Постанова № 36136277, 17.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2013 року Справа № 912/1151/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді: Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В.

секретар судового засідання: Турбуєва А.О.

за участю представників сторін:

за участю прокурора: Слюсар Я.В.

представник позивача: Кириленко О.О.

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Екологія", Кіровоградська обл., м. Олександрія,

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.10.2013 р. у справі №912/1151/13

за позовом: Прокурора м. Олександрії Кіровоградської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, м. Кіровоград,

до Приватного підприємства "Екологія", Кіровоградська обл., м. Олександрія,

про стягнення 99447,39 грн.

В С Т А Н О В И В :

Прокурор м. Олександрії звернувся до господарського суду Кіровоградської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Екологія" шкоди, завданої засміченням земельної ділянки, у розмірі 99447,39 грн. в зв'язку з порушенням природоохоронного законодавства, відповідно до акту перевірки Державною екологічної інспекції у Кіровоградській області.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.10.2013р. по справі №912/1151/13 (суддя -Шевчук О.Б.) позов задоволено повністю. Стягнуто з приватного підприємства "Екологія" в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, спеціальних фондів місцевих бюджетів Кіровоградської обласної ради та Лікарівської сільської ради Олександрійського району - шкоду, завдану засміченням земельної ділянки, у розмірі 99447,39 грн. Стягнуто з приватного підприємства "Екологія" в доход Державного бюджету - 1988,95 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.10.2013р. у справі № 912/1151/13, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права. В своїй апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області по справі №912/1151/13 від 15.10.2013р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт посилається на те, що суд не взяв до уваги той факт, що Постанова №003521 від 06 березня 2013р., яку склав Державний інспектор Єгоров Ю.А. про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення оскаржена до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області 18.04.2013р., а винесена по цій справі ухвала переглядається Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом. Також вказав, що 21.10.2013р. слідчим СВ Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області винесено постанову про закриття кримінального провадження №42013120070000074, з посиланням на те, що в результаті слідства зясувалось, про відсутність причинного зв'язку між діями посадових осіб ПП «Укологія» і наслідками, що настали і як наслідок посадові особи не можуть бути за них нести кримінальну відповідальність передбачену ч.2 ст. 236 КК України.

Посилаючись на відсутність доказів про причинний зв'язок між діями посадових осіб ПП «Екологія» і фактами засмічення земельних ділянок площами 1,1217 га та 0,5821 га, в результаті чого завдано шкоду державі в розмірі 99,447 тисяч гривень, відповідач вважає, що заявлені вимоги позивачем не підлягають задоволенню.

26.11.2013р. колегією суддів винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 17.12.2013р. у зв'язку з клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з тим, що представник знаходиться у відрядженні.

Зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 16.12.2013р., справу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Герасименко І.М. (доповідач), суддів: Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 17.12.2013р. прокурор та представник позивача просять рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином (а.с. 218).

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області 06.03.2013р. проведено перевірку з дотримання вимог природоохоронного законодавства приватним підприємством "Екологія" та встановлено факт засмічення земельних ділянок площами 11217 кв. м, 5821 кв. м, твердими побутовими та комунальними змішаними відходами. За результатами перевірки 06.03.2013р. складено акт дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, в якому зафіксовано факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до постанови Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області від 06.03.2013р. № 003521 заступника директора приватного підприємства "Екологія" ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 2040,00 грн.(а.с.68-69).

ОСОБА_2 оскаржив вказану постанову до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області 18.04.2013р., проте ухвалою від 22.04.2013р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Петрова О.Ф. залишила позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду на підставі статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд першої інстанції вказав, що в силу вимог статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області від 06.03.2013р. № 003521 набрала законної сили 19.03.2013р., з чим погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції.

Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області, у відповідності до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 04.04.2007р. № 149 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 25.04.2007р. за №422/13689, було здійснено розрахунок засмічення земельних ділянок твердими побутовими відходами і відповідно до проведеного розрахунку розмір відшкодування шкоди склав 99447,39 грн. (а.с. 25-26).

07.05.2013 року на адресу приватного підприємства "Екологія" позивачем було направлено претензію № 08-8/1176 з вимогою відшкодувати зазначену шкоду в розмірі 99447,39 грн. (а.с. 23-24), яка залишена відповідачем без задоволення.

В силу вимог статті 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що терміни вживаються в цьому Законі в такому значенні: земля - поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею; забруднення ґрунтів - накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості.

Також, відповідно до приписів статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотриманням вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про охорону земель", власники і землекористувачі, в тому числі - орендарі земельних ділянок, при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; уживати заходів щодо запобігання негативного і екологонебезпечного впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Також, слід врахувати, що відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель", юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно з законом; шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Зі змісту частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", вбачається, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Частиною 1 статті 69 цього Закону передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, діяльність яких погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

З матеріалів справи вбачається, що на території Лікарівської сільської ради розміщено Олександрійське міське сміттєзвалище, а саме - об'єкт "Звалище твердих побутових і нетоксичних промислових відходів в м. Олександрії Кіровоградської області" (надалі - Полігон ТПВ). Полігон ТПВ розміщено на землях запасу колишнього піщаного кар'єру та займає загальну площу 3,0 га.

Рішенням Олександрійської районної ради №125 від 21.03.2007 р. було погоджено надання в постійне користування Олександрійському комітету містобудування, житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин, раціонального природокористування міської ради земельної ділянки площею 3,0 га за рахунок земель запасу колишнього піщаного кар'єру на території Лікарівської сільської ради для організації, обслуговування міського звалища твердих побутових та нетоксичних промислових відходів (а.с.64).

12.05.2008р. між комітетом містобудування, житлово-комунального господарства з метою регулювання земельних відносин, раціонального природокористування як замовником та приватним підприємством "Екологія", як виконавцем, був укладений договір на утримання звалища твердих побутових відходів м. Олександрія (територія Лікарівської сільської ради) (далі - Договір) (а.с. 65-67). Предметом Договору є передача замовником виконавцю функцій з утримання та обслуговування звалища твердих побутових відходів м. Олександрія, що знаходиться на території Лікарівської сільської ради (12 км північно-східної сторони від міста, вздовж автодороги Олександрія-Кременчук). Метою Договору є технологічна перевірка та забезпечення належного утримання звалища твердих побутових відходів, приймання, сортування та захоронення твердих побутових та нетоксичних відходів.

Таким чином, відповідно до підпункту 7.1. пункту 7 Договору виконавець, тобто приватне підприємство "Екологія", зобов'язується забезпечити якісне та належне утримання, приймання, сортування та захоронення твердих побутових та нетоксичних промислових відходів і прилеглої території відповідно до вимог законодавства, нормативних документів та умов Договору.

Доказами по справі (а.с. 11-19, 25-26, а.с. 30, а.с. 65-67, а.с. 68-69) доведено факт засмічення земельних ділянок площею 11217 кв. м та 5821 кв. м, що є прилеглою територією до Полігону ТПВ, який обслуговується відповідачем та розташований на земельній ділянці загальною площею 3,0 га. Таким чином, відповідальність відповідача за засмічення вказаних земельних ділянок витікає з умов договору, факт порушення якого доведено доказами по даній справі, в їх сукупності.

Стаття 33 Закону України "Про відходи" регламентує вимоги щодо зберігання та видалення відходів, згідно з якими забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктах, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико - культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Згідно пунктів "а" та "б" частини першої статті 42 Закону України "Про відходи", особи, що винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів.

Статтею 43 цього ж Закону встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України, тому відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов землекористування, в тому числі засмічення земель.

Пунктом 3.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 04.04.2007р. № 149 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 25.04.2007р. за №422/13689 (далі - Методика) передбачено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Вказана Методика була застосована позивачем при нарахуванні суми шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в зв'язку із засміченням земельної ділянки.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди регламентовано статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

В деліктних правовідносинах на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що матеріалами справи доведено як протиправна поведінка сторони, так і причинний зв'язок між такою поведінкою та спричиненою шкодою.

За вказаних обставин, господарський суд дійшов вірного висновку, що прокурором та позивачем доведено належними доказами факт заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу в загальній сумі 99447,39 грн., тоді як відповідач не довів відсутності в його діях чи діях його працівників вини в заподіянні відповідної шкоди.

Що стосується доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, то суд апеляційної інстанції відхиляє їх з наступних підстав.

На момент винесення рішення суду, тобто станом на 15.10.2013р., постанова №003521 про накладання адміністративного стягнення на посадову особу відповідача ОСОБА_2 не була скасована, тому вказаний відповідачем довід стосовно відсутності доказів про причинний зв'язок між діями посадових осіб ПП «Екологія» і фактами засмічення земельних ділянок, є помилковим та не може бути прийнятий як доказ.

Посилання на те, що кримінальне провадження № 42013120070000074 стосовно посадових осіб ПП «Екологія» було закрите в зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 239 Кримінального кодексу України, не може бути підставою для звільнення підприємства від зобов'язання відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок засмічення земельної ділянки відходами тому, що вина відповідача доведена доказами по справі, в їх сукупності, в тому числі - договором від 12.05.2008р. (а.с. 65-67), актом перевірки від 06.03.2013р. (а.с.41-48) та постановою №003521 від 06.03.2013р. про накладання штрафу на посадову особу ПП «Екологія», яка на момент розгляду справи судом першої інстанції, не скасована, тому суд обґрунтовано стягнув з відповідача шкоду, завдану порушенням природоохоронного законодавства.

Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Екологія", Кіровоградська обл., м.Олександрія,- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.10.2013 року по справі №912/1151/13, - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 19.12.2013р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.Л. Кузнецова

Е.В. Орєшкіна