Постанова № 36144915, 10.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 р. Справа № 820/8550/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

представника позивача Тюменцева В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2013р. по справі № 820/8550/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

30 жовтня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.О.Орджонікідзе" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів №0000114000 від 19.03.2013 року в частині суми завищеного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації № 9004376489 від 19.10.2010 року по взаємовідносинах з ТОВ "Малахіт" (код 23179817) у сумі 13325 (тринадцять тисяч триста двадцять п'ять) грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 50 коп., в частині суми завищеного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації № 9005728413 від 20.12.2010 року по взаємовідносинах з ТОВ НПП "Метріка"(код 36569396) у сумі 2333 (дві тисячі триста тридцять три) грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1166 (одна тисяча сто шістдесят шість) грн. 50 коп.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів №0000124000 від 19.03.2013 року в частині суми зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації №9006367858 від 20.01.2011 року по взаємовідносинах з ТОВ НПП "Метріка"(код 36569396) у сумі 8166 (вісім тисяч сто шістдесят шість) грн. 67 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України (р/р: 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код: 37999628, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.О.Орджонікідзе" (61007, м. Харків, пр-т Московський, буд. 275, код ЄДРПОУ 05750295) витрати зі сплати судового збору у сумі 316 (триста шістнадцять) грн. 54 коп.

У апеляційній скарзі ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" просить постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити. Обґрунтовуючи заявлені вимоги посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а саме: вважає, що відсутність товарно-транспортних накладних на підтвердження фінансово-господарських відносин між позивачем та його контрагентами ТОВ "Технічні матеріали" та ТОВ "Оргтехніка" не може свідчити про відсутність факту реального здійснення ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" господарської діяльності, оскільки товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, а отже і не повинні надаватись до перевірки.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів у апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позову, прийняти нове рішення в цій частині, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та не правильне застосування норм матеріального права. Відповідач вказує, що виявлені під час перевірки підприємства позивача порушення норм податкового законодавства були встановлені на підставі податкової інформації про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності контрагентами позивача і контрагентами його контрагентів, що судом першої інстанції належним чином не досліджено.

Заперечень на апеляційні скарги до суду не надійшло.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального ГУ Міндоходів не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" - підлягає задоволенню з наступних підстав:

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000114000 від 19.03.2013 року в частині суми завищеного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 15658 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 7829 грн., а також в частині скасування податкового повідомлення - рішення №0000124000 від 19.03.2013 року в частині суми зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 8166 грн. 67 коп., суд першої інстанції виходив з того, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства здійснені без дослідження саме тих господарських операцій, на підставі яких сформовано дані податкового обліку, а сам факт вчинення порушень позивачем не доведено належними доказами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що щодо перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ "Малахіт" відповідачем у Акті про результати перевірки зазначено, що за договором постачання, укладеним між позивачем та постачальником - ТОВ "Малахіт", позивачем було придбано дроб чавуну литу у кількості 13 тон ф2,8 ГОСТ 11964-81 на загальну суму 79950,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 13 325,00 грн.).

При цьому відповідач зазначає, що при перевірці ним використано податкову декларацію позивача за вересень 2010р. з додатками, податкові накладні, а також документи, якими підтверджено транспортування вказаного товару подорожні листи вантажного автомобіля), його отримання (накладні), оплату у безготівковій формі (платіжні доручення) та подальше оприбуткування на склад позивача (картка кількісного обліку на складі № 14 ЦКМ) ( а.с. 9).

Відповідачем не зазначено будь-яких недоліків щодо форми та/або змісту первинних документів, перелік яких наведено у Акті про результати перевірки.

Висновок про нереальність вказаної господарської операції здійснено відповідачем на підставі висновків, викладених у акті ДПІ у м. Дружківці Донецької області за результатами перевірки контрагента ТОВ "Малахит" - ТОВ "Східдон Маркет", які полягають у тому, що правочини, укладені між ТОВ "Східдон Маркет" та його контрагентами є нікчемними. Вказане по ланцюгу постачальників стало підставою для визнання нереальними господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ "Малахіт" а, відповідно, і для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, що призвело до завищення задекларованих до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість за вересень 2010 р. на суму 13325,00 грн.

Щодо перевірки правовідносин позивача з ТОВ "НПП Метріка" у Акті зазначено, що позивачем у вказаного контрагента на підставі договору постачання було придбано продукцію - дроб сталеву литу покращену 2,8 (ДСЛУ) ГОСТ 11964-81 у кількості 120 тон на загальну суму 63 500,00 грн. ( ПДВ 10 583,34 грн.).

У Акті відповідачем зазначено, що при перевірці ним було використано податкову декларацію позивача з ПДВ за листопад 2010 р. з додатками ; податкову декларацію позивача з ПДВ за грудень 2010 р.; податкову декларацію позивача з податку на прибуток за 2010 р.; договір постачання; податкові накладні, документи, що підтверджують транспортування продукції (подорожні листи вантажного автомобіля); документи, що підтверджують отримання ( видаткові накладні) та оплату придбаної продукції ( платіжні доручення) (а.с. 11-12).

Будь-які зауваження щодо форми та/або змісту вищевказаних первинних документів у Акті відсутні.

Висновок щодо нереальності вказаної господарської операції здійснено відповідачем на підставі акту ДПІ у м. Дружківці Донецької області про результати перевірки господарських відносин ТОВ "Метріка" з ТОВ "Донтрансторг", ТОВ "Укрспецстройтранс" та ТОВ "Східдон Маркет". Висновок про безтоварність фінансово-господарських операцій вказаних підприємства став підставою для висновку про безтоварність операцій між ТОВ "Метрика" та позивачем, що на думку відповідача, призвело до порушення позивачем податкового законодавства, яке полягає у завищенні задекларованої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість за листопад 2010 р. на суму 2 333,33 грн. та завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 р. на суму 8 166,67 грн.

Колегія суддів зазначає, що відносно спірних правочинів, а також первинних документів, якими оформлено правовідносини позивача з контрагентами ТОВ "Малахіт" та ТОВ НПП "Метріка", відповідачем не зазначено будь-які недоліки щодо невідповідності їх вимогам законодавства за формою або за змістом. Відповідачем не спростовано достовірність відомостей, що містяться у первинних документах, наданих позивачем. У Акті перевірки не вказано, на підставі яких саме недоліків у яких саме первинних документах здійснено висновки про нереальність вищенаведених господарських операцій. За таких обставин колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав вважати господарські операції позивача з вказаними підприємствами такими, що мають нереальний характер.

Доводи відповідача у апеляційній скарзі про те, що за наявною податковою інформацією порушення позивачем норм податкового законодавства є підтвердженим, оскільки доведеним є факт нереального характеру господарської діяльності контрагентів позивача, колегія суддів вважає необґрунтованими. Враховуючи закріплений Конституцією України принцип особистого характеру юридичної відповідальності, колегія суддів вважає, що відповідальність за порушення норм чинного податкового законодавства повинна нести особа, яка допустила таке порушення. Той факт, що контрагентами позивача порушено умови провадження господарської діяльності, не дає підстави застосовувати до підприємства позивача, як добросовісного платника податків, фінансові санкції за збільшення суми податкового кредиту, по операціям з такими контрагентами.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0000114000 від 19.03.2013 року в частині суми завищеного бюджетного відшкодування у розмірі 1787 грн. та штрафних санкцій у розмірі 893,50 грн., а також щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000124000 від 19.03.2013 року в частині суми зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 6092,33 грн., суд першої інстанції виходив з того, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит за наслідками господарських відносин з ТОВ "Технічні матеріали" та ТОВ "Оргтехніка", які не підтверджені належним чином оформленими документами щодо транспортування товарів позивачеві.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що щодо перевірки правовідносин позивача з ТОВ "Технічні матеріали" у Акті про результати перевірки зазначено, що позивач придбавав у ТОВ "Технічні матеріали" диазобумагу Б Кор В-9 у кількості 20 рулонів; бумагу бітуміровану у кількості 1389 кг; папір світлочутливий, усього на загальну суму 14273,68 грн. ( ПДВ 2378,95 грн. ).

У акті зазначено, що оплата придбаного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі та підставі рахунків контрагента; також у Акті зазначено, що при здійсненні перевірки відповідачем використані податкові декларації позивача з податку на додану вартість за листопад та грудень 2010 року; податкову декларацію з податку на прибуток за 2010 р., податкові накладні, а також документи, що підтверджують отримання позивачем товару (видаткові накладні), його оплату у безготівковій формі (платіжні доручення) та подальший облік товару на складі ( картки кількісного обліку на складі) ( а.с. 16 ).

Будь - які зауваження щодо форми та/або змісту наведених вище документів у Акті відсутні.

При цьому відповідач зазначає про відсутність у позивача документів що підтверджують транспортування придбаного товару, наявність яких є обов'язковою.

Висновок про нереальність вказаної господарської операції здійснено відповідачем на підставі висновків, викладених Харківською об'єднаною ДПІ Харківської області у довідці про результати проведення зустрічної звірки господарських операцій ТОВ "Технічні матеріали" з ТОВ "Росаріо" та ТОВ "Євросонік", за результатами якої не було підтверджено реальність господарських операцій між ТОВ "Технічні матеріали" та вказаними підприємствами. Зазначене стало підставою для висновку про наявність ознак відсутності факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "Технічні матеріали" та позивачем, а відповідно, і для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, в результаті чого останнім було завищено задекларовану до відшкодування з бюджету суму податку на додану вартість за листопад 2010 р. на суму 1786,52 грн. та завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 р. на суму 592,43 грн.

Щодо перевірки правовідносин позивача з ТОВ "Оргтехніка" відповідачем у Акті зазначено, що на підставі рахунків-фактури позивач придбав у контрагента продукцію : коло Р6М5 ф80 - 215 кг; коло Р6М5 - 165 кг загальною вартістю 45600,00 грн. ( ПДВ 7600,00 грн.)

Відповідно до Акту про результати перевірки відповідачем було використано відповідні документи, а саме: податкову декларацію позивача з ПДВ за жовтень 2011 р. з додатками; податкові накладні; рахунки-фактури; документи, що підтверджують отримання продукції ( видаткові накладні), її якість (сертифікат), оплату у безготівковій формі (платіжні доручення), подальший облік на складі (картка кількісного обліку на складі) ( а.с. 20).

Будь-які зауваження щодо форми та/або змісту вищенаведених документів у Акті відсутні.

При цьому у Акті перевірки зазначається про відсутність у позивача документів, щодо транспортування придбаної продукції, наявність яких є обов'язковою.

Як зазначається у Акті, що за результатами перевірки за даними "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та відповідно до інформації, отриманої від Західної МДПІ м. Харкова Харківської області та ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо правовідносин ТОВ "Оргтехніка" з контрагентами, встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за жовтень місяць 2011 року у взаємовідносинах з цілим рядом підприємств, у тому числі і з ПП " Інтер-Буд-Комфорт". Про ланцюгу постачальників товару від вказаного підприємства до ТОВ "Оргтехніка" та у подальшому до позивача відповідач дійшов висновку про наявність ознак відсутності факту реального здійснення господарської діяльності з придбання продукції позивачем у ТОВ "Оргтехніка" у жовтні 2011 р., що призвело до порушення позивачем податкового законодавства, яке полягає у завищенні від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2011 року на загальну суму 5500,00 грн.

Щодо первинних документів, якими оформлено господарські операції між позивачем та ТОВ "Технічній матеріали" та ТОВ "Оргтехніка" у Акті про результати перевірки не міститься зауважень щодо форми та змісту наявних первинних документів, які були використані відповідачем при проведенні перевірки.

Однак відповідач зазначає про відсутність у позивача документів, якими має бути підтверджено транспортування продукції та товарів, отриманих позивачем від постачальника ТОВ "Технічні матеріали" (диазобумаги, бумаги бітумірованої, паперу світлочутливого) та ТОВ "Оргтехніка" (кола Р6М5 ф80 та кола Р6М5 ф60).

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. № 207 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року № 515, затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні. У абзаці 2 пункту 1 Переліку зазначено товарно-транспортні накладні. Крім того, у абз. 7 пункту 1 Переліку вказано, що для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Відповідно до пункту 2 вказаного Переліку для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб наявність товарно-транспортної накладної не передбачається, достатнім є наявність накладної або іншого документу, який підтверджує право власності на вантаж. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

У відповідності до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 року, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Згідно з п. 8.26 Правил, вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Колегія суддів вважає, що відсутність товарно-транспортних накладних за умови належного оформлення всіх первинних документів за наслідками договірних відносин між позивачем та ТОВ "Технічні матеріали", ТОВ "Оргтехніка", не може бути підставою для визнання неправомірним формування зі їх наслідками податкової звітності з податку на додану вартість, в тому числі і податкового кредиту.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.п 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР. В свою чергу, вимоги щодо форми та змісту інших первинних документів передбачено у ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16 липня 1999 року N 996-XIV, а також Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88.

Частиною 2 статті 9 Закону № 996-XIV передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Оскільки відповідачем не заперечувався той факт, що первинні документи на виконання договорів з ТОВ "Оргтехніка" та ТОВ "Технічні матеріали" не мають дефектів форми та змісту, складені у відповідності до вимог чинного законодавства, колегія суддів вважає, що реальний характер фінансово-господарських відносин між позивачем та зазначеними контрагентами підтверджено належним чином.

З огляду на зазначене, висновки суду першої інстанції щодо відсутності у ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.О. Орджонікідзе" підстав для формування податкового кредиту за наслідками договірних відносин з ТОВ "Оргтехніка" та ТОВ "Технічні матеріали" колегія суддів вважає необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вбачає підстави для скасування постанови суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе".

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" - задовольнити.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2013р. по справі № 820/8550/13-а скасувати в частині відмови Публічному акціонерному товариству "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" в позові.

В цій частині позов Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000114000 від 19.03.2013 року та податкове повідомлення-рішення №0000124000 від 19.03.2013 року.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року по справі №820/8550/13-а - залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" судовий збір в розмірі 87 грн. 73 коп. за подачу позову та судовий збір в розмірі 860 грн. 25 коп. за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: СУДДЯ Сіренко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 16.12.2013 р.