Рішення № 36135135, 19.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21666/13 19.12.13

За позовомДержавного будівельного комбінату Управління справами Верховної Ради України доТовариства з обмеженою відповідальністю «У-Б-С»простягнення 4 643 714,48 грн.Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:Мартинюк Л.А. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державний будівельний комбінат Управління справами Верховної Ради України (надалі -«Комбінат») звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «У-Б-С» (надалі -ТОВ «У-Б-С») про стягнення 4 643 714,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №11/2012 від 04.05.2012 р. позивач підрядні роботи на об'єкті: «Благоустрій території по Андріївському узвозі в Подільському районі в м. Києві», а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті виконаних робіт не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 3 669 683,52 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 974 030,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.11.2013 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.11.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.11.2013 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 18.12.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2012 р. між ТОВ «У-Б-С» (замовник) та Комбінатом (виконавець) було укладено договір №11/2012 (надалі - «Договір»).

Положеннями п. 1 Договору визначено, що у порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець бере на себе зобов'язання своїми власними силами, засобами та матеріалами виконати роботи по мощенню бруківкою з базальту, згідно технічних умов, а саме: підготовка ущільнених під слоїв на геотекстиль піску - 200 мм, щебнево-пісчаномї суміші - 200 мм, пісний бетон класу В-10 -250 мм та улаштування бруківки товщиною 150 мм на цементно-пісчану суміш 50-100 мм. І задати замовникові відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та в обумовлений цим Договором строк, а замовник зобов'язується передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти закінчені роботи і повністю сплатити вартість виконаних робіт і матеріалів.

Відповідно до п. 1.2 Договору улаштування благоустрою виконується на об'єкті: «Благоустрій території по Андріївському узвозі в Подільському районі в м. Києві», що здійснюється у 2012 р.

Із змісту п. 2.1 Договору вбачається, що загальна вартість робіт за договором визначається на підставі підписаних між сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в - в подальшому - «акт») та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма Кб-3).

Згідно п. 2.2 Договору розрахунки за виконані роботи з виконавцем здійснює замовник н протязі п'ятнадцяти банківських днів після підписання сторонами актів за формою КБ-2в та КБ3.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що остаточний розрахунок проводиться замовником не пізніше 20 робочих днів з дня приймання фактичних обсягів робіт та підписання актів виконаних робіт.

Відповідно до п. 6.3 Договору при простроченні платежу за виконанні роботи з мощення замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Положеннями п. 7.1 Договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

На виконання умов Договору, позивачем у період з січня по квітень 2013 р. було виконано, а відповідачем прийнято підрядні роботи на загальну суму 3 669 683,52 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами виконаних підрядних робіт №1, №2, №3, №4 за січень 2013 р. №1, №2, №3, №4, №5 за березень 2013 р. та №1 за квітень 2013 р., а також довідками про вартість виконаних підрядних робіт за період січень - квітень 2013 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті виконаних на підставі Договору робіт, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 3 669 683,52 грн.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріалами справи (акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт) підтверджується виконання позивачем робіт за Договором на суму 3 669 683,52 грн.

Вказані акти містять підписи повноважного представника та відтиск печатки відповідача, а доказів існування будь-яких зауважень до виконаних робіт відповідачем не надано.

Згідно із пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.4 Договору визначено, що остаточний розрахунок проводиться замовником не пізніше 20 робочих днів з дня приймання фактичних обсягів робіт та підписання актів виконаних робіт.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.4 Договору грошове зобов'язання відповідача по оплаті виконаних на підставі Договору підрядних робіт на момент розгляду справи настало.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 3 669 683,52 грн. за виконанні згідно Договору та Додаткових угод роботи. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення суду не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариство з обмеженою відповідальністю «У-Б-С» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної Ради України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «У-Б-С» заборгованості у розмірі 3 669 683,52 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 974 030,96 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у загальний період з 14.02.2013 р. по 08.11.2013 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до п. 6.3 Договору при простроченні платежу за виконанні роботи з мощення замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором, нарахованої в розмірі 0,1% за актами за січень від суми боргу 3 494 480,02 грн. у період з 14.02.2013 р. по 08.11.2013 р., за актами за березень від суми боргу 118 436,44 грн. у період з 25.03.2013 р. по 08.11.2013 р. та за актом за квітень 2013 р. у період з 10.05.2013 р. по 08.11.2013 р., тобто від сум заборгованостей за кожен місяць окремо за весь період прострочення до подачі позову, проте суд здійснює перерахунок пені, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

За змістом ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки визначена сторонами в Договорі ставка нарахування пені у розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, то правомірним нарахуванням пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором є у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що остаточний розрахунок проводиться замовником не пізніше 20 робочих днів з дня приймання фактичних обсягів робіт та підписання актів виконаних робіт.

Відтак, з урахуванням дат підписання актів здачі-приймання робіт та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України правомірними періодами нарахування пені за актами за січень 2013 р. є з 20.02.2013 р. по 20.08.2013 р., за актами за березень є з 26.04.2013 р. по 25.10.2013 р. та за актом за квітень є з 16.05.2013 р. по 15.10.2013 р.

Отже, з урахуванням викладеного за перерахунком суду правомірним є стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті виконаних робіт у розмірі 265 805,25 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені у розмірі 708 225,71 грн. необхідно відмовити, оскільки вона обрахована не вірно.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 3 669 683,52 грн. та пені у розмірі 265 805,25 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

В іншій частині заявлених до стягнення позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної Ради України задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «У-Б-С» (02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 4-а; ідентифікаційний код 33998609) на користь Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної Ради України (01021, м. Київ, вул. Шовковична, 12-б; ідентифікаційний код 21586524) заборгованість у розмірі 3 669 683 (три мільйона шістсот шістдесят дев'ять тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 52 коп., пеню у розмірі 265 805 (двісті шістдесят п'ять тисяч вісімсот п'ять) грн. 25 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 58 324 (п'ятдесят вісім тисяч триста двадцять чотири) грн. 07 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Б. Куркотова

Дата підписання повного тексту рішення - 19.12. 2013 р.