Постанова № 36140464, 17.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 грудня 2013 р. № 820/9285/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Зінченка А.В.

При секретарі - Алавердян Е.А.

За участі сторін:

представника позивача - Прикорень Т.А.

представника відповідача - Наконечного А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації» до державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації», звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001392210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 275 215,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 183 477,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 91 738,50 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0002512210 від 11.07.2013р., в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 302 667,72 грн., в т.ч. за основним платежем - 254 474,47 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 48 193, 25 грн.

Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, а тому просить скасувати їх в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували, вказали, що винесені податкові повідомлення-рішення повністю відповідають вимогам діючого законодавства, а тому є законними та обґрунтованими, у задоволенні позовних вимог просили відмовити.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Публічне акціонерне товариство «Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації» 10.06.1999 р. взято на податковий облік за №11130 і станом на даний час перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Дзержинському району м. Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року.

В ході проведення перевірки встановлені порушення: п.п.14.1.27, п.14.1 ст.14 п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України за 2012 року, що призвело до заниження додатку на прибуток в розмірі 183477 грн., у 1 кварталі 2012 року на 66150 грн., за 2. квартал 2012 року на 41580 грн., З квартал 2012 року на 36939 грн., 4 квартал 2012 року на 38808 грн. та п.п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 199.1,п. 199.4, ст..199 п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 266454,0 грн., а саме: у квітні 2010 року на суму 314грн, - у травні 2010 року на суму 15973 грн., - у червні 2010 року на суму 4344 грн., - у серпні 2010 року на суму 199 грн., . у вересні 2010 року на суму 4372 грн, у жовтні 2010 року на суму 3458 грн., у листопаді 2010 року на суму 5887 грн., у лютому 2011 року за суму 15901 грн., у березні 2011 року на суму 19771 грн., у травні 2011 року на суму 10477 грн., у червні 2011 року на суму 16375 грн., у липні 2011 року на суму 8276 грн., у серпні 2011 року на гуму 8362 грн., у вересні 2011 року на суму 8097 грн., у жовтні 2011 року на суму 7845 грн., у листопаді 2011 року на суму 7597 грн., у грудні 2011 року на суму 11819 грн., у січні 2012 року на гуму 13335 грн., у лютому 2012 року на суму 11527 грн., у березні 2012 року на суму 10785грн., у жовтні 2012 року на суму 8659 грн., у травні 2012 року на суму 8300 грн., у червні 2012 року на суму 9193 грн., у липні 2012 року на суму 11283 грн., у серпні 2012 року на суму 8395 грн., у жовтні 2012 року на суму 16906 грн., у листопаді 2012 року на суму 9462 грн., у грудні 2012 року на суму 9542 грн., та призвело до заниження податку на додану вартість з урахуванням від»ємного значення (ряд 19 Декларації) на загальну суму 266454 грн. в т.ч. по періодам: вересні 2010 року у сумі 23166 грн., у січні 2011 року у сумі 8133 грн., у березні 2011 року у сумі 11489 грн., у квітні 2011 року у сумі - 8472 грн., у травні 2011 року у сумі 25993 грн., у червні 2011 року у сумі 19818 грн., у липні 2011 року у сумі 8276 грн., у серпні 2011 року у сумі 8362 грн., вересні 2012 року на суму 8097 грн., у жовтні 2012 року на суму 7845 грн., у листопаді 2012 року і а суму 7597 грн., у грудні 2012 року на суму 11819 грн., у січні 2012 року на суму 13335 грн., у березні 2012 року на суму 22312 грн., у квітні 2012 року на суму 3153 грн., у травні 2012 року на гуму 13806 грн., у червні 2012 року на суму 9193 грн., у липні 2012 року на суму 11283 грн., у серпні 2012 року на суму 8395 грн., у жовтні 2012 року на суму 16906 грн., у листопаді 2012 року на суму 9462 грн., у грудні 2012 року на суму 9542 грн.

На підставі вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення № 0001392210 від 22.04.2013 року на загальну суму 314596,25 грн., в т.ч. 266454,0 грн. - основний платіж та 48142,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення - рішення № 0001402210 від 22.04.2013 року на загальну суму 275215,50 грн., в т.ч. 183477,00 грн.- основний платіж та 91738,5 грн.- штрафні ( фінансові) санкції.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями - рішеннями, АТ «НТІ ТТР» скористалось правом їх адміністративного оскарження у зв'язку з чим, 30.04.2013 р. звернулось до ДПС у Харківській області зі скаргою № 221 від 30.04.2013 р.

За результатом розгляду зазначеної скарги, Головне управління Міндоходів у Харківській області прийняло Рішення № 395/10/20-40-10-04-17 від 25.06.2013 р., яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.04.2013 р. №0001392210 в частині збільшення грошового зобов'язання (основний платіж) з податку на додану вартість у розмірі 10 447,00 гривень, в іншій частині вказане рішення та податкове повідомлення-рішення № 0001402210 залишено без змін, а скаргу № 221 від 30.04.2013 р. без задоволення.

На підставі вказаного рішення винесено податкове повідомлення-рішення від 11.07.2013 р. №0002512210 на загальну суму 304 201,25 грн., в т. ч. за основним платежем 256 007,00 грн. та штрафні санкції 48 194,25 грн.

11.07.2013 р. АТ «НТІ ТТР» звернулось до Міністерства доходів і зборів України зі скаргою № 354 від 11.07.2013 р. про скасування всіх вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

18.09.2013 р. на адресу АТ «НТІ ТТР» надійшло Рішення Міністерства доходів і зборів № 10917/6/99-99-10-01-15 від 12.09.2013 р. про результати розгляду скарги, яким скаргу АТ «НТІ ТТР» № 354 від 11.07.2013 р. залишено без задоволення.

Суд зазначає, що суть зазначених порушень, на думку податкового органу, полягає в тому, що Позивач у своєму штаті має достатньо співробітників для виконання окремих видів робіт без додаткового залучення фахівців на договірних засадах, тому віднесення до складу валових витрат сум по взаємовідносинам з ТОВ «Трудовий контракт» та ТОВ «Сьомий розряд», на думку податкового органу, є порушенням положень Податкового Кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що в ході проведення перевірки АТ «НТІТТР» надано до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова письмові пояснення щодо природи правовідносин, згідно укладених договорів про надання послуг, предметом яких є зобов'язання Виконавця по наданню у розпорядження Замовника кваліфікованих фахівців різноманітних спеціальностей на підставі Замовлень Замовника, зумовлених його виробничими потребами та веденням фінансово-господарської діяльності, у відповідності до предмету діяльності Товариства, регламентованого Статутом.

Крім того, в наданих до податкового органу поясненнях Товариство зазначило, що вирішення питання щодо чисельності та фаху працівників, необхідних Товариству для ведення фінансово - господарської діяльності з метою отримання прибутку та сплати податку на прибуток не відноситься до компетенції податкової служби.

Судом також встановлено, що акти виконаних робіт, на які є посилання в акті перевірки, містять узагальнену інформацію щодо виконаних робіт (наданих послуг), детальніший перелік робіт (послуг) з конкретним змістом, терміном виконання, вимогами до фахівця із зазначенням П.І.Б. містяться безпосередньо у Замовленнях на виконання робіт, серед яких, зокрема, такі: проведення наукових експериментальних спостережень; збір, обробка та узагальнення наукової інформації, передового досвіду, результатів експериментів та спостережень; складання планів та методичних програм досліджень та розробок, практичних рекомендацій по виконанню їх результатів; розробка техніко-економічної ефективності використання технічно чистого заліза, як товарної продукції та розрахунок показників собівартості; розробка проектних матеріалів стадії Р розділів АР, АС по вихідним даним розділів ХЗ, ТХ, СМ в часті трансформаторної підстанції, повітряно-компресорної, щитової, операторних, вентиляційних камер цеху виробництва обложеного кремнезему, розробка матеріалів завдання на проектування та інші, завірені копії яких були надані до ДПІ у Дзержинському районі під час подання заперечень до акту перевірки.

Під час розгляду заперечень ДПІ у Дзержинському районі та розгляду скарги Головним управлінням Міндоходів у Харківській області представниками АТ «НТІ ТТР» черговий раз надано підтверджуючи документи та наголошено про те, що додатково залучалися фахівці саме під відповідний напрямок діяльності АТ «НТІ ТТР» в рамках робочого проекту, який на стадії розробки потребував фахівців певної категорії.

Судом встановлено, що основними видами діяльності АТ «НТІ ТТР» є наукові дослідження, науково-технологічні розробки (проекти), а також; фінансові операції (інвестиції). Наукові дослідження а також науково - технологічні розробки виконуються у відповідності до щорічного плану, складеного керівниками окремих підрозділів інституту, відповідно до існуючих напрямків та отриманих результатів за попередні роки.

До основних напрямків діяльності АТ «НТІ ТТР» відносяться: моніторинг інженерних систем у техногенних зонах, управління ризиками нештатного стану об'єктів, що знаходяться у зонах підтоплення, подрібнення матеріалів, історія науки, космологія і гравітація, литейні технології, технології прискореного прототипирування, розробки у галузі медицини, нанесення покриття, нетрадиційна енергетика, процеси горіння, синтез алмазів, наукові дослідження та розробки у галузі страхування, розробка та введення агроекологічного методу страхування врожаїв, імовірнісні оцінки ризику та актуарні розрахунки, статистичний аналіз даних та імовірнісне прогнозування параметрів випадкових процесів, моделювання економічної динаміки, будівельно-технологічні проекти, радіотехніка, утилізація відходів, енергоінформатика, розробка технічних умов на послуги по організації та перевезенню вантажів залізничним транспортом, медична інформаційна система (МІС), газифікація вугілля, телекомунікації та інші, регламентовані статутними документами Товариства.

Унікальне обладнання, високопрофесійний колектив співробітників дозволяють виконувати науково-технологічні розробки на сучасному рівні, що не має аналогів. На теперішній час у складі співробітників АТ «НТІ ТТР» працюють 24 доктора та кандидата наук.

Також, АТ «НТІ ТТР» зареєстровано в «УКРПАТЕНТІ» та «РОСПАТЕНТІ» більше 30 патентів на винаходи та користі моделі.

Що стосується безпосередньо «организации, контроля и осуществления диспетчерской услуги», то, в рамках проекту розробки нових страхових продуктів в галузі медичного страхування, між АТ «НТІ ТТР» (Виконавець по договору) та ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЛЕММА» (Замовник по договору) 27.04.2007 року укладено угоду № 27/04-Л про надання послуг, згідно якої Виконавець зобов'язується за завданням Замовника організувати виконання диспетчерської послуги в галузі медичного страхування, а Замовник - оплачувати надані послуги. Таким чином, для забезпечення виконання умов по договору № 27/04-Л від 27.04.2007р., АТ «НТІ ТТР» залучало необхідних фахівців на договірних засадах. Завірені копії вищезазначених документів надано до ДПІ у Дзержинському районі.

Щодо твердження відповідача, що одночасно у одні й тіж періоди послуги обліку надавало ще й ТОВ «Аудиторська фірма «Слов'янська», то суд вважає за необхідним вказати, що це суперечить фактичним обставинам справи, так як між АТ «НТІ ТТР» та ТОВ «Аудиторська фірма «Слов'янська» 02.03.2006р. укладено Договір №01 про бухгалтерське обслуговування предметом якого є виконання робіт та надання послуг з бухгалтерського обліку, складання та здавання до відповідних органів звітності в обсягах і на умовах, передбачених договором. За період, що перевірявся послуги по веденню бухгалтерського обліку надавало виключно ТОВ «Аудиторська фірма «Слов'янська», і аналогічних послуг по бухгалтерському обслуговуванню іншими підприємствами не надавалося. В подальшому в даний договір вносилися зміни та доповнення, однак предметом даного договору було і є саме бухгалтерське обслуговування АТ «НТІ ТТР». Підтверджуючі первинні документи в повному обсязі були надані перевіряючим під час проведення перевірки.

Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Також, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено поняття первинних облікових документів та регістрів бухгалтерського обліку, зокрема, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, Акт прийому-передачі наданих послуг є тим єдиним документом, що може засвідчити та підтвердити факт надання послуг. Якщо договором про надання послуг передбачено, що вартість наданих послуг визначається відповідно до Акта, то підписаний Акт є підставою для здійснення розрахунку за надані послуги. Підписаний сторонами Акт свідчить про те, що послуги були надані в належному обсязі та якості.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що АТ «НТІ ТТР» в ході проведення податкової перевірки та під час проведення перевірки надано первинні документи, підтверджуючі факт виконання робіт (надання послуг) в повному обсязі та відповідно до діючого законодавства.

Укладені між АТ «НТІ ТТР» та ТОВ «Трудовий контракт», «Сьомий розряд» Договори про надання послуг містять положення III «Порядок предоставления услуг» и IV «Стоимость работ и порядок расчетов», якими чітко регламентований перелік необхідних первинних документів для надання послуг, підтвердження факту наданих послуг та умов здійснення оплати за надані послуги. Первинні документи, передбачені нормами діючого законодавства та умовами договорів в повному обсязі були надані в ході проведення перевірки.

Відповідно до п.п.138.1.1. п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; є) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Згідно з п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); є) витрати на транспортування, перевалку, страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про неправомірне винесення податкового повідомлення-рішення №0001392210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 275 215,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 183 477,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 91 738,50 грн.

Щодо донарахування податку на додану вартість та застосування штрафної (фінансової) санкції.

Судом встановлено, що по взаємовідносинам з ПП «Будком-Алон» (код 34951473) у липні 2012 року на суму 14 796,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 466,00 грн., до ДПІ у Дзержинському районі було надано договір, акт виконаних ремонтних робіт по ремонту системи холодного водопостачання 5-го поверху будівлі за адресою: м. Харків, пр. Леніна,56, довідку щодо розрахунку вартості виконаних підрядних робіт та податкові накладні, тобто всі необхідні первинні документи.

ДПІ у Дзержинському районі робить посилання на акт №326/153/34951473 від 25.07.2012р. Харківської ОДПІ у Харківській області щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП «Будком-Алон» (код 34951473) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками за період січень-липень 2012р. та робить висновок що наведені обставини свідчать, що діяльність ПП «Будком-Алон» має ознаки нереальності здійснення.

Суд вказує, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, право платника податку на податковий кредит виникає, якщо ним у звітному періоді сплачені суми податку на додану вартість у ціні товару (послуг), який придбавається у продавця, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Судом встановлено, що на момент здійснення вказаних правовідносин ПП «Будком-Алон» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платник податку та йому присвоєно індивідуальний податковий номер. Роботи виконано в повному обсязі відповідно до умов договору між АТ «НТІ ТТР» та ПП «Будком-Алон», що підтверджується актом виконаних робіт, тому АТ «НТІ ТТР» на підставі податкових накладних віднесено суму ПДВ - 2 466,00 грн. до складу податкового кредиту.

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що відповідно до приписів п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Суд вказує, що відповідно до п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також п.200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Проаналізувавши наведені норми та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що укладені правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Таким чином, проаналізувавши наведені норми діючого законодавства, дослідивши надані до справи матеріали, суд приходить до висновку про неправомірне винесення вищевказаного податкового повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 302 667,72 грн., в т.ч. за основним платежем - 254 474,47 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 48 193, 25 грн..

Крім того у відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

А згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 254 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації» до державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова ДПС від 22.04.2013 року №0001392210.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області від 11.07.2013 року №0002512210, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 302 667,72 грн., в т.ч. за основним платежем - 254 474,47 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 48 193,25 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації» (код 24473039) сплачений судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Постанова в повному обсязі виготовлена 19 грудня 2013 року.

Суддя А.В. Зінченко