Рішення № 36136431, 13.12.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2013 року Справа № 915/1945/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПАРК НВ" /вул. Чигрина, 150-А, м. Миколаїв, 54055/

до відповідача: Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" /вул. Галини Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029/

про стягнення 20354,00 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Власенко С.О. (довіреність від 30.09.2013 № 30/0913)

від відповідача: Шкурко К.В. (довіреність від 30.01.2013 № 2)

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 20354,00 грн. основного боргу, 2834,94 грн. 3% річних, 5039,42 грн. інфляційних нарахувань та 3154,87 грн. пені.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати послуг, наданих йому позивачем за договором від 16.09.2009 № 08/13П, укладеним між сторонами.

Відповідач визнав правильність розрахованої позивачем суми основного боргу, проте заявив про застосування позовної давності.

Ухвалою суду від 25.10.2013 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 07.11.2013 о 11 год. 40 хв.

У судовому засіданні 07.11.2013 судом оголошувалась перерва до 12.12.2013 о 11 год. 40 хв. У судовому засіданні 12.12.2013 судом оголошувалась перерва до 13.12.2013 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 13.12.2013 провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 2834,94 грн. 3% річних, 5039,42 грн. інфляційних нарахувань та 3154,87 грн. пені було припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2009 сторони уклали договір на надання транспортних послуг № 08/13П (далі - договір), за яким позивач зобов'язався надати відповідачу послуги автотранспортом на перевезення мінерального порошку в філії ДП «Миколаївський ОАД» за заявкою відповідача, а останній, в свою чергу, зобов'язався оплатити отримані послуги при наявності фінансування (п. 1.1. договору).

Відповідно до п/п 3.2.4. п. 3.2. договору позивач зобов'язаний передати відповідачу наступні документи, підтверджуючі фактичне виконання послуг: рахунок-фактуру; акт на виконання послуг; податкову накладну; товарно-транспортну накладну з відміткою відвантажувача та вантажоотримувача (філії ДП).

Згідно з п. 4.1., 4.2., 4.3. договору:

- підставою для оплати відповідачем виконаних транспортних послуг є рахунки, виписані позивачем на підставі оформлених відповідачем товарно-транспортних накладних та актів виконаних послуг;

- відповідач оплачує послуги транспорту протягом 30 днів з моменту надання рахунка позивача при наявності фінансування та документів згідно з п/п.3.2.4.;

- строком виконання зобов'язання є дата доставки вантажу при умові надання документів згідно з п/п. 3.2.4.

Відповідно до п. 7.2. договору даний договір набирає сили з моменту його підписання і діє до повного виконання своїх зобов'язань.

На виконання умов договору позивач у період з 18.09.2009 по 17.11.2009 надав відповідачу послуги на загальну суму 72376,14 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг транспортного перевезення, товарно-транспортними накладними, рахунками на оплату, податковими накладними, поясненнями сторін та іншими доказами.

Документи згідно з п/п. 3.2.4. п. 3.2. договору позивач надав відповідачу разом з рахунками у вересні - листопаді 2009 року, що визнається обома сторонами.

Проте відповідач, у порушення умов даного договору, пояснюючи суду, що він мав відповідне фінансування, сплатив позивачу лише 52022,14 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, підписаними сторонами актами звірки взаєморозрахунків та поясненнями обох сторін.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, з 01.12.-18.12.2009 відповідач має перед позивачем заборгованість за договором в сумі 20354,00 грн.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 5 ст. 315 ГК України для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд

визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

З матеріалів справи вбачається, що останнє визнання відповідачем спірної суми боргу перед позивачем відбулось 09.11.2010 шляхом підписання сторонами акту звірки взаєморозрахунків (а.с. 40), а отже строк позовної давності за вимогою про її стягнення сплив 09.05.2011.

Враховуючи те, що відповідач заявив про застосування позовної давності, а позивач не просить суд поновити її строк та не доводить суду наявність поважних причин її пропуску, господарський суд, керуючись ч. 4 ст. 267 ЦК України, вважає, що позов позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 34, 43, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 18.12.2013.

Суддя Д.О. Бездоля