Постанова № 36145405, 19.12.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.12.2013 р. справа №905/5959/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М.суддівКолядко Т.М., Ломовцевої Н.В.за участю представників сторін: від позивача: Киян М.В., довіреність № 26/40-Ю від 14.11.13р. від відповідача:Заброда Ю.Ю., довіреність №10/16 від 23.01.2013р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", м. Донецькна рішення господарського суду Донецької областівід04.11.2013р. у справі№ 905/5959/13 (суддя Малікова Е.І.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", м. Донецькдо Публічного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування", м. Краматорськ, Донецька областьпро визнання недійсним додатку № 1/2013 до договору № 30200002 від 21.06.2004р., зобов'язання встановити договірну величину споживання електричної енергії на 2013р. у розмірі 19655тис.кВт.рік.

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Донецької області рішенням від 04.11.2013р. у справі № 905/5959/13 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування", м. Краматорськ, Донецька область задовольнив у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2013р. у справі № 905/5959/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що вказане рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним та необґрунтованим.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та їх обґрунтування, надавши пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 30200002 від 21.06.2004р. про постачання електричної енергії (далі-договір), відповідно до умов якого постачальник електричної енергії - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", постачає електричну енергію споживачу - Відкритому акціонерному товариству "Краматорський завод важкого верстатобудування", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами (далі по тексту Договір).

Відповідно до п.5.1 договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний календарний рік споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваних обсягів споживання електричної енергії. Сторони узгоджують порядок визначення обсягів постачання електричної енергії та/або потужності згідно додатку "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам". У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року. Якщо споживач має на своєму балансі генеруючи потужності, він не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного обсягу генерації електричної енергії.

Листом №2251-1569 від 08.11.2012р. позивач направив на адресу відповідача "Відомісті про очікуваний обсяг споживання електроенергії на 2013р." де зазначено загальний очікуваний обсяг споживання електричної енергії на 2013 рік - 19655 тис.кВт.г., в тому числі: січень 2013р.- 1915 тис.кВт.г., лютий 2013р.- 1995 тис.кВт.г., березень 2013р.- 2025 тис.кВт.г., квітень 2013р.- 1645 тис.кВт.г., травень 2013р.- 1430 тис.кВт.г., червень 2013р.- 1255 тис.кВт.г., липень 2013р.- 1305 тис.кВт.г., серпень 2013р.- 1325 тис.кВт.г., вересень 2013р.- 1350 тис.кВт.г., жовтень 2013р.- 1525 тис.кВт.г., листопад 2013р.- 1935 тис.кВт.г., грудень 2013р.- 1950 тис.кВт.г. (а.с.35-37).

Листом №08-04/5034 від 10.12.2012р. ТОВ «Сервіс-Інвест» відмовив позивачу у прийнятті пропозиції щодо обсягів споживання електроенергії на 2013 рік через заборгованість позивача перед відповідачем та зазначив про розгляд заявлених обсягів лише у разі погашення позивачем існуючої заборгованості (а.с.38).

19.12.2012р. позивач повторно звернувся до відповідача з проханням узгодити об'єми споживання електричної енергії на 2013 рік (а.с.39).

Листом №08-04/5290 від 29.12.2012р. ТОВ «Сервіс-Інвест» відмовив у затвердженні наданих позивачем обсягів споживання на 2013 рік, та з урахуванням існуючої заборгованості позивача за спожиту електричну енергію запропонував йому знизити електроспоживання до нульового рівня, узгодити договірні величини електроспоживання на 2013рік на нульовому рівні.

Листом №08-04/0131 від 11.01.2013р. відповідач знов звернувся до позивача з вимогою сплатити заборгованість та зауважив, що у разі несплати у визначений термін споживачем рахунків, виставлених відповідно до умов договору, постачальник зобов'язаний повністю або частково припинити постачання споживачу електричної енергії (а.с.43).

На адресу Публічного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування" відповідачем були також надіслані вимоги №101 від 27.11.2012р., №109 від 25.12.2012р., №7 від 25.01.2013р. щодо відключення позивача від електропостачання (а.с.48-50).

26.02.2013р. позивачем був направлений на адресу відповідача додаток №1/2013 до договору про постачання електричної енергії №30200002 від 21.06.2004р., згідно з яким обсяги споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності на 2013 рік встановлені на нульовому рівні, за виключенням січня - 1915тис. кВт.г (а.с.42).

Листом №01-04/1018 від 04.03.2013р. позивачу було відмовлено у корегуванні договірних величин через існуючу заборгованість перед відповідачем (а.с.47).

За поясненнями позивача, додаток до договору №1/2013 укладений ним під впливом тяжкої обставини, під загрозою банкрутства та на вкрай невигідних умовах, тому має бути визнаний судом недійсним.

Відносини щодо постачання електричної енергії регулюються Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28 (ПКЕЕ).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно з пунктом 1.3 Правил, для забезпеченні потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Частиною другою статті 275 ГК України та пунктом 5.1 Правил передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Додаток до договору № 1/2013 до договору № 3 0200 002 від 21.06.2004р., укладений між сторонами, є його невід'ємною частиною.

Згідно приписів частин 1 та 6 ст. 179 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).

Пунктом 3 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За приписами ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Частина 4 ст. 652 ЦК України передбачає, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Наявність заборгованості за договором про постачання електроенергії не є істотною зміною обставин в розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України.

Зміна договору у зв'язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком зміни договірних зобов'язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок не передбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежить від волі сторін. При наявності істотної зміни обставин, зміна договору за рішенням суду допускається лише як виняток.

Закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Чинним законодавством та укладеним між сторонами договором врегульовано правові наслідки порушення зобов'язань, у тому числі грошових, а також способи захисту порушених прав та законних інтересів.

Відповідачем зазначено, що позивачем порушено умови договору в частині оплати спожитої електричної енергії, у зв'язку з чим ТОВ "Сервіс-Інвест" направив додаткову угоду про встановлення на 2013 рік договірних величин електроспоживання та потужності на нульовому рівні.

Згідно частини другої статті 24 Закону України "Про електроенергетику" енергопостачальники мають право за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу. Порядок припинення електропостачання споживачу врегульовано названим Законом, Правилами користування електричною енергією. У пункті 7 додатку 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам" сторони обумовили, що постачальник має право в односторонньому порядку з повідомленням про це споживача зменшити договірний обсяг споживання електроенергії та потужності до нульового рівня у разі застосування до споживача заходів по припиненню електропостачання.

Відповідно до п. 4.2. Правил та п. 5.1 Договору, у разі ненадання споживачем відомостей про очікуване споживання електроенергії у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.

Отже, несплата споживачем вартості спожитої електроенергії у терміни, встановлені договором, може бути підставою для розірвання договору, підставою для обмеження чи припинення електропостачання споживачу з боку постачальника у встановленому порядку, а також стягнення у судовому порядку заборгованості.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У статті 203 Цивільного кодексу України зазначається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно зі статтею 233 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорі) недійсними», ознаками правочину, що підпадає під дію статті 233 ЦК України, є вчинення правочину на вкрай невигідних для себе умовах, під впливом тяжкої для неї обставини і добровільно, тобто за відсутності насильства, обману чи помилки, можливо, навіть з ініціативи самого позивача.

Спірний додаток був надісланий позивачем після листів відповідача про відключення позивача від електропостачання, та після листа №08-04/5290 від 29.12.2012р. в якому містилась вимога знизити електроспоживання до нульового рівня, узгодити договірні величини електроспоживання на 2013 рік на нульовому рівні.

Відповідно до ч.5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику", споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Таким чином, як вірно зауважив суд першої інстанції, укладення додатку №1/2013 до договору про постачання електричної енергії №30200002 від 21.06.2004р. з нульовою договірною величиною безперечно тягне за собою оплату спожитої електричної енергії у двократному розмірі, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства є, зокрема свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.2 ст.276 Цивільного кодексу України пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника.

Відповідачем не надано доказів відсутності зазначеної можливості. З листів №08-04/1086 від 07.03.2013р. та №08-04/1487 від 05.04.2013р. вбачається, що у електропостачальника була виробнича можливість надати споживачу зазначені у пропозиції обсяги електроенергії (а.с.45-46).

Відповідно до статті 4 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" зловживанням монопольним становищем вважаються, зокрема, нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів в нерівне становище, або додаткових умов, що не відносяться до предмета договору, в тому числі нав'язування товару, не потрібного контрагенту; часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлі товару при відсутності альтернативних джерел постачання або збуту, що призвели або можуть призвести до створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що підписання позивачем додатку №1/2013 до договору про постачання електричної енергії №30200002 від 21.06.2004р. було здійснено на вкрай невигідних для нього умовах, що є підставою для визнання додатку №1/2013 до договору про постачання електричної енергії №30200002 від 21.06.2004р. недійсним.

Крім того, встановлення споживачу обсягів споживання електричної енергії на 2013 рік на нульовому рівні є фактично відмовою енергопостачальника від надання електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору (припинення обов'язків з енергопостачання у певний період часу), що є порушенням приписів Закону України "Про електроенергетику" щодо права споживача на отримання електричної енергії.

Також судом першої інстанції цілком обґрунтовано зауважено, що рішення Господарського суду Донецької області у справах №905/2871/13, №905/5163/13 не є свідченням дійсності або недійсності оспорюваного додатка №1/2013 до договору, оскільки питання щодо недійсності додатку не розглядалось.

Законом України "Про електроенергетику", ПКЕЕ або договором, який був укладений між сторонами, не передбачено права енергопостачальника відмовити споживачу в узгодженні обсягів споживання електричної енергії на наступний рік шляхом зобов'язання споживача встановити обсяги електроспоживання та потужності на відповідний період саме на нульовому рівні шляхом укладення додатку до договору.

Таким чином, посилання відповідача на пункт 7 додатку №1 від 12.10.2005р. до договору про постачання електричної енергії №30200002 від 21.06.2004р., є безпідставним.

Позивачем також заявлена вимога щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", м. Донецьк встановити договірну величину споживання електричної енергії на 2013 рік у розмірі 19655тис.кВт.г. рік. Зважаючи на те, що відомість про очікуваний обсяг споживання електроенергії на 2013 рік позивачем була надісланий своєчасно - 08.11.2012р., у відповідності до п.5.1 укладеного між сторонами договору, суд вважає вимогу позивача щодо встановлення договірної величини споживання електричної енергії на 2013 рік у розмірі 19655тис.кВт.г. рік правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог підлягає залишенню без змін, оскільки ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2013р. у справі № 905/5959/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2013р. у справі № 905/5959/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Т.М. Колядко

Н.В. Ломовцева

Надруковано 6 примірників:

1-позивачу;

2-відповідачу;

1-до справи;

1-ГСДО;

1-ДАГС