Постанова № 36136497, 11.12.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2013 р. Справа № 5015/1105/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

Суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі Мазепі Н.В.

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» вих. №Р6-01-00-1-0/15-61 від 09.10.2013 року (вх. №05-05/2188/13 від 15.10.2013 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2013 року

у справі №5015/1105/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Молл Маркет», м.Трускавець, Львівська область

до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м.Львів

про стягнення 239035,72 грн.

Представники сторін:

від позивача: Вихованський Р.І., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: Мартинюк С.В., представник (довіреність в матеріалах справи).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 26.11.2013 року.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.06.2012 року у цій справі, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду 15.10.2012 року позов задоволено. Стягнено з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Молл Маркет» 239035,72 грн. основного боргу та 4781 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2012 року зазначені судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. Постанова суду касаційної інстанції мотивована не вирішенням питання щодо застосування позовної давності у взаємовідносинах сторін. Окрім цього, Вищий господарський суд України вказав на необхідність оцінки контррозрахунку відповідача, який подано лише в апеляційній інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.02.2013 року у цій справі, залишеним без змін постановою Львівської апеляційного господарського суду від 15.04.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2013 року попередній судові акти скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. Скасовуючи судові акти, суд касаційної інстанції зазначив про необхідність вирішення питання щодо застосування позовної давності, перевірки і надання оцінки контррозрахунку відповідача, перевірки обґрунтованості включення до помісячних розрахунків вартості послуг позивача, які не оплачені відповідачем.

При новому розгляді справи, оскарженим рішенням Господарського суду Львівської області від 26.09.2013 року у цій справі (суддя Матвіїв Р.І.) позов задоволено частково. Стягнено з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (надалі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Молл Маркет» (ТОВ «ТКС Молл Маркет») 117885,08 грн. основного боргу, з яких 89170,88 грн. вартість послуг по обслуговуванню торгового центру, 28714,20 грн. вартість послуг по експлуатації основних засобів та 2357,84 грн. судового збору. Місцевий господарський суд відмовив позивачу в позові щодо стягнення з відповідача вартості витрат, пов'язаних із страхуванням та наданням рекламних послуг, а також застосував позовну давність, присудивши до стягнення борг за період з 01.03.2009 року по 01.03.2012 року.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, апелянт зазначає, що в порушення п.5.2 Договору відповідач не отримав від позивача первинних документів, які б відображали надання та отримання спірних послуг. Також скаржник зазначає, що його розрахунок не є доказом надання позивачем спірних послуг. Окрім цього, апелянт зазначає, що сторонами не погоджено ціни договору чи спосіб її визначення, що свідчить про неукладеність договору. Відповідач зазначає, що обов'язок сплата ним рахунків вартості комунальних послуг та відшкодування земельного податку виник на підставі закону та не свідчить про визнання факту надання решти послуг позивачем. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що відповідачу було відомо про розмір оплати наданих послуг з виставлених рахунків, які оплачувались ним частково. Також ТОВ «ТКС Молл Маркет» зазначає. що поданий відповідачем контррозрахунок свідчить про те, що в останнього були рахунки-фактури за період з березня 2009 року по березень 2012 року. Позивач також зазначає, що договір є укладеним, оскільки містить умови щодо визначення ціни послуг; ціна договору визначалася у комплексних рахунках, які є невід'ємною частиною договору. Також позивач зазначає, що відповідач не вимагав застосування наслідків спливу позовної давності при новому розгляді справи, а тому заборгованість підлягає стягненню в повному обсязі.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши фактичні обставини у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

14 квітня 2005 року між Об'єднанням підприємств Асоціація «Трускавець-курортосервіс» (правонаступник ТОВ «ТКС Молл Маркет») (Власник) та Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль» (правонаступник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») (Співвласник) укладено Договір №14/04-101 про спільну експлуатацію Торгового комплексу «Власника» та «Співвласників» (пайовиків) (Договір), відповідно до п.1.1 якого Власник зобов'язується забезпечити умови та надавати всі необхідні в межах цього договору послуги для забезпечення Співвласнику своєї діяльності у торговому комплексі, а Співвласник - своєчасно відшкодовувати вартість наданих послуг Власником, а саме пов'язані з: використанням електроенергії для зовнішнього освітлення, внутрішнього освітлення, вентиляційних установок, холодильних установок, піднімального обладнання та іншого обладнання, а також витрати електроенергії, пов'язані з експлуатацією всіх інженерних мереж; використанням теплової енергії (централізоване теплопостачання, гаряче водопостачання); прибиранням комплексу, прилеглої території, миття фасадів; утриманням прилеглої території; використанням електроенергії на власні потреби; використанням води для загальних потреб та для власного споживання; експлуатацією обладнання (вентустановки, ескалатори, ліфти, холодильні машини, системи пожежотушіння, сигналізації, кабельні мережі та інше); витрати, пов'язані з технічним забезпеченням передачі електроенергії, поданням з водопроводу води гарячої та холодної та приймання стічних вод до каналізації та надання теплової енергії; охорони комплексу; відшкодуванням орендної плати за землю; відшкодуванням інших обов'язкових платежів, пов'язаних із спільною експлуатацією майна.

Пунктом 4.1 Договору визначено обов'язок Співвласника своєчасно здійснювати оплату за надані Власником послуги за розрахунковий період, що складає 1 календарний місяць згідно виставленого Власником комплексного рахунку, незалежно від режиму роботи Співвласника.

Положеннями п.5.2 Договору визначено право Співвласника на отримання від Власника розрахунків щодо порядку визначення розміру плати за отримані послуги, умов та режимів надання послуг, передбачених цим договором.

Пунктом 6.1 Договору сторони визначили, що оплата за всі послуги, надані Власником в межах цього Договору проводиться Співвласником на підставі комплексного рахунку, який включає вартість наданих послуг. Комплексний рахунок виписується Власником за розрахунковий період та вручається Співвласнику під розписку або надсилається рекомендованим листом. Квитанція про відправку рекомендованого листа вважається підтвердженням вручення рахунку. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку становить 5 (п'ять) банківських днів з моменту вручення рахунку.

Відповідно до п.10.1 Договору він укладений терміном до 01.02.2016 року.

Листом від 09.08.2005 року за №13/16-1920 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» повідомило Об'єднання підприємств Асоціація «Трускавець-курортосервіс» часткове відшкодування послуг (витрат), за винятком страхування, заробітної плати, миючих засобів, інвентар, рекламних послуг та інших, як таких, що не передбачені умовами Договору.

10 вересня 2010 року ТОВ «ТКС Молл Маркет» звернулося до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з вимогою оплатити 166942,49 грн. заборгованості по витратах згідно Договору за період з травня 2005 року по серпень 2010 року.

У листі від 29.09.2010 року за №02-01/4-3527 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до ТОВ «ТКС Молл Маркет» з проханням розробити та погодити розрахунок порядку визначення розміру плати за послуги в рахунках, у відповідності до п.5.2 Договору.

Листом від 11.09.2012 року за №с14-65-0-1-10-3286 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» повідомило ТОВ «ТКС Молл Маркет» часткову оплату рахунку за спожиті послуги в липні 2012 року (за комунальні послуги, відшкодування земельного податку, страхування), у зв'язку із ненаданням розрахунку щодо порядку визначення розміру плати за отримані послуги, умов та режимів надання послуг.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість за період з 01.04.2005 року по 01.03.2012 року (теплопостачання, електроенергія загального споживання, електроенергія власного споживання, вода та стоки, вивіз сміття, земельний податок, страхування, рекламні послуги, витрати по обслуговуванню торгового центру, експлуатація основних засобів).

Правова природа укладеного між сторонами Договору, як договору про спільну діяльність, визначена судом касаційної інстанції у постанові від 20.06.2013 року у цій справі.

Відповідно до ч.1 ст.1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Статтею 1131 ЦК України визначено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як уже зазначалося вище, Співвласник неодноразово звертався до Власника з листами з проханням надати, у відповідності до п.5.2 Договору, розрахунок щодо порядку визначення розміру плати за отримані послуги. Позивач жодного такого розрахунку не надав (в тому числі і на вимогу суду апеляційної інстанції згідно ухвали від 26.11.2013 року), як і не надав доказів понесення ним витрат, зазначених у рахунках, що стосується витрат по обслуговуванню торгового центру, експлуатації основних засобів.

Під час попередніх судових розглядів не досліджувались умови Договору, визначені сторонами у п.5.2, а відтак не надавалась оцінка тій обставині, що, діючи спільно, сторони договору виписали її одну з умов оплати рахунків позивача, що передує складенню розрахунків, а саме: надання на вимогу відповідача розрахунку порядку визначення плати за отримані послуги.

Оскаржуючи рішення в апеляційному порядку в частині стягнення боргу, що складають витрати позивача, понесені на обслуговування торгового центру, та експлуатацію основних засобів, апелянт правомірно посилається на умови договору щодо отримання від позивача розрахунку порядку визначення плати за отримані послуги, будучи співвласником споруди.

Часткове відшкодування послуг (комунальних послуг та земельного податку) протягом 2005-2012 років не може вважатися визнанням усіх нарахованих Власником витрат, оскільки, сплата комунальних послуг та земельного податку передбачена чинним законодавством.

Відтак, з врахуванням наведеного вище, у відповідача не виникло обов'язку щодо оплати всіх витрат, зазначених у рахунках за 2005-2012 роки, а відтак відсутні підстави для застосування позовної давності, оскільки, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»).

Відтак, рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову слід скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині, задоволивши апеляційну скаргу.

Враховуючи положення ст.ст.49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за розгляд апеляційної скарги слід стягнути з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст.ст.103, 104, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу задоволити. Рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2013 року у справі №5015/1105/12 скасувати та прийняти нове рішення. В задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Молл Маркет» (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 54 а, ідентифікаційний код 30613360) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції (79000, м. Львів, вул. Матейка, 8, ідентифікаційний код 20846070) 2390,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, про що місцевому господарському суду видати наказ.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.12.2013 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.