Рішення № 36135165, 18.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23046/13 18.12.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант-Авто»ДоПриватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» Простягнення 30 245,75 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачане з'явивсяВід відповідача Таценко К.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (далі - Відповідач) про стягнення 30 245,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.11.2013 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 18.12.2013 р.

11.12.2013 р. через канцелярію суду на запит Господарського суду м. Києва від 22.04.2013 р. від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист №7/2-28/34825 від 09.12.2013 р. з витягом по полісу АВ/9106595.

16.12.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач заперечував в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем на підтвердження позовних вимог подано не коректний звіт №264, в калькуляції якого наявні виправлення. Крім того, відповідач відзначив, що позивачем не правомірно включено до суми заявленого до стягнення страхового відшкодування в порядку регресу суму податку на додану вартість (ПДВ), а отже за підрахунками відповідача, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті в порядку регресу за вирахуванням франшизи становить 13 396,77 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2012 р. між позивачем та Агафоновим О.В. укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №35-05/00005410/1.1.2.00, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останнього, що не суперечать чинному законодавству України, які пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, автомобілем «Lexus», державний реєстраційний номер АА 2111 НА.

12.04.2013 р. о 18 годині 30 хвилин водій Мусійчук М.В., керуючи автомобілем «Renault», державний реєстраційний номер АА 7372 АХ, по пр-ту. Броварському в м. Києві, під час зміни напрямку руху по смугах не переконався, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Lexus», державний реєстраційний номер АА 2111 НА, під керуванням водія Агафонова О.В., що призвело до пошкоджень транспортних засобів, що підтверджується довідкою ВДАІ Дніпровського РУ ГУ МВС в м. Києві.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.04.2013 р. у справі №755/8693/13-п водія Мусійчука М.В. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

15.04.2013 р. страхувальник позивача звернувся до останнього із заявою (повідомленням) про подію.

Відповідно до звіту №264 про визначення збитку автомобіля «Lexus», державний реєстраційний номер АА 2111 НА, складеного 30.04.2013 р. ТОВ «Євро Асистанс», вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Lexus», державний реєстраційний номер АА 2111 НА, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 33 014,98 грн.

Страховим актом №000009154 (0) від 10.05.2013 р. пошкодження транспортного засобу марки «Lexus», державний реєстраційний номер АА 2111 НА, внаслідок ДТП, що сталося 12.04.2013 р. о 18 годині 30 хвилин по пр-ту. Броварському в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 33 014,98 грн.

На підставі страхового акту №000009154 (0) від 10.05.2013 р., позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 30 245,75 грн. на рахунок ТОВ «Автосаміт на Столичному» (СТО), що підтверджується платіжним дорученням №5062 від 30.05.2013 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 30 245,75 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина Мусійчука М.В. у вчиненні спірного ДТП встановлена у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля «Renault», державний реєстраційний номер АА 7372 АХ застрахована - відповідачем згідно із полісом №АВ/9106595.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент ДТП та направлення позивачем заяви про виплату відшкодування страхового) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його.

10.07.2013 р. позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування на суму 30 245,75 грн., яка отримана останнім 16.07.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01135070140961.

Відповідач відповіді на заяву у визначені п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строки не надав, відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент ДТП та направлення позивачем заяви про виплату відшкодування страхового) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

З матеріалів справи вбачається, що визначення розміру страхового відшкодування здійснювалося позивачем на підставі звіту №264 про визначення збитку автомобіля «Lexus», державний реєстраційний номер АА 2111 НА, складеного 30.04.2013 р. ТОВ «Євро Асистанс», при цьому за змістом відзиву на позовну заяву відповідач вказує на не коректність даних автотоварознавчого дослідження, проте судом вказані заперечення відхиляються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що зазначений звіт складений ТОВ «ЄвроАсистанс», що здійснює господарську діяльність з експертної оцінки вартості відновлювального ремонту транспортних засобів на підставі сертифікату суб'єкта оціночної діяльності №13424/12, виданого Фондом державного майна України від 15.05.2012 р.

Відтак, в розумінні ч. 1 п. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» ТОВ «ЄвроАсистанс» є суб'єктом оціночної діяльності, зареєстрованим в установленому законодавством порядку, а отже з огляду того, що звіт №264 від 30.04.2013 р., складений суб'єктом оціночної діяльності, який має сертифікат відповідного зразку, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на здійснювати оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна, а також визнаний суб'єктам оціночної діяльності за напрямком оцінки майна, підстави вважати згаданий звіт не коректним відсутні.

При цьому, суд відзначає, що з приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Закону України «Про страхування» вбачається, що обов'язки, пов'язані з оцінкою завданої шкоди та проведенням автотоварознавчого дослідження, не стосуються позивача, а під оціненою шкодою розуміється шкода оцінена насамперед страховою компанією.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Належних доказів не коректності звіту №264 про визначення збитку автомобіля «Lexus», державний реєстраційний номер АА 2111 НА, складеного 30.04.2013 р. ТОВ «Євро Асистанс» відповідачем не наведено, клопотання про проведення судової авто товарознавчої експертизи відповідачем не заявлено, у зв'язку із чим заперечення відповідача є необґрунтованими.

Щодо твердження відповідача, про не правомірне включення суми ПДВ до суми страхового відшкодування в порядку регресу суд відзначає наступне.

Відповідно до п.196.1.3 п. 196.1 ст.196 Податкового кодексу України операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особам, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Податкові зобов'язання з податку на додану вартість виникають у платника податку на додану вартість, який здійснює операції з поставки товарів чи послуг, оскільки такі операції є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до листа Державної податкової адміністрації у м. Києві №7536/10/31-606 від 20.07.2011 р. при виплаті страхових платежів безпосередньо потерпілим ПДВ не нараховується і окремим рядком не виділяється.

Враховуючи викладене, суд констатує, що у разі якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкту чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали), здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок суми виплати та таке придбання здійснюється без урахування сум податку на додану вартість, оскільки особа, не зареєстрована платником податку на додану вартість, не має права нараховувати і виділяти окремим рядком суму податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. а) п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківський установі, що обслуговує платника податку.

Таким чином, податкові зобов'язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником податку.

Із матеріалів справи вбачається, що страхове відшкодування позивач перерахував на рахунок ТОВ «Автосаміт на Столичному» (СТО), що підтверджується платіжним дорученням №5062 від 30.05.2013 р., на підставі заяви страхувальника, згідно якої останній просив здійснити виплату страхового відшкодування на рахунок ТОВ «Автосаміт на Столичному» (СТО).

Відтак, враховуючи те, що страхове відшкодування позивачем було виплачено особі, що здійснює господарську діяльність з ремонту транспортних засобів та є платником податку на додану вартість, суд приходить до висновку про виникнення податкових зобов'язань та правомірного врахування суми ПДВ до страхового відшкодування, що підлягає виплаті в порядку регресу.

Матеріалами справи підтверджено (звіт №264 від 30.04.2013 р.), що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Lexus», державний реєстраційний номер АА 2111 НА з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 33 014,98 грн., а позивачем набуто право вимоги у розмірі 30 245,75 грн.

Полісом №АВ/9106595 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн. франшиза 510,00 грн.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Враховуючи визначені полісом №АВ/9106595 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 29 735,75 грн. (30 245,75 грн. набуте право вимоги - 510,00 грн. франшизи) у строк до моменту звернення позивача із позовом до суду.

Відтак, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 29 735,75 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний номер 25965081) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37; ідентифікаційний код 19411125) страхове відшкодування у розмірі 29 735 (двадцять дев'ять тисяч сімсот тридцять п'ять) грн. 75 коп. та судовий збір у розмірі 1 691 (одна тисяча шістсот дев'яносто одна) грн. 49 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний тест рішення складено та підписано 19.12.2013 р.