Ухвала суду № 36137361, 17.12.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/5175/13-ц Головуючий у 1-й інст. Адамович О.Й.

Категорія 51 Доповідач Павицька Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Заполовського В.Й., Шевчук А.М.,

з участю секретаря судового

засідання Капустинської Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства (далі -ДП) „Житомирський експортно-технічний центр Держгірпромнагляду України" про визнання незаконним наказу про накладання дисциплінарного стягнення, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою державного підприємства „Житомирський експортно-технічний центр Держгірпромнагляду України" на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 13 листопада 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з лютого 2011 року він працює на посаді експерта технічного з промислової безпеки лабораторії діагностики . Наказом №151 від 03 червня 2013 року йому було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме відсутності його на робочому місці 29 травня 2013 року. Даний наказ вважав незаконними з тих підстав, що будь-яких порушень трудової дисципліни з його боку не було. Відповідно до наказу підприємства 29 травня 2013 року він перебував у відрядженні в смт. Брусилів Житомирської області у ТОВ «Файдал УА», де виконував планові заходи з 9 год 30 хв. до 13 год. В послідуючий період робочого часу 29.05.2013 року виконував усне завдання свого безпосереднього начальника Саннікова В.В. в Брусилівській районній лікарні. Зокрема, провів обстеження двох стерилізаторів. В 16 год. 30 хв. 29.05.2013 року відбув з смт. Брусилів до м. Житомира. Позивач вважав, що дисциплінарне стягнення застосовано до нього незаконно, тому просив суд визнати незаконним та скасувати наказ від № 151 від 03.06.2013 року.

Під час розгляду справи ОСОБА_2 збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь 1500 грн. моральної шкоди.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 13 листопада 2013 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ №151 від 03.06.2013 року про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2 у вигляді догани. Стягнуто з ДП „Житомирський експортно-технічний центр" на користь ОСОБА_2 200 грн. моральної шкоди, 2500 грн. судових витрат. Стягнуто з ДП „Житомирський ЕТЦ Держгірпромнагляду України " на користь держави 229 грн. 40 коп. судового збору.

В поданій апеляційній скарзі ДП „Житомирський ЕТЦ Держгірпромнагляду України " просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Відповідач зазначає, що при винесені рішення судом було грубо порушено норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання незаконним наказу №151 від 03.06.2013 року про застосування дисциплінарного стягнення у виді догани, суд першої інстанції виходив з недоведеності порушення трудової дисципліни позивачем.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він грунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 працює на посаді експерта технічного з промислової безпеки лабораторії діагностики ДП „Житомирський ЕТЦ Держгірпромнагляду України " з лютого 2011 року.

Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано заходи стягнення у вигляді догани або звільнення. Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, що проявились в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

Згідно зі ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з цня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Наказом № 151 від 03.06.2013 року позивачу було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме за його відсутність на робочому місці 29 травня 2013 року.

Судом встановлено, що наказом начальника ДП «Житомирський ЕТЦ Держгірпромнагляду України» від 29.05.2013 року ОСОБА_2 був направлений у службове відрядження в смт. Брусилів Житомирської області на підприємство замовника робіт - TOB «Файдал УА» для здійснення технічного нагляду посудини та виготовлення паспорта, згідно умов договору від 18.05.13р. №13 -2151-21,14.

На виконання наказу ОСОБА_2 було видано посвідчення про відрядження №628 від 28.05.2013р., при цьому термі відрядження становив один день.

З копії чека №417343 від 29.05.13 року вбачається, що о 9год.00хв. позивач відправився з АС"Житомир" автобусним рейсом №2030 "Житомир - Брусилів" в смт. Брусилів. Час прибуття- 10год. 26хв. Відстань 70км.

Проїзні документи з смт. Брусилів до м.Житомира відсутні.

На звороті посвідчення про відрядження містяться відмітки про вибуття та прибуття до м.Житомира та до смт. Брусилів Житомирської області.

Після прибуття з відрядження позивачем було здано звіт про використання коштів, виданих на відрядження, зокрема вбачається, що добові становили 70 грн.

Згідно наказу від 29.05.2013 року №143 «Про здійснення заходів з контролю робочих місць, робочого часу та перебування у відрядженнях» провідним юрисконсультом ОСОБА_4, членом комісії з контролю робочих місць, робочого часу та перебування у відрядженнях, 29 травня 2013 року було здійснено перевірку перебування у службовому відрядженні в смт Брусилів, Житомирської області у TOB «Файдал УА» експерта технічного з промислової безпеки лабораторії діагностики ОСОБА_2 для виконання робіт згідно договору від 18.05 2013 року №13-2151-21, 14).

За результатами перевірки складено звіт від 29.05.2013 року та встановлено, що експертом технічним з промислової безпеки ОСОБА_2 заходи спрямовані на технічний огляд посудини та виготовлення паспорта, як це передбачено умовами договору від 18.05.2013 року №13-2151-21, 14, проводилися за адресою замовника - TOB «Файдал УА» вул. Чапаєва, 3 смт Брусилів, Житомирської області з 09 год. 30 хв. до 13 год. 00 хв. 29 травня 2013 року.

Актом контролю робочого місця, часу та відсутності працівника на робочому місці від 29 травня 2013 року встановлено, що інший робочий час, встановлений на ДП «Житомирський ЕТЦ» (з 8год.30хв. до 17год.30хв. (у п'ятницю до 15год) з перервою на обід з 12год.30хв. до 13год.00хв.) експерт технічний з промислової безпеки ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці та його місце перебування було не відоме.

Згідно п.1 розділу II Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №59 від 13.03.1998р., направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.

Згідно п.9 розділу І Інструкції, на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений.

Відповідно до п. 13 Розділу І Інструкції, питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

З копії Правил внутрішнього трудового розпорядку Державного підприємства "Житомирський експертно-технічний центр держгірпромнагляду України" вбачається, що в них відсутні вимоги щодо виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження.

Таким чином, законодавством не встановлено обов'язку у разі одноденного відрядження особи повертатися за місцем роботи. При цьому, відсутній такий обов'язок і у Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Крім того, складаючи акт контролю робочого місця відповідачем не було враховано що згідно п.9 розділу І Інструкції, на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. В акті відсутні відомості щодо розпорядку роботи TOB «Файдал УА».

В суді першої інстанції свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які були співробітниками позивача на день виникнення спірних правовідносин, пояснили, що позивач 29.05.2013 року повернувся з відрядження на підприємство.

З врахуванням наведених вимог закону та обставин справи, суд першої інстанції обгрутовано дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_2 не вбачається порушення трудової дисципліни, оскільки він був відсутній на робочому місця 29.05.2013 року у зв'язку з відрядженням строком на один день.

Водночас колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що незаконним застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляду догани ОСОБА_2 спричинена моральна шкода та відповідно до обставин справи, характеру та обсягу моральних страждань, яких зазнав позивач, визначив розмір моральної шкоди в сумі 200 грн. та стягнув її з відповідача.

З огляду на наведене, суд першої інстанції ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, дійшов вказаного висновку при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні обставин справи, прав і обов'язків сторін у даних правовідносинах, перевірив належним чином доводи сторін, з'ясував характер та суть заявлених позивачем вимог, норм права, якими вони регулюються, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам.

Тому, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, оскільки суду не було надано інших доказів, на які апелянт посилається на підтвердження обставин, крім тих, на які суд послався в своєму рішенні.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 209, 303,304, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу державного підприємства „Житомирський експортно-технічний центр Держгірпромнагляду України" відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 13 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді