Ухвала суду № 36136239, 09.12.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.12.2013 р. Справа№ 914/3552/13

Суддя господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Юрків М.Г., розглянувши матеріали

за заявою:Комунального підприємства «Господарник», смт.Східниця, Львівська обл.;про:розстрочку виконання рішення у справі:№ 914/3552/13за позовом:Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ;до відповідача:Комунального підприємства «Господарник», смт.Східниця, Львівська обл.;про:стягнення 78 289 грн.

За участю представників:

від заявника (боржника): Лукашкова А.В., представник (довіреність від 27.09.2013р.);

від стягувача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області подано заяву Комунального підприємства «Господарник», смт.Східниця про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 28.10.2013 р. у справі №914/3552/13 за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ до Комунального підприємства «Господарник», смт.Східниця про стягнення 78 289 грн.

Представник заявника в судове засідання з'явився, вимоги заяви підтримав. Заявник в заяві про розстрочення виконання рішення суду просив суд розстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 28.10.2013 р. у справі №914/3552/13 на дванадцять календарних місяців, посилаючись на складне фінансове становище у зв'язку з відсутністю коштів.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду заперечив з мотивів, викладених у письмових запереченнях, надісланих на адресу суду.

Дослідивши матеріали заяви, суд прийшов до висновку, що подана заява про відстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Отже, господарський суд не зобов'язаний задовольняти заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9).

Виходячи із наведеного, законодавець, у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, тобто, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України суд повинен встановлювати матеріальні інтереси обох сторін.

Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому.

Заборгованість за договором про закупівлю природного газу виникла з вини відповідача, несплата даної заборгованості протягом тривалого часу порушує матеріальні інтереси позивача - Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», та може призвести до негативних наслідків для нього.

Слід також зазначити, що ті наслідки, на які посилається заявник, як на підставу розстрочення, в разі такого розстрочення можуть настати в майбутньому і для стягувача.

Викладені заявником у заяві доводи стосуються наслідків, які можуть настати після виконання рішення суду, не мають достовірного характеру та ґрунтуються на його припущеннях. В той же час заявником не обґрунтовано винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення суду у справі №914/3552/13 чи роблять таке виконання неможливим, не подано належних та допустимих доказів, які б могли бути підставою для відстрочення виконання рішення суду, клопотань про витребування відповідних доказів заявником не подавалося.

Також заявником не доведено, що ті обставини, які, на його думку, унеможливлюють виконання рішення суду на момент розгляду заяви про відстрочку, зміняться в майбутньому після можливого відстрочення та нададуть йому змогу виконати рішення в повному обсязі.

Відсутність у боржника грошових коштів не може свідчити про неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, способів виконання рішення суду, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Аналогічної позиції дотримується також і Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 07.10.2012р. у справі №5015/5801/11, у постанові від 17.12.2012р. у справі №31/282.

Заявником не наведено жодних доводів та доказів того, що підприємством вживаються та чи вживатимуться на майбутнє заходи щодо покращення результатів господарської діяльності, в тому числі шляхом оптимізації виробничих процесів, продажу незадіяного в основній діяльності майна чи передачу такого майна в найм, залучення позичкових коштів, тощо.

Згідно ст. 45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Пунктом 1 статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Комунального підприємства «Господарник» про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 28.10.2013р. у справі №914/3552/13 за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Господарник» про стягнення 78 289 грн. відмовити.

Суддя Мазовіта А.Б.