав, що відповідачем сплачено частину заборгованості в сумі 8 848,35 грн.

Представник відповідача-1 надав суду підписаний сторонами акт звірки розрахунків за період з 01.01.2013 р. по 27.11.2013 р., відповідно до якого за даними КП ЛОР "Львівський обласний учбовий центр» заборгованість за фактично спожиту теплову енергію згідно Договору № 1477Г від 26.12.2012 р. станом на 27.11.2013 р. відсутня; за даними ЛМКП «Львівтеплоенерго» - сума боргу становить 64 326,48 грн.

В судовому засіданні 12.12.2013 р. представник позивача на вимогу ухвали суду надав розширений розрахунок заборгованості відповідача-1 за Договором № 1477/Г від 26.12.2012 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді, яка виникла за період з 01.06.2012 р. по 01.01.2013 р. і залишилась непогашеною станом на 13.12.2013 р. Згідно наданого розрахунку сума заборгованості відповідача-1 перед позивачем за період з 01.06.2012 р. по 01.01.2013 р. становить 19 034,63 грн.

Будь-яких заяв щодо зміни підстав позову чи уточнення розміру позовних вимог від позивача не надходило.

Представник відповідача-1 проти позову заперечив.

Відповідач-2 явку представника в судове засідання 12.12.2013 р. з невідомих причин не забезпечив.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача-2.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

26.12.2012 р. між Комунальним підприємством Львівської обласної ради "Львівський обласний учбовий центр підготовки та підвищення кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівників і спеціалістів для виконання робіт з підвищеною небезпекою" та Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" укладено Договір № 1477/Г про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу-1 теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а відповідач у свою чергу зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.

Згідно п. 6.3. Договору вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане навантаження відповідач-1 зобов'язувався сплачувати до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що Договір набуває чинності з 01.10.2011 р. та діє до 01.10.2013 р.

Додатком № 2 до Договору визначено, що теплова енергія повинна була постачатися до об'єкта КП ЛОР «Львівський обласний учбовий центр» за адресою: м. Львів, вул. Тернопільська, 2 а.

Як вбачається із матеріалів справи нежитлове приміщення на вул. Тернопільській, 2 а у м. Львові відповідач-1 орендував на підставі Договору оренди № С-7603-10 (Д-12).

Пункт 4.2. вищевказаного Договору оренди передбачав, що перебіг терміну дії Договору починається з дати підписання акту здачі-приймання приміщення.

Як встановлено судом Акт приймання передачі приміщення загальною площею 490,1 кв.м. на вул. Тернопільській, 2 а у м. Львові між балансоутримувачем даного приміщення - ЛКП «Новий Львів» та КП ЛОР «Львівський обласний учбовий центр» підписано 20.06.2012 р.

Таким чином, нежитлове приміщення, вказане у Додатку № 2 до Договору № 1477/Г від 26.12.2012 р. перейшло у фактичне користування відповідача-1 лише 20.06.2012 р.

В судовому засіданні суд встановив, що за період 2002 р. по 2012 р. теплова енергія у нежитлове приміщення за адресою: м. Львів, вул. Тернопільська, 2 а постачалась на підставі Договору № 3547/А від 02.10.2002 р., укладеного між ЛКП «Новий-Львів» та ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Пунктом 10.1. вищевказаного Договору передбачалося, що Договір діє до 01.10.2003 р.

Згідно п. 10.4. Договору № 3547/А від 02.10.2002 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

З матеріалів справи слідує, що Договір № 3547/А від 02.10.2002 р. пролонговувався, про що свідчать підписані позивачем та ЛКП «Новий-Львів» акти про включення систем теплоспоживання від 14.10.2011 р. (на опалювальний сезон 2011/2012 р.р.) та від 12.10.2012 р. (на опалювальний сезон 2012/2013 р.р.)

У заявленому позові позивач просить суд стягнути з відповідача-1 заборгованість за спожиту теплову енергію згідно Договору № 1477/Г від 26.12.2012 р. за період з 01.11.2011 р. по 01.05.2013 р. в сумі 80 232,63 грн.

Окрім того, за порушення строків оплати теплової енергії позивач на підставі п. 7.2.3. Договору № 1477/Г від 26.12.2012 р. та ч. 2 ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 2 965,18 грн. пені та 545,16 грн. 3 % річних.

Як вже зазначалось, заяв про зміну підстав позову чи уточнення розміру позовних вимог від позивача не надходило.

Із представлених представником відповідача-1 платіжних доручень суду стало відомо, що за теплову енергію, спожиту за період з 01.01.2013 р. по 01.05.2013 р. відповідачем було сплачено 27 124,82 грн., з яких 12 218,67 грн. сплачено до моменту звернення позивача із даним позовом (до 17.07.2013 р.), а 14 906,15 грн. оплачено після подання позову. (Платіжні доручення: № 524 від 26.11.2013 р. на суму 8 848,35 грн. - оплата за січень 2013 р.;, № 149 від 06.04.2013 р. на суму 5 000,00 грн., № 153 від 12.04.2013 р. на суму 2 218,67 грн. - оплата за лютий 2013 р.; № 325 від 01.08.2013 р. на суму 300,00 грн., № 323 від 25.07.2013 р. на суму 1 700,00 грн., № 311 від 19.07.2013 р. на суму 822,54 грн., № 253 від 19.06.2013 р. на суму 1 000,00 грн., № 154 від 12.04.2013 р. на суму 4 000,00 грн. - оплата за березень 2013 р.; № 326 від 01.08.2013 р. на суму 3 235,26 грн. - оплата за квітень 2013 р.)

Доказів оплати теплової енергії, спожитої у 2012 р. відповідач-1 суду не надав.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги до відповідача-1 підлягають до задоволення частково, а в задоволені позову до відповідача-2 належить відмовити. Приймаючи рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено судом 26.12.2012 р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено Договір № 1477/Г про постачання теплової енергії в гарячій воді з додатками, умовами якого передбачалось постачання теплової енергії для опалення та здійснення гарячого водопостачання до об'єкта КП ЛОР «Львівський обласний учбовий центр» за адресою: м. Львів, вул. Тернопільська, 2 а.

У п 10.1. Договору передбачено, що Договір набуває чинності з 01.10.2011 р. та діє до 01.10.2013 р.

Таким чином, сторони відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України дійшли згоди, що умови Договору № 1477/Г від 26.12.2012 р. застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У п. 3.2.2. Договору передбачено обов'язок відповідача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені Договором.

У позовній заяві позивач стверджує, що відповідач-1 зобов'язань за Договором № 1477/Г від 26.12.2012 р. щодо оплати теплової енергії належно не виконав, у зв'язку з чим за період з 01.11.2011 р. по 01.05.2013 р. допустив виникнення заборгованості в сумі 80 232,63 грн.

Однак дане твердження позивача частково спростовується наступним:

Як вбачається із матеріалів справи документами, що підтверджують факт постачання теплової енергії до приміщення за адресою: м. Львів, вул. Тернопільська, 2 а в опалювальних сезонах 2011/2012 р.р. та 2012/2013 р.р. є акти про включення систем теплоспоживання від 14.10.2011 р. та від 12.10.2012 р.

Оглянувши дані акти суд встановив, що такі від імені споживача підписано ЛКП «Новий Львів». Також в актах значиться, що вони є додатками до Договору № 3547А від 02.10.2002 р., а не Договору № 1477/Г від 26.12.2012 р., що є підставою заявлених позовних вимог.

Більше того, судом встановлено, що нежитлове приміщення на вул. Тернопільській, 2а у м. Львові перебуває у користуванні відповідача-1 лише з 20.06.2012 р. Вказане підтверджується Актом приймання-передачі від 20.06.2012 р., згідно якого відповідач-1 прийняв вказане приміщення, загальною площею 490,1 кв.м. від ЛКП «Новий Львів».

До 20.06.2012 р. КП Львівської обласної ради "Львівський обласний учбовий центр підготовки та підвищення кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівників і спеціалістів для виконання робіт з підвищеною небезпекою" знаходилось за адресою: м. Львів, вул. Липинського, 54., про що свідчать зокрема Накази Управління майном спільної власності Львівської обласної ради № 23-М від 14.06.2012 р., № 34-С від 18.06.2012 р. та Акт приймання-передачі нежитлових приміщень за адресою: вул. Липинського, 54, м. Львів від 20.06.2013 р.,

Із врахуванням вищевказаних обставин, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено факту існування між ЛМКП "Львівтеплоенерго" та відповідачем-1 правовідносин щодо постачання теплової енергії до приміщення на вул. Тернопільській, 2 а у м. Львові в період з 01.11.2011 р. по 20.06.2012 р., а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-1 заборгованості за вказаний період є безпідставними

Щодо заявленого позивачем періоду з 20.06.2012 р. по 01.05.2013 р., то із врахуванням п. 10.1. Договору № 1477/Г від 26.12.2012 р. та Акту приймання-передачі від 20.06.2012 р. суд вважає, що споживачем теплової енергії на опалення нежитлового приміщення за адресою: м. Львів, вул. Тернопільська, 2а був відповідач-1.

При цьому, за переконанням суду, відсутність підписаних саме відповідачем-1 актів про включення систем теплоспоживання на зазначений період, факту споживання відповідачем-1 теплової енергії за Договором № 1477/Г від 26.12.2012 р. не спростовує.

Згідно наданого представником позивача розширеного розрахунку заборгованості КП ЛОР «Львівський обласний учбовий центр підготовки та підвищення кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівників і спеціалістів для виконання робіт з підвищеною небезпекою» за Договором № 1477/Г від 26.12.2012 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді, яка виникла за період з 01.06.2012 р. по 01.01.2013 р. сума заборгованості відповідача-1 перед позивачем за період з 01.06.2012 р. по 01.01.2013 р. становить 19 034,63 грн.

За період з 01.01.2013 р. по 01.05.2013 р. сума боргу відповідача-1 за розрахунком позивача становить: за січень - 8 848,35 грн., за березень 3 822,54 грн. та за квітень - 3 235,26 грн., всього - 15 906,15 грн.

Представленими представником відповідача-1 платіжними дорученнями № 524 від 26.11.2013 р. на суму 8 848,35 грн.; № 149 від 06.04.2013 р. на суму 5 000,00 грн., № 153 від 12.04.2013 р. на суму 2 218,67 грн.; № 325 від 01.08.2013 р. на суму 300,00 грн., № 323 від 25.07.2013 р. на суму 1 700,00 грн., № 311 від 19.07.2013 р. на суму 822,54 грн., № 253 від 19.06.2013 р. на суму 1 000,00 грн., № 154 від 12.04.2013 р. на суму 4 000,00 грн.; № 326 від 01.08.2013 р. на суму 3 235,26 грн. підтверджується, що заборгованість за 2013 р. відповідач-1 погасив повністю.

Однак, з огляду на те, що заявлену позивачем до стягнення заборгованість за березень 2013 р. в розмірі 3 822,54 грн. відповідач-1 частково - на суму 1 000,00 грн. сплатив ще 19.06.2013 р., тобто до моменту звернення позивача до господарського суду із даним позовом, в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

В решті частині позовних вимог про стягнення заборгованості за період з 01.01.2013 р. по 01.05.2013 р., що становить 14 906,15 грн. провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи те, що доказів оплати теплової енергії, спожитої для опалення нежитлового приміщення за адресою: м. Львів, вул. Тернопільська, 2а за період з 20.06.2013 р. по 01.01.2013 р. відповідач-1 суду не надав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 18 654,71 грн. боргу є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, а тому підлягають до задоволення. При цьому суд зазначає, що за червень 2013 р. заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить 189,96 грн., а не 569,88 грн., як вказано у розрахунку позовних вимог, оскільки позивач використовував приміщення лише 10 з 30 днів червня 2013 р.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2.3. Договору № 1477/Г від 26.12.2012 р. передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує теплопостачальній організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Із врахуванням положень вищенаведених правових норм та умов Договору № 1477/Г від 26.12.2012 р., суд, здійснивши перерахунок пені та 3 % річних, прийшов до висновку про стягнення з відповідача-1 1 023,81 грн. пені та 246,80 грн. 3 % річних.

В позові до відповідача-2 суд відмовляє повністю, оскільки Договір № 3547/А від 02.10.2002 р. укладений між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та ЛКП «Новий-Львів» (правонаступником якого є відповідач-2) не вказувався позивачем як підстава позовних вимог. Самостійно змінювати підставу позову суд не в праві.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216, 232 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625, 631 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги до відповідача-1 задоволити частково.

2. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79034, м. Львів, вул. Тернопільська, 2а. Ідентифікаційний код 03363312) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1. Ідентифікаційний код 05506460) 18 654,71 грн. основного боргу, 1 023,81 грн. пені та 246,80 грн. 3 % річних, всього - 19 925,32 грн.; 715,61 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 14 906,15 грн. заборгованості провадження у справі припинити.

4. В частині стягнення 46 671,77 грн. боргу, 1 941,37 грн. пені та 298,36 грн. 3 % річних задоволенні позову відмовити.

5. В задоволенні позовних вимог до відповідача-2 відмовити повністю.

6. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.12.2013 р.

Суддя Ділай У.І.

Суддя Петрашко М.М.

Суддя Сухович Ю.О.