Постанова № 36140970, 27.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2013 року 11:50 № 826/16357/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А., при секретарі судового засідання Боронило К.А. вирішив адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Будмаш» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004142210 від 23.09.2013,за участю представників сторін:

від позивача Полозова К.П.,

від відповідача Павліченко Л.М.., -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Київський завод «Будмаш» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004142210 від 23.09.2013.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що не погоджується з висновками посадових осіб ДПІ у Дарницькому районі, що здійснювали перевірку, відображеними в акті пе ревірки, вважає їх помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам і не підтвер джені жодними достовірними та об'єктивними доказами та такими, що виникли в результаті нена лежного аналізу посадовими особами ДПІ у Дарницькому районі установчих (статутних) докуме нтів та інших документів ПАТ «Київський завод «Будмаш», не витребування ними пояснень від посадових осіб ПАТ «Київський завод «Будмаш» в ході перевірки, та невірного тлумачення ними норм чинного законодавства України. Виходячи з вказаного, позивач, також, не погоджується з прийнятим ДПІ у Дарницькому районі на підставі акту перевірки податковим повідомленням-рішенням № 0004142210, вважає, що воно є неправомірним та таким, що підлягає ска суванню. Виходячи з вищевикладеного, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної подат кової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0004142210 від « 23» вересня 2013 року (форма «Р») про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 571 875 грн. 00 коп. (в тому числі, 457 500,00 грн. за основним платежем та 114 375,00 грн. за штрафними санкціями) та стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Будмаш» (код ЄДРПОУ 05765109) витрати зі сплати судового збору у сумі 2 294,00 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 копійок

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав до матеріалів справи письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.08.2010 р. по 31.12.2012р. встановлено його завищення в розмірі 457500 грн., у тому числі по періодах: за липень 2012 року - 366667 грн.; за серпень 2012 року - 90833 грн. ПАТ «Трест «Південзахідтрасбуд» виписало на адресу ПАТ "КЗ "БУДМАШ" податкові накладні за липень 2012 року на суму ПДВ 366666,67 грн. (податкова накладна від 31.07.2012 №127), серпень 2012 року на суму ПДВ 90833,33 грн. (податкова накладна від 18.08.2012 №81), оформлені з порушенням вимог пп. "в" п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями (вказана скорочена назва суб'єкта господарювання, не зазначена у його статуті). Також відповідач посилається на те, що Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). На підставі вищевикладеного, ДШ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві вважає позовні вимоги ВАТ "Будмаш" безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення такими, що не підлягають скасуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Київський завод «Будмаш» відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - публічне акціонерне товариство «Київський завод «Будмаш», зареєстровано як юридична особа Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією 24.11.1993 року, 06.07.2005 року № 10651200000003122, ідентифікаційний код юридичної особи 05765109, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва. Свою діяльність здійснює на підставі Статуту, відповідно довідки АА№870597 з ЄДРПОУ зазначено, що до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема, здавання в оренду власного нерухомого майна та надання інших індивідуальних послуг. (а.с.63-86)

На час розгляду справи публічне акціонерне товариство «Київський завод «Будмаш» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 15.11.2011 року (індивідуальний податковий номер - 057651026029), номер свiдоцтва платника ПДВ - 200009298, що підтверджується даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства доходів і зборів України (http://minrd.gov.ua).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. (п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України)

П.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Керуючись вищезазначеними нормами податкового законодавства державною податковою інспекцією у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у місті Києві проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.2010р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р. За наслідками перевірки було складено акт від 09.09.2013 року №925/22-01/05765109. (а.с.11-50)

Під час проведення документальної перевірки перевіряючим встановлено, що за перевіряємий період ПАТ «КЗ «Будмаш» встановлено завищення податкового кредиту за період з 01.08.2010р. по 31.12.2012р. в розмірі 457500грн., у тому числі по періодах за липень 2012 року 366667грн., за серпень 2012 року 90833грн., оскільки податкові накладні оформлені з порушенням вимог пп. «в» п.201.1ст.201 Податкового кодексу України (вказана скорочена назва суб'єкта господарювання, не зазначена у його статуті).

У висновках акту документальної планової перевірки позивача, відповідачем встановлені порушення: ст.102, п.135.5.4 ст.135, ст.159 Податкового кодексу України заниження податку на прибуток у розмірі 40864 грн., в т. ч.: півріччя 2012 року в сумі 368 грн.; три квартали 2012 року в сумі 40496 грн.; п.198.1, п. 198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України заниження податку на додану вартість на загальну суму 457500,00 грн., у тому числі по періодах: за липень 2012 року на суму ПДВ 366667 грн. та за серпень 2012 року на суму ПДВ 90833 грн.; п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України встановлено порушення граничного терміну сплати податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 95624,13 грн. за жовтень 2012 року, у т.ч. до 30 календарних днів - 95624,13грн.; в розмірі 162443,79 грн. за листопад 2012 року, у т.ч. до 30 календарних днів - 131905,00грн., більше 30 календарних днів - 30538,79грн.; в розмірі 111905 грн. за грудень 2012 року, у т.ч. до ЗО календарних днів - 54927,50грн., більше 30 календарних днів - 56927,50грн.; п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України порушення граничного терміну сплати податкового зобов'язання по податку на землю в розмірі 102063.80 грн. за жовтень 2012 року; пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України не дотримано податку в сумі 1685,31 грн. видано кошти без підтверджуючих документів.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 23.09.2013 року №0004142210 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 571875,00грн. з якої основний платіж 457500,00грн. та штрафна санкція у розмірі 114375,00грн. (а.с.51)

Спір виник через висновки податкового органу про внесення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість на загальну суму 457500,00грн., яка не підтверджена вірно оформленими накладними.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити правильність оформлення контрагентом позивачу податкових накладних №127 від 31.07.2012 року та №51 від 18.08.2012 року.

Відповідно до вимог ст.67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з додатку 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкової декларації, позивач за липень та серпень 2012 року відобразив в складі податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ПАТ «Трест «Південзахідтрансбуд. (а.с.155-207)

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України)

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що контрагентом ПАТ«Трест «Південзахідтрансбуд» були виписані податкові накладні № 127 від 31.07.2012 року та №51 від 16.08.2012 року на ім'я позивача ПАТ «КЗ «Будмаш» на загальну суму 457500грн. (а.с.61,62)

Згідно з п. 6.2 Порядку податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача, що перевіряючим податкового органу під час дослідження податкових накладних, виписаних ПАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» на адресу позивача, виявлено порушення в оформленні накладних, оскільки в них вказана скорочена назва суб'єкта господарювання, не зазначена у його статуті.

Суд звертає увагу, що на час проведення перевірки діяв статут ПАТ «Київський завод «Будмаш», державна реєстрація змін до установчих документів якого проведено від 28.05.2013 року, номер запису 10651050014003122.(а.с.65) А на час виписки спірних податкових накладних діяв статут, дата реєстрації якого була 20.06.2011 року та діяв до 28.05.2012 року. В даному статуті товариство мало право при здійсненні діяльності використовувати скорочену назву найменування підприємства ПАТ «КЗ «Будмаш»(а.с.64)

Враховуючи викладене, висновки акту перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, тому збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 23.09.2013 року №0004142210 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, доводи відповідача про невірність оформлення контрагентом позивача податкових накладних №127 від 31.07.2012 року та №51 від 16.08.2012 року не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Київський завод «Будмаш».

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов публічного акціонерного товариства «Київський завод «Будмаш» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 23.09.2013 року № 0004142210 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 571 875 грн. (в тому числі 457 500 грн. за основним платежем та 114 375 грн. за штрафними санкціями).

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Київський завод «Будмаш» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294 гривні 00 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 27 листопада 2013 року.

Постанову у повному обсязі складено 04 грудня 2013 року.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова