Постанова № 36140835, 25.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 листопада 2013 року справа № 826/15829/13-а

о 12 год. 09 хв.

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,

при секретарі судового засідання Боронило К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Естейт»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного

управління Міндоходів у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення

№ 0005992204 від 19.09.2013 року,

за участю представників сторін:

від позивача Кліментьєва І.Л.,

від відповідача Ткачук Т.О., -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Клевер Естейт» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення № 0005992204 від 19.09.2013 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що у ході проведення перевірки перевіряючим не було з'ясовано та перевірено особу ОСОБА_3 та його належність до працівників позивача, висновки акту перевірки ґрунтуються виключно на словах громадянина ОСОБА_3 Позивач зазначає, що перевірка проводилась в присутності вказаної особи, який зазначений як - охоронник. Позивач звертає увагу, що посадові особи позивача не буди присутні при фіксації порушення, тому їм не було надано для ознайомлення пояснення громадянина ОСОБА_3, також не мав можливості надати свої міркування та заперечення з приводу виявленого контролюючим органом порушення. На думку позивача, враховуючи, що ОСОБА_3 не є співробітником позивача, то позивач не може відповідати за вчинені ним дії та надати пояснення щодо мотивів його дій.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав до матеріалів справи письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що на момент проведення перевірки на місці проведення розрахунків автомобільної стоянки за адресою: м. Чернігів, пр-т Миру, 49 знаходились готівкові кошти в сумі 219,00 грн. Зазначені готівкові кошти власноруч були перераховані охоронником ОСОБА_3 та покупюрно записані ним в розписці, яка є додатком до акту перевірки. В порушення п.2.6 глави 2 Положення № 637 вищевказана готівка в сумі 219,00грн. не була оприбуткована в книзі обліку розрахункових операцій. Під час проведення перевірки охоронником ОСОБА_3 були надані письмові пояснення. Незастосування РРО, невидачу розрахункового документа ОСОБА_3 пояснив відсутністю касового апарату. Також в своєму письмовому поясненні охоронник ОСОБА_3 вказав, що претензій до перевіряючих не має та підтвердив достовірність викладених в поясненні фактів.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Клевер Естейт» зареєстровано як юридична особа Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією 27.07.2010 року № 10731020000019278, ідентифікаційний код юридичної особи 37243499, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою АБ № 807608 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Свою діяльність здійснює на підставі Статуту. (а.с.8-27)

Відповідач - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. (п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України)

Керуючись приписами ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з п.80.1, 80.2 ст.80 кодексу, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених цією статтею обставин.

Пунктом 80.4 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Так, як встановлено у судовому засіданні, перед початком проведення перевірки була проведена контрольна розрахункова операція, а саме: встановлено надання послуги автомобільної стоянки вартістю 7,00грн., при цьому реєстратор розрахункових операцій не застосовувався, не видавався відповідний розрахунковий документ.

Керуючись вищезазначеними нормами податкового законодавства працівниками Головного управління Міндоходів у Чернігівській області проведено фактичну перевірку позивача за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патенті і ліцензій. За наслідками перевірки було складено акт від 02.09.2013 року № 0078/25/2658/22/37243499. (а.с.28)

Перевірку проведено господарської одиниці - автомобільної стоянки розташованої за адресою м. Чернігів, проспект Миру, 49, яка належить позивачу, про що свідчить свідоцтво про право власності. (а.с.37)

В журналі реєстрації перевірок перевіряючими був вчинений запис про проведення перевірки 22.08.2013 року. (а.с.53-56)

У відповідності з п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, на початку проведення перевірки (22.08.2013 року о 17год. 55хв.) особі, яка фактично проводила розрахункові операції - охоронник ОСОБА_3, під розписку було вручено копію наказу на перевірку та ознайомлено з направленнями на перевірку.

За результатами проведення фактичної перевірки встановлено порушення позивачем п.1 та 2 ст.3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), а саме проведення розрахункової операції без використання реєстратора розрахункових операцій, невидачу відповідного розрахункового документа; п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (далі - Положення № 637), а саме не оприбуткування готівки в книзі обліку розрахункових операцій.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 року № 0005992204 яким згідно п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, п.1 ст.17 Закону № 265, абз.3 п.1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (далі - Указ № 436) визначено позивачу суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1096,00грн. (а.с.32)

Відповідно до п.1 та 2 ст.3 Закону № 265, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Статтею 2 цього ж Закону визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Згідно з п.2.2 розділу 2 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року № 106/5297, книга обліку розрахункових операцій реєструється на кожний реєстратор розрахункових операцій або, якщо згідно з чинним законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування реєстраторів розрахункових операцій, - на окрему господарську одиницю, депо підприємства електротранспорту, а при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом - на кожного кондуктора або, за рішенням суб'єкта господарювання, на кожний транспортний засіб.

Крім того, відповідно до п.2.6 глави 2 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

У ході розгляду справи встановлено, що під час проведення перевірки охоронником ОСОБА_3 були надані письмові пояснення з приводу встановлених перевіркою порушень, в яких він зазначив, що 22.08.2013 року ним були отримані готівкові кошти в сумі 7,00грн. за надання послуги з охороняємої стоянки автомобіля. Автостоянка належить ТОВ «Клевер Естейт». Також зазначив, що на момент проведення перевірки ним, на місці проведення розрахунків автомобільної стоянки за адресою: м. Чернігів, пр-т Миру, 49, було отримано з власників транспортних засобів за надання послуги стоянки 219,00грн. які находились у нього. Незастосування РРО, невидачу розрахункового документа ОСОБА_3 пояснив відсутністю касового апарату. Крім того, готівкові кошти отримані за надання послуг охороняємої стоянки після завершення сміни охоронниками передаються директору Мегацентру. Середня здача виручки за сміну з надання послуги автостоянки становить 270грн. Також в своєму письмовому поясненні охоронник ОСОБА_3 вказав, що претензій до перевіряючих не має та підтвердив достовірність викладених в поясненні фактів. (а.с.85)

Суд зауважує, що відповідно до ст.2 Закону № 265, місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Таким чином, виходячи із вищевикладеного та не заперечується сторонами по справі, судом встановлено, що розрахункова операція за надання послуги за автостоянку здійснювалася на території позивача за адресою м. Чернігів, пр-т Миру, 49.

Згідно з п.1 ст.17 Закону № 265, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Відповідно абз.3 ст.1 Указу № 436, установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відтак, сума штрафної санкції за встановлені у ході перевірки порушення складає 1096,00грн. із розрахунку 1,00грн.+1095,00грн.(219,00грн. х 5). (а.с.94)

Враховуючи поняття місця проведення розрахунків у розумінні ст.2 Закону № 265, беручи до уваги те, що факт виявлення податковим органом даної готівки відбувся саме на місці проведення розрахунків, будь-яких зауважень, пояснень щодо розміру готівки (її суми) не надавалося, суд приходить до висновку про правомірність застосування до позивача податковим органом штрафних (фінансових) санкцій за проведення розрахункової операції без використання реєстратора розрахункових операцій, невидачу відповідного розрахункового документа та не оприбуткування готівки в книзі обліку розрахункових операцій.

За таких підстав суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 19.09.2013 року № 0005992204 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Естейт» задоволенню не підлягають.

Оскільки суд прийшов до висновків в задоволені позову відмовити сплачений судовий збір позивачем не підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Естейт» - відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 25 листопада 2013 року.

Постанову у повному обсязі складено 02 грудня 2013 року.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова