Ухвала суду № 36145144, 18.12.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/4051/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення по податку з доходів фізичних осіб в сумі 510 грн. , -

В С Т А Н О В И В :

УПСЗН Полонської районної державної адміністрації звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Шепетівської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.2013 року №0000311701. позовні вимоги мотивовано тим, що Шепетівською ОДПІ за наслідками позапланової виїзної перевірки Управління праці та соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 14.01.2013 року був складений акт №147/22/04636232, на підставі висновків якого 07.02.2013 року податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0000311701, яким управлінню визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 510,00 грн. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.11.2013 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представник апелянта (відповідача) не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у порядку письмового провадження. Представник позивача про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, направив на адресу суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, з яких вбачається, що апеляційну скаргу позивач не визнає повністю, проти її задоволення заперечує, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, Шепетівською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області проведено позапланову виїзну перевірку Управління праці та соціального захисту населення Полонської РДА з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 14.01.2013 року, за наслідками якої складено акт від 28.01.2013 року № 147/22/04636232. В ході перевірки було виявлено, що позивачем не подано податковий розрахунок за ф. №1 ДФ сум доходів, які було виплачено громадянам як державна, соціальна матеріальна допомога (ознака доходу 128) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, чим порушено п.51.1 ст.51, п п.б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000311701 від 07.02.2013 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 510,00 грн.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до п.51.1 ст. 51 Податкового кодексу України, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Згідно п.п.б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

В силу п.п.165.1.1 п.165.1 ст.165 до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Виплата позивачем допомог (таблиці 1 п.3.5.2. акта № 147/22/04636232 від 28.01.2013 року) здійснюється за рахунок бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, та являється державною та соціальною матеріальною допомогою. Такі доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Таким чином судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що позивач не є податковим агентом, тому що кошти, які ним нараховуються одержувачам соціальних допомог не оподатковуються. Одночасно слід вказати, що ознака "128" застосовується до працівників, які працювали у штаті підприємства, на яких і має оформлятися форма 1 ДФ. Відповідачу також потрібно врахувати, що бланк Форми 1ДФ передбачає: "працювало у штаті", "працювало за цивільно - правовими договорами", що не відноситься до надання державної та соціальної матеріальної допомоги.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницької області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Ватаманюк Р.В.

Залімський І. Г.