Рішення № 36141071, 13.12.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23472/13-ц

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді Соколова О.М.,

при секретарі: Пономаренко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2013 року приватне акціонерне товариство «Українська страхова група» звернулося до Печерського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, в якому просило стягнути з відповідача 18373 грн. 32 коп. частини суми страхового відшкодування та 229 грн. 40 коп. витрат з оплати судового збору. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначило, що 20 серпня 2012 року між приватним акціонерним товариством «Українська страхова група» та товариством з обмеженою відповідальністю «Технічна компанія «Маніту» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0101-01Р/0026, на виконання умов якого, позивач взяв під свій страховий захист автомобіль марки «Fiat Doblo» д.р.н. НОМЕР_2, який належить страхувальнику. В результаті ДТП, яке відбулось 25 грудня 2012 року вказаний автомобіль було пошкоджено. Приватне акціонерне товариство «Українська страхова група» визнало вищевказане ДТП страховим випадком та сплатило товариству з обмеженою відповідальністю «Технічна компанія «Маніту» страхове відшкодування в розмірі 18373 грн. 32 коп. Оскільки у скоєнні вищевказаної ДТП винною визнано ОСОБА_1, приватне акціонерне товариство «Українська страхова група» просить понесені ним збитки з виплати страхового відшкодування стягнути з відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позов з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.

Відповідач проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні з посиланням на відсутність в неї грошових коштів, заявлених позивачем до стягнення.

Заслухавши пояснення осіб які беруть участь у розгляді справи, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 20 серпня 2012 року між приватним акціонерним товариством «Українська страхова група» та товариством з обмеженою відповідальністю «Технічна компанія «Маніту» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0101-01Р/0026 (а.с. 4) на виконання умов якого, позивач взяв під свій страховий захист автомобіль марки «Fiat Doblo» д.р.н. НОМЕР_2, який належить страхувальнику.

25 грудня 2012 року о 08 год. 50 хв. в м. Боярка по вул. Шевченка відбулася ДТП в результаті якої, окрім іншого, було пошкоджено автомобіль марки «Fiat Doblo» д.р.н. НОМЕР_2 (а.с. 9-12).

Винною у вказаній ДТП згідно постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 січня 2013 року визнано ОСОБА_1 (а.с. 12).

Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 встановлена та не підлягає доказуванню.

Відповідно до платіжних доручень № 1319 від 30 січня 2013 року та № 8513 від 24 травня 2013 року (а.с. 28,29) приватне акціонерне товариство «Українська страхова група» перерахувала ФОП ОСОБА_2 для проведення відновлювального ремонту автомобіль марки «Fiat Doblo» д.р.н. НОМЕР_2 страхове відшкодування в загальній сумі 18373 грн. 32 коп.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Така ж позиція викладена у ст. 27 Закону України «Про страхування».

Відповідно до наведених положень, до страховика в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Таким чином, Цивільний кодекс України та Закон України «Про страхування» передбачає три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності. Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.

Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов'язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Таким чином, регрес, це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов'язок за страховим зобов'язанням. А, отже, у страхуванні відповідальності, навіть після виконання зобов'язання страховиком суброгація не припустима, оскільки виникають правовідносини із відшкодування витрат у порядку регресу.

Роз'яснення про застосування вищезазначених понять також наведені у п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року. Відповідно до якого, при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку в даному випадку слід застосовувати суброгацію, а не регрес.

При цьому виходячи з роз'яснень викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1999 року, суд вважає, що відшкодуванню на користь позивача підлягає сума в розмірі 18373 грн. 32 коп., тобто сума здійсненого страхового відшкодування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження сплати позивачу збитків понесених ним в зв'язку із виплатою страхового відшкодування відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, відповідача на користь позивача підлягає стягненню 229 грн. 40 коп. витрат з оплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву приватного акціонерного товариства «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь приватного акціонерного товариства «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ 30859524, МФО 380009) 18373 (вісімнадцять тисяч триста сімдесят три) грн. 32 коп. матеріальної шкоди пов'язаної з виплатою страхового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь приватного акціонерного товариства «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ 30859524, МФО 380009) 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. витрат з оплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.М. Соколов