Рішення № 36135842, 16.12.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2013 р.Справа № 916/2863/13

За позовом: Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України";

До відповідача: Служби автомобільних доріг в Одеській області;

про стягнення 1 305 071,00 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Косинська С.П. (за довіреністю).

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 25.10.2013 року за вх. №4435/13 Дочірнє підприємство "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Служби автомобільних доріг в Одеській області (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 305 071,00 грн.

Позивач на заявлених вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях від 18.11.2013 року та 02.12.2013 року проти позову заперечував, посилаючись на усні пояснення по справі. У судовому засіданні 16.12.2013 року відповідач не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, так як був присутній у попередньому судовому засіданні від 02.12.2013 року.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

По справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва, починаючи з 18.11.2013р. по 02.12.2013р.

У судовому засіданні 16.12.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

16 серпня 2010 року між ДП „Одеський облавтодор" та Службою автомобільних доріг в Одеській області було укладено договір № 54У на виконання робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення загального користування.

В зимовий період 2011/2012рр. відповідач звернувся до позивача з наказами та окремими дорученнями про виконання додаткових робіт по ліквідації зимової слизкісті, прибирання снігу, ліквідації снігових валів з узбіч, автобусних зупинок і тротуарів від снігу та льоду та інших робіт.

В результаті вищенаведеного, Дочірнє підприємство "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виконало роботи на дорогах місцевого значення на суму 1 305 071,00 грн.

У березні 2012 року позивач здав відповідачу акти виконаних робіт ф.КБ-2в.,ф. КБ-3, проте, без належних пояснень, відповідач відмовився їх підписувати.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з Служби автомобільних доріг в Одеській області заборгованість у розмірі 1 305 071,00 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків:

Вимогами п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 174 ГК України визначає, що: господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 638 ЦК України вказує, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Договір про закупівлю, який укладається відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", на вимогу замовника підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно приписів ст. ст. 837, 854 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу за узгодженою ціною, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника достроково.

Як вище встановлено господарським судом, 16.08.2010р. між Службою автомобільних доріг в Одеській області (Замовник, відповідач) та Дочірнім підприємством "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Підрядник, позивач) було укладено договір підряду №54У.

Відповідно до п.1.1. договору Замовник доручає Підряднику і зобов'язався прийняти і оплатити виконання робіт експлуатаційного утримання автомобільних доріг місцевого значення загального користування, Одеської області, за рахунок коштів державного бюджету, а Підрядник зобов'язався на свій власний ризик виконати роботи.

Судом встановлено, що в зимовий період 2011/2012рр. відповідач звернувся до позивача з наказами та окремими дорученнями про виконання додаткових робіт по ліквідації зимової слизкісті, прибирання снігу, ліквідації снігових валів з узбіч, автобусних зупинок і тротуарів від снігу та льоду та інших робіт: окреме доручення Укравтодору від 09.11.2011р. - № 181-од, накази Служби автомобільних доріг в Одеський області від 09.11.2011р., № 99 та №7 від 30.01.2012р., Розпорядження Служби автомобільних доріг в Одеський області від 21.12.2011р., № 01/3755, вимога від 23.01.2012р. №01/142, окреме доручення Служби автомобільній доріг в Одеській області за період 06.01.12-11.01.12р., окреме доручення Служби автомобільних доріг в Одеській області за період 21-22.01.12р., окреме доручення Служби автомобільних доріг в Одеській області за період 02.02.12-04.02.12р.

В результаті вищенаведеного, Дочірнє підприємство "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виконало роботи на дорогах місцевого значення на суму 1 305 071,00 грн.

У судових засіданнях від 18.11.2013 року та 02.12.2013 року представник відповідача замовлення на виконання робіт позивачем не оскаржував, але заперечував їх виконання.

У березні 2012 року позивач здав відповідачу акти виконаних робіт ф.КБ-2в.,ф. КБ-3, проте, без належних пояснень, відповідач відмовився їх підписувати.

Крім того суд зауважує, що рішенням господарського суду від 11.02.2013 року по справ №5017/2926/2012 було встановлено, що роботи які виконувались позивачем у зв'язку зі складними аварійно - небезпечними умовами на дорогах області за дорученням Замовника є додатковими роботами, тому додаткові витрати, які поніс позивач при їх виконанні не могли бути включені до договірної ціни робіт при укладанні договору № 54У від 16.08.2010р. так як сторони не могли передбачити настання обставин (ліквідацію надзвичайних ситуацій, які склалися внаслідок погіршення погодних умов в зимовий період 2012р.) та не можуть включатися до договірної ціни договору за основні роботи так як для компенсації додаткових витрат які може понести позивач при виконанні додаткових робіт, сторонами включено до договору статтю 14 „Особливі умови" пунктом 14.3. якої передбачено, що Замовником компенсуються наступні витрати Підрядника: - п.14.3.1. встановлено, що згідно пп.3.2.9.3. ДБН Д.1.1-1-2000 та п.2.14, п.2.15,п.2.16 ВБН В.3.2-218-180-2003 кошти на покриття витрат Підрядника на зведення або пристосування титульних тимчасових будівель і споруд приймаються за відсотковим показником в розмірі 4,165 та п.2.17 ВБН В.3.2-218-180-2003; - п.14.3.2. встановлено, що згідно п.п.3.2.10.4, 3.3.10.4 ДБН Д.1.1-1-2000 компенсацією додаткових витрат у зимовий період робочого часу робітників, зайнятих на управлінні машин та механізмів, розраховується із застосуванням усередненого показника 1.1 на підставі довідки територіального органу гідрометеорологічної служби України обласного рівня; - п.14.3.3 встановлено, що згідно п.п.3.2.10.11 ДБН Д.1.1-1-2000 та п.2.18 ВБН В.3.2-218-180-2003 додаткові витрати пов'язані з виконанням робіт у літній період просто неба компенсуються згідно розрахунку, виконаного на підставі положень методичних рекомендацій по визначенню додаткових витрат при розрахунках за виконані роботи в літній період просто неба при температурі повітря більше +27С та довідки територіального органу гідрометеорологічної служби України обласного рівня; - п.14.3.4. рухомий характер робіт згідно вимог ДБН, ВБН; - п.14.3.5. встановлено, що згідно п.3.2.11 ДБН Д.1.1-1-2000 витрати на покриття додаткових витрат, пов'язаних з перевезенням робітників від місця розміщення організації (збірного пункту) до місця роботи і зворотно, відшкодовуються відповідно окремого розрахунку, який враховує кількість перевезених робітників та днів, коли виконувались поїздки, але не вище кошторисного ліміту; - п.14.3.6. передбачені витрати на відрядження згідно вимог ДБН, ВБН; - п.14.3.7. передбачена робота без обмеження руху за кошторисом; - п.14.3.8. встановлена вартість матеріалів по цінам, які склалися у регіоні; - п.14.3.9. передбачена вартість експлуатації механізмів згідно вимог ДБН, ВБН; - п.14.3.10. встановлений податок на землю; - п.14.3.11. встановлений комунальний податок; - п.14.3.12 передбачений спосіб ведення робіт - звичайний; - п. 14.3.13. передбачено, що згідно рекомендацій Державної служби автомобільних доріг України (лист від 04.03.2008р. за № 3/19-2-393) при взаєморозрахунках за виконані роботи рівень середньомісячної заробітної плати приймається на рівні, що відповідає середньому розряду робіт 3.8 - підтвердженої обґрунтованими розрахунками (вимоги п. 3.2.6.5 ДБН Д. 1.1-1-2000); - п.14,3.14 У складі вартості, матеріальних ресурсів враховувати витрати на заготівельно-складські роботи за відсотковим показником 2%, а також витрати на вироби з металоконструкцій - відсотковим показником 0, 75 %.

Згідно ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Частина перша ст. 854 ЦК України встановлює, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідач не надав суду належних та припустимих доказів того, що замовлені ним роботи виконані позивачем не належним чином, с простроченням або з якимись іншими зауваженнями.

Проте, як зазначав представник позивача, відповідач безпідставно відмовився від підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до ч.4, 6 Стаття 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими; Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Тобто, як зазначає позивач, безпідставна, необґрунтована відмова відповідача від підписання актів приймання-передачі робіт, не позбавляє його права вимагати від відповідача розрахунків за виконані позивачем роботи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути із Служби автомобільних доріг в Одеській області (65031, Одеська область, Малиновський район, м. Одеса, вул. Грушевського, буд. 49, код ЄДРПОУ 25829550) на користь Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (65031, Одеська область, Малиновський район, м. Одеса, вул. Грушевського, буд. 49, код ЄДРПОУ 32018511) 1 305 071,00 грн. боргу, та 26 101,42 грн. судового збору.

Копію даного рішення надіслати відповідачу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 18 грудня 2013 року.

Суддя Меденцев П.А.