Рішення № 36135137, 18.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23020/13 18.12.13

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"до про Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" відшкодування шкоди в порядку регресу 19 120,08 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 19 120,08 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.11.2013 порушено провадження у справі №910/23020/13, розгляд справи призначено на 18.12.2013.

16.12.2013 через відділ діловодства суду від позичача та відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представників.

Окрім того, у заяві від 16.12.2013 відповідача визнав позовні вимоги у розмірі 19 069,93 грн.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування", є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

12.10.2012 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі - позивач, страховик) та Ганжою Василем Івановичем (далі - страхувальник) укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту №1710/12-Тз/К/01(далі -Договір), за яким був застрахований автомобіль "Peugeo" державний номер АІ0125СМ.

19.02.2013 о 12 год. 5 хв. на дорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський (на Ростов-на-Дону) сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Peugeo" державний номер АІ0125СМ під керуванням Ганжою В.І. та автомобіля "Заз Віда", державний номер АА6391МІ під керуванням Бех Ольги Сергіївни.

19.02.2013 Ганжа В.І. звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з умовами договору, на підставі звіту №156/13 від 06.03.2013, акту огляду транспортного засобу від 20.02.2013, виплачено страхове відшкодування у розмірі 19 069,93 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6611від 08.04.2013.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 20.03.2013 (справа №359/1953/13-п) особою, винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 19.02.2013 на дорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський (на Ростов-на-Дону), визнано водія транспортного засобу "Заз Віда", державний номер АА6391МІ Бех Ольгу Сергіївну та притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "Заз Віда", державний номер АА6391МІ майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві "Національна страхова компанія "Оранта" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АВ №3982739) діючий станом на 19.02.2013, з франшизою - 510,00 грн. та лімітом за шкоду майну - 50 000,00 грн.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки страхувальнику ""Peugeo" державний номер АІ0125СМ, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ №3982739), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до договору №1710/12-Тз/К/01 від 12.10.2012, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Документом, що підтверджує вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (24 305,46 грн.) є висновок №156/13 від 06.03.2013 (проведена експертом Коваль І.М. ) та платіжне доручення № 6611 від 08.04.2013 про виплату страхового відшкодування за згодою вигодо набувача ( лист від 02.04.2013).

22.07.2013 позивач звернувся до відповідача з претензією про виплату страхового відшкодування у розмірі 19 069,93 грн. Доказів сплати коштів заявлених до стягнення відповідачем суду не надано.

Відповідач визнав позовні вимоги у розмірі 19 069,93 грн., та є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми збитку в розмірі 18 559,93 грн. (19 069,93 грн. (вартість відновлювального ремонту) - 510,00 грн. розмір франшизи за полісом АВ/3982739) виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому.

Позивач також заявив про стягнення з відповідача 50,15 грн. 3% річних нарахованих на суму страхового відшкодування в розмірі 19 069,93 грн. за період з 24.10.2013 по 25.11.2013 (32 к.д.).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що позов задоволено в частині 18 559,93 грн., суд здійснив перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних, за яким розмір 3 % річних становить 50,34 грн., що є більшим ніж заявлений позивачем, та за відсутності відповідної заяви в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд не має права виходити за межі позовних вимог. Тому розмір 3 % річних підлягає стягненню у розмірі 50,15 грн.

У зв'язку із частковим задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м.Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська, 7-Д, код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, код 33908322) 18 559,93 грн. (вісімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 93 коп.) - страхового відшкодування в порядку регресу, 50,15 грн. (п'ятдесят гривень 15 коп.) - 3 % річних та 1 674,60 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят чотири гривні 60 коп.) - судового збору.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 19.12.2013.

Суддя М.Є. Літвінова