Постанова № 36135157, 12.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р. Справа№ 911/1226/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гаврилюка О.М.

Іоннікової І.А.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.

за участю представників:

від позивача: Мокрієнко Т.В. - представник за дов. № 79 від 16.05.2013р.;

від відповідача: Павловський Б.М. - представник за дов. б/н від 26.11.2013р.

розглянув апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Паюнової Наталії Іванівни на рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2013р.

у справі № 911/1226/13 (суддя - Бацуца В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго" в особі Білоцерківського районного підрозділу

до Фізичної особи-підприємця Паюнової Наталії Іванівни

про стягнення 29 310, 95 грн.,

У судовому засіданні 12.12.2013р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Суть рішення і апеляційної скарги:

Публічне акціонерне товариство „АЕС Київобленерго" в особі Білоцерківського районного підрозділу (далі - ПАТ „АЕС Київобленерго", позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Паюнової Наталії Іванівни (далі - ФОП Паюнова Н.І., відповідач) про стягнення 29310,95 грн. вартості використаної електричної енергії шляхом безоблікового споживання.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі вартості використаної ним електричної енергії шляхом безоблікового споживання згідно договору про постачання електричної енергії № 220040741 від 18.05.2010 р.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.07.2013р. (повний текст підписаний 20.09.2013р.) позовні вимоги ПАТ "АЕС Київобленерго" в особі Білоцерківського районного підрозділу у справі № 911/1226/13 задоволено повністю. Стягнуто з ФОП Паюнової Н.І. на користь ПАТ „АЕС Київобленерго" в особі Білоцерківського районного підрозділу 29310,95 грн. вартості використаної електричної енергії шляхом безоблікового споживання та судові витрати (1720,50 грн. судового збору).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ФОП Паюнова Н.І. звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2013р. у даній справі, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ "АЕС Київобленерго" в особі Білоцерківського районного підрозділу в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції при прийнятті рішення порушив норми процесуального та матеріального права, зокрема, не дослідив обставини справи та не встановив того факту, що позивач не мав права безобліково нараховувати плату за споживання електричної енергії.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 р. прийнято апеляційну скаргу ФОП Паюнової Н.І. на рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2013р. до провадження та призначено до розгляду на 28.11.2013 р.

У судовому засіданні 28.11.2013 р. оголошено перерву на підставі ст. 77 ГПК України до 12.12.2013 р.

Представник відповідача в судовому засідання 12.12.2013 р. підтримав апеляційну скаргу, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні 12.12.2013 р. представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначив, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Підтримав позицію, визначену у відзиві на апеляційну скаргу, а саме, що відповідачем придбано лічильник, знято оригінальну пломбу держповірки, встановлено «геркон» та запломбовано пломбою держповірки, відтиск на якій не відповідає оригінальній, що є підставою для застосування безоблікового нарахування плати за електричну енергію.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В силу статей 11, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли певні зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно з'ясовано судом першої інстанції, 18.05.2010 р. між ПАТ „АЕС Київобленерго" (постачальник за умовами договору) та ФОП Паюновою Н.І. (споживач за умовами договору) було укладено договір про постачання електричної енергії № 220040741 (далі - договір, а/с 16-20), згідно п. 1.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю: 3,5 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Згідно п. 1.2. договору точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно „Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до п. 2.3.3. договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 4 „Порядок розрахунків за активну електроенергію" та Додатку № 6 „Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та споживача про покази приладів обліку".

Пунктом 2.3.4. договору передбачено, що споживач зобов'язується здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача, згідно Додатку № 5 (5а) „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Пунктом 3.1.1. договору передбачено, що постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, на умовах передбачених в Додатку № 4 „Порядок розрахунків за активну електроенергію", за компенсацію перетікання реактивної електричної енергії, на умовах передбачених в Додатку № 5 (5а) „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" та інші платежі, обумовлені цим договором.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що згідно п. 4.2.3. договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану - виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких і дій споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених методикою.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до елетричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами Додатку № 4 „Порядок розрахунків за активну електроенергію" та Додатку № 5 (5а) „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Згідно п. 7.5. договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов Додатка № 6 „Порядок зняття показів розрахунків приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку" оформлюються такі документи:

- акт про використану електричну енергію;

- акт про прийняття-передавання товарної продукції;

- акт результатів замірів електричної потужності (у разі потреби за ініціативи постачальника).

Пунктом п. 9.4. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Одночасно із укладенням договору сторонами було підписано, крім іншого, Додаток № 1 до договору - Загальна однолінійна схема електропостачання.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що 26.01.2011 р. відповідачем здійснено заміну приладу обліку електроенергї - лічильника СОЕ 5020Н № 0107018 на НІК 2102-02 № 2977582, який було опломбовано позивачем, за результатами чого складено та підписано акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку електроенергії на напрузі 380/220 В та передачі пломб на відповідальне збереження від 26.01.2011 р. (даний факт встановлений судом та підтверджується сторонами).

Місцевим судом також вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 08.09.2012 р. під час технічної перевірки уповноваженими представниками позивача на об'єкті відповідача за адресою: вул. Рибна, 8, м. Біла Церква, Київська область, виявлено невідповідності у роботі приладу обліку електроенергії - лічильника НІК 2102-02 № 2977582 шляхом вчинення споживачем дій, що призвели до зміни показників приладу обліку - лічильника (втручання в розрахунковий механізм приладу обліку з метою зниження його показників), за результатами чого позивачем складено та підписано акт про порушення № К 017408 від 08.09.2012 р., акт про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому від 08.09.2012 р., службову записку від 24.09.2012 р. (а/с 28).

17.12.2012 р. на підставі акту про порушення № К 017408 від 08.09.2012 р. було проведено засідання комісії позивача по розгляду актів про виявлені порушення, за результатами якого, вирішено нарахувати та сплатити відповідачу вартість використаної ним електричної енергії шляхом безоблікового споживання у розмірі 29 310, 95 грн., про що складено та підписано протокол № 0297 від 17.12.2012 р. (а/с 36-37) засідання комісії по розгляду акту № К 017408 від 08.09.2012 р. про порушення Правил користування електричною енергією у споживача, що було вручено відповідачу (далі - рішення комісії).

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав нараховувати плату за споживання електричної енергії шляхом безоблікового споживання, оскільки позивачем не доведено факт втручання споживача у прилад обліку, з яким закон пов'язує можливість такого нарахування. Крім того, апелянт вважає, що експертним дослідженням № 9341/12-33/9342/12-37, яке місцевий суд прийняв у якості належного доказу, не встановлено факту безоблікового споживання електричної енергії та спростовується факт втручання споживача у прилад обліку.

Суд апеляційної інстанції не приймає в цій частині доводи апелянта з огляду на наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем електричної енергії здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Електроенергетику", Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (далі - ПКЕЕ) „Про затвердження правил користування електричною енергією", іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між сторонами було укладено договір, який має ознаки договору поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пункт 5.1. ПКЕЕ встановлює, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Як зазначено у пп. 2 п. 10.2. ПКЕЕ, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як було встановлено вище, договором передбачений обов'язок споживача сплачувати постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану - виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням.

Відповідно до п. 6.41. ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Пункт 6.42. ПКЕЕ зазначає, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на вимогу вищезазначених положень, позивачем, при виявленні відповідних порушень апелянтом (зокрема, пошкоджень приладу обліку) був складений акт про порушення від 08.09.2012 р., а також направлено зазначений прилад обліку до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення трасологічного та електротехнічного дослідження.

Так, висновком проведеної експертизи від 31.10.2012 р. № 9341/12-33/9342/12-37 (а/с 29-34) встановлено, що за результатами проведення трасологічного та електротехнічного досліджень від 31.10.2012 р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України на пломбі з позначками держповірки, що встановлена на корпусі лічильника „НІК 2102-02" № 2977582, відсутні сліди стороннього втручання: пломби після первинного встановлення не піддавалась зняттю та повторному встановленню; відтиски з позначенням держповірки на досліджувані пломбі не відповідають відповідному зразку відтиску держповірника, що використовувався у відповідному році. В принципову схему рахункового механізму досліджуваного лічильника „НІК 2102-02" № 2977582 вносились конструктивні зміни у вигляді монтування електромеханічного пристрою (геркону) в електричне коло між електронною платою та кроковим двигуном лічильного механізму, що надає можливість здійснювати безоблікове споживання електричної енергії. Суд апеляційної інстанції приймає цей доказ не як експертний висновок в розумінні ст. ст. 41, 42 ГПК України, а оцінює його на підставі ст. 43 ГПК України в сукупності з іншими доказами по справі.

Таким чином, вищевикладене спростовує доводи апелянта про відсутність у експертному висновку доказів порушень, з якими законодавство пов'язує можливість проведення безоблікового нарахування плати за користування електричною енергією, оскільки матеріалами справи підтверджується факт пошкодження приладу обліку НІК 2102-02 №2977582, а також внесення конструктивних змін у даний прилад.

В цій частині судом апеляційної інстанції приймаються доводи позивача про правомірність нарахування недоврахованої електричної енергії на підставі положень Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року N 562 (далі - Методика). Крім того, приймаються доводи позивача в частині того, що на момент оформлення листа НКРЕ за № 2135/26/27-12 від 26.10.2012 р., на який посилається відповідач, не було відомостей про результати експертизи і НКРЕ зроблено висновки по справі лише на підставі наявних на той час доказів. При цьому нарахувань по акту № К 017408 проведено ще не було, а вказаний лист не є доказом у справі в розумінні ст. ст. 33, 34, 36 ГПК України.

Так, на підставі висновків експертного дослідження, 09.11.2012 р. у відповідача проведено контрольний огляд, яким виміряно потужність струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність і вже 17.12.2012р. на засіданні комісії по розгляду актів про виявленні порушення ПКЕЕ (Н), на підставі висновків проведеної експертизи, згідно п.6.41., 6.42. ПКЕЕ та у відповідності з положеннями Методики відповідачу нараховано суму 29310,95 грн., вручено протокол засідання комісії, розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електричної енергії та/або збитків. Проте, відповідач не скористався правом оскарження рішення комісії, відповідно до положень абз. 5 п. 6.42. ПКЕЕ, а тому рішення є чинним в розумінні абз. 4 п. 6.42. ПКЕЕ.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 6.43. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р., кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Нараховані до оплати за актами порушень обсяги електричної енергії, які припадають на попередні розрахункові періоди, не враховуються під час підбиття підсумків розрахункового періоду при визначенні фактичної величини споживання за цей розрахунковий період.

Сума збитків перераховується споживачем на поточний рахунок постачальника електричної енергії або електропередавальної організації.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, перевіривши розрахунок суми позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та правомірність їх задоволення місцевим судом в розмірі 29 310,95 грн.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги вищенаведені доводи апеляційної скарги, оскільки апелянтом не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість вимог позивача, а інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого суду через встановлене в постанові.

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 ГПК України.

Судові витрати покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 32 - 34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Паюнової Наталії Іванівни на рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2013р. у справі № 911/1226/13 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2013р. у справі № 911/1226/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/1226/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст складено 16.12.2013р.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді О.М. Гаврилюк

І.А. Іоннікова