Рішення № 36135070, 18.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23034/13 18.12.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електромотор»доПриватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»простягнення 280 482,08 грн.Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:Срібний В.А.від відповідача:Кизима Г.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електромотор» (надалі - «позивач») звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» (надалі - «відповідач») про стягнення 280 482,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору №07/06-12 від 07.06.2012 р. здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 270 000,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 7 220,29 грн. та 3% річних у розмірі 3 261,79 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Також, зміст позовної заяви містить посилання позивача на необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно і грошові кошти відповідача в порядку ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.

Судом в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів, з якими приписи ст. 66 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.11.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.12.2013 р.

18.12.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 270 000,00 грн. визнав у повному обсязі.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу визнав у повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складався протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2012 р. між ТОВ «ВКФ «Електромотор» (продавець) та ПрАТ «КЕЗ «Транссигнал» (покупець) було укладено договір №07/06-12 (надалі - «Договір»).

Положеннями п. 1.1 Договору встановлено, що продавець зобов'язується виготовити та передати у власність покупцю електродвигуни постійного струму типу ДП-0,25 код 31.10.10.300 у відповідності до Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97 (надалі за тексом «Продукція»), а покупець зобов'язується прийняти продукцію від продавця та оплатити її вартість на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору предмет договору: електродвигуни постійного струму типу ДП-0,25 потужністю 37,5-750 Вт.

Згідно із п. 1.3 Договору номенклатура, асортимент, загальна кількість зазначеної продукції, розмір партій, ціна за одиницю, сумарна вартість партії, умови та строки поставки передбачаються цим Договором та специфікацією, що є невід'ємною частиною цього Договору. Обсяги закупівлі продукції можуть бути зменшені залежно від фінансового стану покупця.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що ціна визначається даним Договором і приймається сторонами в національній валюті України - гривні. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у специфікаціях до даного Договору.

Специфікаціями №1 та №2 до Договору (надалі - «Специфікації») сторонами погоджено найменування, кількість, ціну товарів, що поставлятимуться позивачем відповідачу за Договором.

Відповідно до п. 5.1 Договору продавець здійснює передачу продукції на складі ПрАТ «Трнассигнал», м. Київ, вул. Жилянська, буд. 97, на умовах FCA - м. Київ, згідно вимог «ІНКОТЕРМС».

Положеннями п. 5.2 Договору визначено, що датою фактичної передачі продукції вважається дата двостороннього підписання товарно-транспортних документів, або акту приймання-передачі продукції між покупцем і продавцем.

Згідно із п. 6.1 Договору оплата за цим Договором проводиться після фактичної передачі продукції покупцю згідно п. 5.1 даного Договору, на протязі 45-ти банківських днів.

Положеннями п. 10.1.1 Договору визначено, що у випадку невиконання грошових зобов'язань у відповідності до вимог передбачених у п. 6 Договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі одної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобов'язання, від несвоєчасно сплаченої суми. Нарахування пені за прострочення строків оплати припиняється через 6 місяців від дня, коли оплата мала бути проведена.

Відповідно дог п. 13.1 Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє на предмет поставок продукції до 17.06.2013 р.

07.06.2013 р. сторони підписали Додаткову угоду №4, якою погодили викласти п. 13.1 в наступній редакції: «Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє на предмет поставок до 31.12.2014 р.»

На виконання умов Договору та на підставі Специфікацій, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 287 730,00 грн., що підтверджується накладною №2001 від 24.04.2013 р.

Вказана накладна підписана повноважною особою відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах справи довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №693 від 24.04.2013 р.

В свою чергу, відповідач частково сплатив вартість поставленого товару у розмірі 17 730,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

24.09.2013 р. між сторонами підписано акт звірки розрахунків, за змістом якого сторони встановили, що станом на 24.09.2013 р. ПрАТ «КЕЗ «Транссигнал» має заборгованість перед ТОВ «ВКФ «Електромотор» у розмірі 270 000,00 грн.

Претензією №б/н від 17.10.2013 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість за Договором у розмірі 270 000,00 грн., проте відповідач відповіді не направив, гршові кошти на вимогу претензії не перерахував.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості відповідача, а також просить стягнути нарахування за прострочення по її оплаті.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи (накладна №2001 від 24.04.2013 р.) підтверджується факт поставки позивачем товару за Договором, його прийняття, часткова оплата відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 270 000,00 грн.

Видаткова накладна містить підпис повноважного представника відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах справи довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п. 6.1 Договору оплата за цим Договором проводиться після фактичної передачі продукції покупцю згідно п. 5.1 даного Договору, на протязі 45-ти банківських днів.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 6.1 Договору грошове зобов'язання відповідача по оплаті поставленого позивачем за Договором товару на момент звернення позивача з позовом до суду настало.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 270 000,00 грн. на підставі Договору за поставлений товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ВКФ «Електромотор» про стягнення з ПрАТ «КЕЗ «Транссигнал» заборгованості у розмірі 270 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 7 220,29 грн. та 3% річних у розмірі 3 261,79 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті заборгованості у розмірі 287 730,00 грн. у період з 04.07.2013 р. по 07.08.2013 р., від суми боргу у розмірі 280 000,00 грн. у період з 08.08.2013 р. по 29.08.2013 р. та від суми боргу у розмірі 270 000,00 грн. у період з 30.08.2013 р. по 25.11.2013 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Положеннями п. 10.1.1 Договору визначено, що у випадку невиконання грошових зобов'язань у відповідності до вимог передбачених у п. 6 Договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі одної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобов'язання, від несвоєчасно сплаченої суми. Нарахування пені за прострочення строків оплати припиняється через 6 місяців від дня, коли оплата мала бути проведена.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, суд вважає за можливе задовольнити дану вимогу у розмірі заявленому до стягнення позивачем.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, що підлягає стягненню з відповідача становить 3 286,90 грн.

Оскільки позивачем заявлено вимоги в частині стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі, який є меншим, ніж визначений судом, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електромотор» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» заборгованості у розмірі 270 000,00 грн., пені у розмірі 7 220,29 грн. та 3% річних у розмірі 3 261,79 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електромотор» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97; ідентифікаційний код 00260652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електромотор» (02166, м. Київ, проспект Лісовий, 39-А; ідентифікаційний код 36464202) заборгованість у розмірі 270 000 (двісті сімдесят тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 7 220 (сім тисяч двісті двадцять) грн. 29 коп., 3% річних у розмірі 3 261 (три тисячі двісті шістдесят одна) грн. 79 коп. та витрати на сплату судового збору у розмірі 5 609 (п'ять тисяч шістсот дев'ять) грн. 64 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Куркотова Є.Б.

Дата підписання повного тексту рішення - 18.12.2013 р.