Постанова № 36136830, 18.12.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2931/13-п Провадження №33/773/345/13 Суддя в 1 інстанції: Войтюк Л.М. Категорія:ст. ст. 471, 472 МК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2013 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Борсук П.П., з участю прокурора Шевчука В.М., представника Ягодинської митниці Пікалюка М.С., , особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає АДРЕСА_1 пенсіонера на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 31 жовтня 2013 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. ст. 471, 472 МК України, з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 5144 гривень 67 копійок та конфіскації в дохід держави товару: духовки «Elektrolux ЕО А 45551ОК», вагою 39,5 кг., та загальною вартістю 5144 гривні 67 копійок,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 10 жовтня 2013 року о 23 год. 10 хв., слідуючи з Республіки Польща в Україну, через митний пост «Устилуг» Ягодинської митниці в якості водія автомобілем НОМЕР_1, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, а саме: переміщував через митний кордон України духовку «Elektrolux ЕО А 45551ОК», вагою 39,5 кг., та загальною вартістю 5144,67 гривень, яка знаходилася в багажному відділенні автомобіля без ознак приховування та була виявлена працівниками митниці під час митного огляду, що перевищує неоподатковувану норму переміщення через митний кордон, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.

Він же, за тих самих обставин, в той самий час, не задекларував за встановленою формою вказаний товар, що перевищував встановлену норму, і підлягав обов'язковому декларуванню, використавши, всупереч положенням ст.ст. 366, 374 МК України, «зелений коридор», як форму декларування шляхом вчинення дій, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.

Непогодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_3 у своїй апеляції оскаржує її та просить скасувати як незаконну. Вважає, що вона прийнята без дослідження усіх обставин у справі, є невмотивованою, а висновки суду будуються на припущеннях. Стверджує, що в його діях відсутний склад адміністративних правопорушень, що ставляться йому в вину. Просить постанову суду скасувати, а вилучений товар просить повернути йому. В доповненнях до апеляції свої апеляційні вимоги змінює та просить суд притягнути його до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України, провадження у справі в частині притягнення його за ст. 472 МК України закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши ОСОБА_3, який подану апеляцію підтримав і просив її задовольнити, прокурора і представника Ягодинської митниці, які просили рішення суду залишити в силі, перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляція ОСОБА_3 до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні порушеннь митних правил, передбачених ст. ст. 471, 472 МК України відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються, як протоколом про порушення митних правил №1754/20505/2013 від 10 жовтня 2013 року, так і контрольним талоном для проходження "зеленим коридором", актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, службовою запискою інспектора митниці, письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності щодо визнання своєї винуватості.

Твердження апелянта про наявність в його діях лише складу правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України є безпідставним.

Так об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 472 МК України полягає у недекларуванні товарів, що переміщуються через митний кордон України, які підлягають обов'язковому декларуванні.

Відповідно до норм ст. 366 МК України громадянин самостійно обирає відповідний канал для проходження митного контролю. Громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Вказане дає підстави для висновку, що при переміщенні через пункти пропуску для автомобільного сполучення товарів вартістю понад 500 Євро та/або вагою понад 50 кг. громадяни (ст. 374 МК України) зобов'язані обрати загальну смугу пропуску «червоний коридор», подати письмову декларацію і сплатити митні платежі в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 366, ч. 4 ст. 374 МК України.

Як вбачається із матеріалів справи, обсяг (вартість, вага) переміщуваних ОСОБА_3 товарів перевищує встановлену дозволену норму, при якій закон дозволяє недекларувати їх.

Твердження ОСОБА_3 про хибні висновки суду щодо повного визнання ним своєї вини є голослівними і спростовуються матеріалами справи. Так, у своїх першопочаткових поясненнях ОСОБА_3 ствердив, що самостійно обрав як форму проходження митного контролю «зелений коридор», а про наявність в автомобілі товарів понад неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України забув (а.с. 7), аналогічні пояснення надав також в судовому засіданні, що зафіксовано протоколом судового засідання.

З огляду на вищенаведене та з врахуванням всіх обставин справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_3 порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю а також вчинив недекларування товарів на загальну суму 5144,67 грн., які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, тобто скоїв правопорушення, передбачені статтями 471 та 472 МК України.

При накладенні стягнення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, врахував характер вчинених правопорушень, дані про особу ОСОБА_3, ступінь його вини та інші обставини, а тому обґрунтовано обрав йому остаточне стягнення відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП - згідно санкції статті 472 МК України.

Постанова суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування чи зміни немає, а тому, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду від 31 жовтня 2013 року щодо нього залишити без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя