Постанова № 36138174, 18.09.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2177/13-к

1-369/132/13

ПОСТАНОВА

іменем України

18.09.2013 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Гришка О.М.

при секретарі: Губко Ю.М., Сапаловій О.В.

за участю прокурорів: Литвиненка Р.С., Будніка І.О., Тищенка М.А., Юркової Ю.В.

захисника ОСОБА_1

представника цивільного

позивача ТОВ «Спецінтертранс» Государського О.Л.

потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кричанівка Могилів - Подільського району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, розлученого, має неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року, працює водієм міжнародних перевезень в ФОП ОСОБА_7 в м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що перебуваючи з 25.02.2010 року на посаді водія міжнародних перевезень в ТОВ «Спецінтертранс» код ЄДРПОУ: 24217419, відповідно до наказу № 3-К від 25.02.2010 року та акту прийому - передачі автотранспорту від 25.02.2010 року за ним були закріплені та ввірені йому на час здійснення міжнародних перевезень сідловий тягач - Е марки DAF TE 95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 з бортовим напівпричепом GTI-8403, реєстраційний номер НОМЕР_2, належні ТОВ «Спецінтертранс» загальною ринковою вартістю 189 830 гривень 03 копійки.

17.05.2010 року ОСОБА_5 згідно договору - заявки № 775 від 14.05.2010 року укладеного між ТОВ «АНТ транс» та ТОВ «Спецінтертранс» на перевезення вантажу - тари алюмінієвої до 5 тон по маршруту Україна - Росія (м. Омськ), отримав на території ТОВ «Спецінтертранс», що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гореничі, вул. Леніна, 25, вказані транспортні засоби в технічно справному стані, тим самим отримав можливість розпорядитися ввіреним йому майном, а саме сідловим тягачем - Е марки DAF TE 95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 з бортовим напівпричепом GTI-8403, реєстраційний номер НОМЕР_2 на власний розсуд, при цьому маючи намір не повертати дані транспортні засоби власнику з корисливих мотивів, під видом здійснення вказаного вантажного міжнародного перевезення, ОСОБА_5 після завантаження товаром на ввіреному йому сідловому тягачі - Е марки DAF TE 95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 з бортовим напівпричепом GTI-8403, реєстраційний номер НОМЕР_2 вирушив в міжнародний рейс до м. Омськ Російської Федерації, перетнувши 21.05.2010 року на вказаних транспортних засобах державний кордон України в пункті пропуску «Бачівськ». Після розвантаження товару в пункті призначення в м. Омськ вказані транспортні засоби до ТОВ «Спецінтертранс» не повернув, розпорядився ними на території Російської Федерації за власним розсудом без відома керівництва ТОВ, тим самим допустив розтрату ввіреного йому майна, чим завдав ТОВ «Спецінтертранс» матеріальну шкоду у великих розмірах на загальну суму 189 830 гривень 03 копійки.

Крім цього, ОСОБА_5, перебуваючи з 20.09.2011 року на посаді водія міжнародних перевезень в ФОП ОСОБА_3, відповідно до укладеного письмового трудового договору між працівником і фізичною особою від 20.09.2011 року. На час здійснення міжнародних перевезень йому були ввірені вантажний сідловий тягач марки Scania 114/340L, реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом марки NOVATRAIL NТQ 24 реєстраційний номер НОМЕР_4, належні ОСОБА_3, загальною ринковою вартістю 234917гривень 76 копійок.

22.09.2011 року ОСОБА_5, згідно заявки на транспортно експедиційне обслуговування № 1312/678 від 20.09.2011 року, укладеної між експедитором ПП ПТЕП «ОСОБА_8» та ФОП «ОСОБА_3» на перевезення вантажу - мінвати в кількості 90 м. куб. по маршруту Україна (Житомир) - Росія (м. Ковров), отримав на території домоволодіння ФОП ОСОБА_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, вказані транспортні засоби в технічно справному стані, тим самим отримав можливість розпорядитися ввіреним йому майном, а саме сідловим тягачем марки Scania 114/340L, реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом марки NOVATRAIL NТQ 24 реєстраційний номер НОМЕР_4, на власний розсуд, при цьому повторно, маючи намір не повертати дані транспортні засоби власнику та обернути їх на свою користь, під видом здійснення вказаного вантажного міжнародного перевезення, ОСОБА_5 після завантаження товаром на ввіреному йому сідловому тягачі марки Scania 114/340L, реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом марки NOVATRAIL NТQ 24 реєстраційний номер НОМЕР_4, вирушив в міжнародний рейс до м. Ковров Владімірської області Російської Федерації, перетнувши 24.09.2011 року на вказаних транспортних засобах державний кордон України в пункті пропуску «Бачівськ». Після розвантаження товару в пункті призначення в м. Ковров вказані транспортні засоби, належні ОСОБА_3, не повернув та розпорядився ними на території Російської Федерації за власним розсудом без відома власника, тим самим повторно допустив розтрату ввіреного йому майна, чим завдав ФОП ОСОБА_3 матеріальної шкоди у великих розмірах на загальну суму 234917 гривень 76 копійок.

В судовому засіданні захисник підсудного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_1 заявив клопотання про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 - у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 191 КК України для організації додаткового розслідування в зв'язку з неповнотою досудового слідства та просив змінити ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.

Прокурор, потерпілий ОСОБА_3 проти заявленого клопотання заперечували, представник потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 при вирішенні вказаного клопотання поклався на розсуд суду, підсудний ОСОБА_5 клопотання підтримав просив задовольнити.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає що вказане клопотання підлягає до задоволення частково.

Як визначено у ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 64 КПК України, при розгляді кримінальної справи у суді підлягають доказуванню, у тому числі подія злочину час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину та винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину.

Згідно з ст. 22 КПК України, слідчий який провадить дізнання зобов'язаний вжити всіх передбачених Законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість лише створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.

Згідно з ст. 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунена у судовому засіданні.

Згідно з п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року за №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження, всупереч вимогам ст. ст. 22, 64 КПК України, не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, не були встановлені певні особи, недосліджені речові та інші докази для підтвердження чи спростування певних обставин, не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого.

Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року за №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», виклик і допит нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК, на підтвердження чи спростування позицій сторін допускаються тільки за клопотанням сторін. При цьому судові доручення суд дає лише з метою перевірки й уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства.

Згідно зі ст. 16-1 КПК України здійснення обвинувачення в суді покладається на прокурора. Суд, залишаючись об'єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов'язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальну справу і постановити відповідне рішення.

З огляду на ці вимоги закону суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, тобто у розтраті чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало у її віданні, вчинена повторно, у великих розмірах, при цьому органами досудового слідства не розмежовано на підставі чого майно перебувало у обвинуваченого - чи у його віданні, чи було йому ввірено.

Розтрата майна передбачає незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні. В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок такого майна певних матеріальних благ, збільшення доходів інших осіб. Органами досудового слідства не вказано, яким чином ОСОБА_5 розтратив майно, а саме розпорядився автомобілями, якими керував на законних підставах.

Для виконання вимог ст. 22 КПК України суд вживав передбачених законом процесуальних заходів для забезпечення повноти і об'єктивності судового слідства, в тому числі, шляхом виклику свідків, направлення постанов про приводи, а суд своїми процесуальними можливостями не може належним чином перевірити вимоги підсудного про надання фактичних даних, які підтверджують факт розтрати ним чужого майна, яке було йому ввірено чи перебувало в його віданні.

Крім того, при кваліфікації дій ОСОБА_5 за ст. 191 ч.4 КК України слідчим, в порушення вимог ст. 64 КПК України, не зазначені відомості, що підлягають доказуванню у кримінальних справах, а саме час, місце та спосіб вчинення.

В судовому засіданні прокурору було запропоновано відповідно до ст. 277 КПК України використати право щодо зміни обвинувачення в суді, на що прокурор відповів, що не має такої можливості.

За таких обставин допущені органом досудового слідства істотні порушення кримінально-процесуального закону не можуть бути усунуті при розгляді справи в суді, оскільки для повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин справи необхідно провести ряд слідчих дій, а тому справа за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів передбачених ч.4 ст. 191 КК України, підлягає направленню на додаткове розслідування, під час якого необхідно:

- встановити дані на підставі чого майно перебувало у ОСОБА_5 - чи у його віданні, чи було йому ввірене;

- провести комплекс заходів спрямованих на встановлення даних, яким чином ОСОБА_5 розтратив майно, а саме розпорядився автомобілями, якими керував на законних підставах;

- провести необхідні оперативні і слідчі дії, спрямовані на встановлення часу, місця і способу вчинення ОСОБА_5 злочинів передбачених ч.4 ст. 191 КК України ;

- при необхідності здійснити інші необхідні дії для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Клопотання захисника підсудного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_1 Підстави, на яких було обрано запобіжний захід ОСОБА_5 у виді взяття та тримання під вартою, не відпали. Запобіжний захід обрано згідно закону, без порушення норм КПК України. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк більше п'яти років. Під час досудового слідства по кримінальній справі 09.03.2012 року слідство зупинялось на підставі п. 1 ч. 1 ст. 206 КПК України, а ОСОБА_5 оголошувався в розшук. 31.03.2012 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 115 КПК України. За таких обставин суд приходить до переконання, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 може ухилитися від суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16-1, 148, 150, 281 КПК України 1960 року, п.11 розділу ХІ Кримінального процесуального кодексу України

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника підсудного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_1 про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 - у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 191 КК України для організації додаткового розслідування - задовольнити.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 - у вчиненні злочинів передбачених ч.4 ст. 191 КК України направити до прокуратури Києво-Святошинського району Київської області для організації проведення додаткового розслідування.

Клопотання захисника підсудного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 з тримання під вартою на запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням вол залишити без задоволення. Запобіжний захід обраний ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом семи діб з дня її проголошення.

Суддя О.М.Гришко