Постанова № 36140475, 12.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"12" грудня 2013 р. Справа № 820/12289/13-а

Колегія Харківського окружного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В., суддів - Панченко О.В., Волкової Л.М.,

при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Кікалова В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач, Фонд), в якому просить суд зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити ОСОБА_3 відшкодування коштів за вкладом у розмірі 200 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що вона є вкладником ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» у якого Національний банк України відкликав банківську ліцензію та ініціював процедуру ліквідації.

Оскільки позивач не одержав кошти протягом тримісячного (шестимісячного) строку, вона звернулася до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з заявою про виплату відшкодування в порядку, передбаченому п. 5 рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 12.02.2002 р. «Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб», згідно якого виплата сум відшкодувань вкладникам або іншим особам (за довіреністю, заповітом тощо), які не одержали їх протягом тримісячного (шестимісячного) строку, здійснюється Фондом шляхом переказу коштів за індивідуальними зверненнями до Фонду на підставі рішень виконавчої дирекції, виходячи з передбаченого статтею 32 Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" строку позовної давності.

Як вказує позивач, у серпні 2013 р. вона отримала у відповідь лист Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 09-036-4817/13 від 22.07.2013 року, згідно з яким Фонд відмовив у виплаті гарантованої суми відшкодування за вкладом. Зазначає про те, що вона має право на отримання суми відшкодування та просить зобов'язати Фонд виплатити їй встановлену Законом суму.

Представник відповідача до суду надав письмові заперечення в яких зазначив про необґрунтованість позову з тих підстав, що вклад Позивача залучався в період коли банк був тимчасовим учасником Фонду, про що свідчить і розділ четвертий договору банківського вкладу (депозиту) строковий від 14.10.2010 № Д141010, а також позивача не було включено до переліку вкладників ПАТ «Інпромбанк» на підставі якого Фондом здійснюються виплати відшкодувань.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив залишити позов без розгляду у зв'язку із пропущенням строку звернення до суду або відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_3 є вкладником ПАТ «Інноваційно-промисловий банк», що підтверджується копією договору банківського вкладу № Д141010 від 14.10.2010 р. (а.с. 7-8), що також встановлено рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.11.2011 р. по справі № 2-4599/11 про стягнення з ПАТ «Інноваційно-Промисловий Банк» на користь ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 24 789 284,30 грн., з яких: 22 869 222,1 грн. сума вкладу, 1 920 062,29 грн. - проценти за користування вкладом з урахуванням індексу інфляції і 3% річних за прострочення виплати процентів, 1 820,00 - судові витрати (а.с. 9- 10).

Як встановлено рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.01.2013 року по справі № 2011/16000/2012 (суддя Грищенко І.О.) за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» - відповідно до постанови Правління Національного банку України № 72 від 29 лютого 2012 р. Національний банк України відкликав банківську ліцензію та ініціював процедуру ліквідації ПАТ «Інноваційно-Промисловий Банк» (далі за текстом - Банк), ліквідатором призначено О.В. Галабурда. Повідомлення про ліквідацію Банку було опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр» № 43 (4687) від 06.03.2012 р. та у газеті "Время" № 42 від 06.03.2012 р. (а.с. 11-14).

Вказаним судовим рішенням визнано нечинним п. 22 наказу тимчасового адміністратора ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» О.О. Болдирєва № 225-Б від 10.09.2010 р. щодо призначення ОСОБА_3 членом ревізійної комісії ПАТ «Інпромбанк» з 13.09.2010р. на наступні п'ять років та п. 23 наказу тимчасового адміністратора ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» О.О. Болдирєва № 225-Б від 10.09.2010р. щодо затвердження на наступні п'ять років у складі ревізійної комісії ПАТ «Інпромбанк» ОСОБА_3; зобов'язано Ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» включити вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» в розмірі 24 789 284,30 грн. до четвертої черги переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк», акцептованих ліквідатором.

Відповідно до ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2013р. про роз'яснення судового рішення (суддя Грищенко І.О.) судом, зокрема, встановлено, що згідно рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31.08.2012 року № 27 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює відшкодування коштів за вкладами у розмірі 200000, 00 грн., у тому числі вкладникам ПАТ «Інпромбанк», а також було роз'яснено рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.01.2013 року у справі № 2011/16000/2012, в тій частині, що до четвертої черги переліку (реєстру) вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» на підставі п. 4 ч. 1 ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» підлягає віднесенню сума у розмірі 24 589 284,00 грн. (24 789 284,30 грн. - 200 000,00 грн.) (а.с. 45).

Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

ОСОБА_3 звернулася до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування, додавши рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 січня 2013р. по справі №2011/16000/2012, на який була отримана відповідь від 12.03.2013 р. вих. № 02-036-1908/13 (а.с. 53), якою повідомлено, що виплати відшкодувань за вкладами здійснюються відповідно до списків, наданих ліквідатором банку, а ОСОБА_3 у переліку вкладників, наданих ліквідатором відсутня.

Ліквідатор банку листом від 15.03.2012 р. № 1742 повідомив, що виконав рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 січня 2013 р. по справі № 2011/16000/2012, надав до Національного Банку України зміни до реєстру черговості вимог кредиторів та повідомив, що ОСОБА_3 не має права на відшкодування за вкладом на підставі ст. 28 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» у зв'язку із тим, що Фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами фізичних осіб, які залучаються банком, філією іноземного банку, переведеними до категорії тимчасового учасника Фонду, які залучені ними з дати отримання повідомлення про переведення їх до категорії тимчасового учасника Фонду (а.с. 54).

Відповідно до п. 5 Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 12.02.2002 р. «Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб» виплата сум відшкодувань вкладникам або іншим особам (за довіреністю, заповітом тощо), які не одержали їх протягом тримісячного (шестимісячного) строку, здійснюється Фондом шляхом переказу коштів за індивідуальними зверненнями до Фонду на підставі рішень виконавчої дирекції, виходячи з передбаченого статтею 32 Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" строку позовної давності. Для отримання коштів вкладник або інша особа (за довіреністю, заповітом тощо) звертається до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування (додаток 7). До заяви додаються: копія паспортного документа (сторінки, що містять прізвище, ім'я, по батькові, інформацію про номер, ким виданий, дату видачі, місце проживання); копія документа заявника про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті, до вказаних документів додають копію сторінки паспорта з відповідною відміткою).

З огляду на те, що ОСОБА_3 впродовж трьох місяців з дня недоступності вкладу відшкодування за вкладом виплачено не було, остання в порядку передбаченому п. 5 Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 12.02.2002 р., 14.06.2013 р. звернулася до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з заявою про виплату відшкодування, на яку листом від 22.07.2013 року № 09-036-4817/13 (а.с. 17) Фонд відмовив у виплаті гарантованої суми відшкодування за вкладом з огляду на наступне:

- відповідно до ст. 28 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, що діяла до 22.09.2012р.: «Фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами фізичних осіб, які залучаються банком, філією іноземного банку, переведеними до категорії тимчасового учасника Фонду, які залучені ними з дати отримання повідомлення про переведення їх до категорії тимчасового учасника Фонду». Вклад ОСОБА_3 залучався в період коли ПАТ «Інпромбанк» був тимчасовим учасником Фонду.

- права ОСОБА_3 як вкладника ПАТ «Інпромбанк» захищені включенням всієї суми за вкладом до четвертої черги вимог кредиторів ПАТ «Інпромбанк» відповідно до Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 січня 2013р. по справі № 2011/16000/2012.

У зв'язку із викладеними вище встановленими обставинами суд зазначає, що позивач звернувся в межах встановленого КАС України шестимісячного строку на звернення до суду, а тому клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви через пропущення позивачем строку звернення до суду є необґрунтованим і таким, що не відповідає встановленим у справі обставинам, оскільки строк не є пропущеним.

Як вбачається з листа ліквідатора ПАТ «Інпромбанк» № Т4/04/3-Л від 12.04.2013 року «Щодо гарантованих Фондом виплат, вбачається, що на дату укладення Договору Д141010 банківського вкладу (депозиту) строкового від 14.10.2010 р. між позивачем та ПАТ «Інпромбанк» останній, відповідно до Рішення адміністративної ради Фонду про переведення до категорії тимчасових учасників Фонду від 15.12.2009 р., був тимчасовим учасником Фонду (а.с. 49-51).

Однак, відповідно до листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.11.2012 р. № 03-13430/12 рішенням адміністрації ради Фонду від 22.10.2010 р. ПАТ «Інпромбанк» було переведено до категорії учасників, про що було проінформовано ПАТ «Інпромбанк» повідомленням про переведення банку до категорії учасників Фонду за № 03-9108а/10 від 25.10.2010 р.(а.с. 55).

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 28 Закону України № 2740-ІІІ Фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами фізичних осіб, які залучаються банком, філією іноземного банку, переведеними до категорії тимчасового учасника Фонду, які залучені ними з дати отримання повідомлення про переведення їх до категорії тимчасового учасника Фонду. Учасник Фонду, переведений до категорії тимчасового учасника Фонду, не сплачує регулярний збір до Фонду по вкладах, які залучені ним з дати отримання повідомлення про переведення його до категорії тимчасового учасника Фонду.

Поряд з цим, з положень вище цитованих ст. ст. 3, 4 Закону України № 2740-ІІІ вбачається обов'язок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів за виключенням вкладів, які підпадають під обмеження гарантій.

При цьому, згідно до ст. 21 Закону України № 2740-ІІІ джерелами формування коштів Фонду у тому числі є: 1) початкові збори з учасників Фонду; 2) регулярні збори з учасників (тимчасових учасників) Фонду; 3) спеціальні збори з учасників (тимчасових учасників) Фонду

Статтею 23 Закону України № 2740-ІІІ передбачено, що нарахування регулярного збору до Фонду здійснюється учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду двічі нарік по 0,25 відсотка загальної суми вкладів, включаючи нараховані за вкладами відсотки, за станом на 31 грудня року, що передує поточному, та 30 червня поточного року. Перерахування нарахованого регулярного збору здійснюється учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду щоквартально рівними частками до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом.

Аналогічне положення міститься і в Рішенні Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1 від 14.01.2002 р. «Про затвердження Положення про порядок нарахування і сплати зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб». Приписи аналогічні приписам ч. 4 ст. 28 Закону України № 2740-ІІІ взагалі в Рішенні Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1 від 14.01.2002р. «Про затвердження Положення про порядок нарахування і сплати зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» відсутні.

При цьому, ні Закон, ні Положення, не містять вказівки щодо не врахування під час підрахунку розміру регуляторного збору, вкладів, які були залучені на момент перебування Банку в статусі «тимчасового учасника», та продовжували зберігатися в Банку на договірних засадах після переведення такого Банку до «учасників» Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Більш того, з наведених вище положень вбачається, що Банк зобов'язаний сплачувати регуляторний збір із загальної суми вкладів, включаючи нараховані за вкладами відсотки.

Таким чином, системний аналіз норм ст. ст. 3, 4, 21, 23, 28 Закону України № 2740-ІІІ дозволяє стверджувати, що відшкодуванню також підлягають грошові кошти за вкладами, які не припинили свою дію на момент переведення Банку до категорії «учасника» Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таке тлумачення прав та обов'язків сторін узгоджується зі ст. 24 Конституцією України щодо рівності конституційних прав і свобод та рівності кожного перед законом.

З вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_3 має право на відшкодування гарантованої суми за вкладом, а відмова Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у виплаті є незаконною.

Згідно вимог ст. 8 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст. 9 КАСУ, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст. 8 Конституції України та ст. 22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідач діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чим порушив права позивача.

Відповідно до абзаців 2 та 3 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33б, код ЄДРПОУ 21708016) відшкодувати ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) гарантовану суму за вкладом фізичних осіб у розмірі 200000, 00 грн. (двісті тисяч гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Бадюков Ю.В.

Судді Панченко О.В.

Волкова Л.М.