Постанова № 36145379, 19.12.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.12.2013 р. справа №908/2734/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М.суддівКолядко Т.М., Ломовцевої Н.В.за участю представників сторін: від позивача: Христич Н.В., довіреність від 08.08.2013р.від відповідача:Волкова Д.М., довіреність від 29.08.201р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод», м. Вільнянськ Запорізької областіна рішення господарського суду Запорізької областівід07.10.2013р. у справі№ 908/2734/13 (суддя Алейнікова Т.Г.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім МИР», с. Заливне Запорізької областідо Публічного акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод», м. Вільнянськ Запорізької областіпро стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Запорізької області рішенням від 07.10.2013р. задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім МИР», с. Заливне Запорізької області про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод», м. Вільнянськ Запорізької області заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, судом невірно застосовано положення ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України, а також необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання про відкладення судового розгляду у справі. Просив рішення господарського суду Запорізької області від 07.10.2013р. у справі № 908/2734/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Представником відповідача було заявлено клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім МИР» до Публічного акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод» про визнання недійсним договору тимчасового володіння і користування (оренди) сільськогосподарської техніки від 10.04.2012р.(справа №908/3463/13)

Судова колегія вважає вказане клопотання таким, що задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Разом з тим, розгляд справи про визнання недійсним договору тимчасового володіння і користування (оренди) сільськогосподарської техніки від 10.04.2012р. не унеможливлює розгляд даної справи, оскільки у справі №№908/3463/13 не розглядається недійсність правочину (взаємозаліку) між сторонами у даній справі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім МИР" та Публічним акціонерним товариством "Вільнянський маслозавод" був укладений договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 1, за яким відповідач отримав від позивача кошти у розмірі 620 000 грн. 00 коп., відповідно до платіжних доручень № 347 від 05.10.2011р.- 370 000 грн.; № 381 від 13.10.2011р. - 150 000 грн.; № 395 від 20.10.2011р.- 100 000 грн.

Відповідно до п. 1.4 Договору, фінансова допомога надається строком на 12 місяців з дати зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позичальника.

В п. 1.5 Договору вказано, що по закінченню строку, вказаного в п. 1.4 Договору, відповідач зобов'язаний повернути фінансову допомогу в повному обсязі шляхом видачі готівкових коштів через касу позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на особистий рахунок позивача.

Таким чином, вся сума допомоги в розмірі 620.000 грн. повинна бути повернута позивачеві не пізніше 20.10.2012 р.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, п. п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач, не заперечуючи проти наявності в нього невиконаного зобов'язання за договором поворотної фінансової допомоги, заперечив проти позову з наступних підстав.

За твердженням відповідача, між сторонами по справі було укладено договір тимчасового володіння і користування (оренди) сільськогосподарської техніки від 10.04.2012р., за яким ТОВ «ТД Мир» не виконало своїх зобов'язань перед ПАТ «Вільнянський маслозавод», в зв'язку із чим відповідачем було проведено взаємозалік зустрічних зобов'язань, що підтверджує заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 04/10/2013-1 від 04.10.2013р., яка нібито була того ж дня направлена позивачеві поштою.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду щодо неврахування заяви відповідача про проведення взаємозаліку за заявою № 04/10/2013-1 від 04.10.2013р. При цьому колегія суддів враховує, що позивачем оспорюється сам факт отримання зазначеного листа, на підтвердження чого ним надано акт від 08.10.2013р., складений за участю завідуючої відділення зв'язку, відповідно до якого в конверті, який надійшов на ім'я позивача від ПАТ «Вільнянський маслозавод» знаходився чистий бланк примірника заяви про припинення зобов'язання зарахуванням, і як наслідок, позивачем надано довідку, що взаємозалік за даними бухгалтерського обліку ним не проведено.

Враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів погашення боргу, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 1 від 05.10.11р.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 620 000,00 грн. підтверджена матеріалами справи, тому вимоги позивача в цій частині обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Також позивачем за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 1 від 05.10.2011 р. були нараховані 3% річних в сумі 14 625, 21 грн. за період з 22.10.12р. по 05.08.13 р. та інфляційні в розмірі 2 480 грн. 00 коп. за період з 01.12.12р. по 31.05.13р.

Відповідно до п. 4.1. договору № 1 від 05.10.2011р., за порушення умов даного Договору чи вимог чинного законодавства сторони несуть відповідальність, що передбачена чинним законодавством.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування індексу інфляції та 3% річних, судова колегія вважає, що вказані позовні вимоги обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 50000 грн. колегія суддів зазначає наступне. Позивач обґрунтовує перерахування вказаних коштів Договором №№ від 02ю10.2012 р., що підтверджується платіжним дорученням від 02.10.2012 р. №5 з зазначенням призначення платежу «фінансова допомога згідно договору №3 від 02.10.2012р.» Разом з тим, позивач послався на неможливість надання суду такого договору.

Відповідно до Господарського процесуального кодексу підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, оскільки позивач не визначив підставу повернення 50000 грн. (як то повернення передоплати за ст.693 ЦК України або безпідставно отриманих коштів за ст.1212 ЦК України, тощо) господарський суд позбавлений можливості самостійно визначити підставу позовних вимог, враховуючи, що позивач не надав договір, на який посилався при перерахуванні коштів та не заперечив його існування взагалі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що позивач не довів зобов'язання відповідача повернути йому кошти у сумі 50000 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, а рішення місцевого суду про стягнення 50000грн. підлягає скасуванню.

Інші доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Зокрема, щодо відмови суду першої інстанції у задоволенні заявленого представником відповідача клопотання про відкладення судового розгляду справи судова колегія зазначає, що клопотання відповідача про відкладення судового засідання від 02.09.13р. судом першої інстанції було задоволено, розгляд справи відкладено на 07.10.13р.

Письмового клопотання про відкладення судового засідання від 07.10.13р. в матеріалах справи немає, згідно протоколу судового засідання від 07.10.13р. представником відповідача в усному порядку таке клопотання не заявлялось.

Таким чином, з огляду на строки розгляду справи, яка надійшла до господарського суду Запорізької області 13.08.13р., а також на тривалу перерву між судовими засіданнями (майже місяць), протягом якої відповідач мав змогу надати всі докази, які він вважав необхідними для розгляду справи, господарський суд вирішив спір по суті в судовому засіданні 07.10.13р. Участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ПАТ «Вільнянський маслозавод», м. Вільнянськ Запорізької області підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 07.10.2013р. по справі № 908/2734/13 підлягає частковому скасуванню з прийняттям рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення 50000грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод», м. Вільнянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 07 жовтня 2013 року по справі № 908/2734/13 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 07 жовтня 2013 року по справі № 908/2734/13 - частково скасувати.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім МИР», с. Заливне Запорізької області у задоволенні позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод», м. Вільнянськ Запорізької області 50000грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод», м. Вільнянськ Запорізької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім МИР», с. Заливне Запорізької області судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 12 742,10 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім МИР», с. Заливне Запорізької області на користь Публічного акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод», м. Вільнянськ Запорізької області судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 500,01 грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Т.М. Колядко

Н.В. Ломовцева

Надруковано 5 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-до справи;

1-ГС;

1-ДАГС