Ухвала суду № 36134788, 17.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року м. Київ К/800/20535/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2013 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 р.

у справі № 2а-11423/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Асторія» (далі - позивач, ТОВ «Асторія») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі - відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2013 р. позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.09.2012 р. № 0007972305.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2013 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Асторія» щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» їх реальності та повноти відображення в обліку за листопад 2011 р., за результатами якої складено акт перевірки № 3493/2201/31519251 від 03.09.2012 р.

В акті перевірки зазначено порушення п. 44.1 ст. 44 та п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, яке полягало у завищенні суми витрат декларації з податку на прибуток в сумі 49 9545 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2011 року у сумі 114 895, 00 грн.

На підставі акта перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.09.2012 р. № 0007972305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 114 895, 00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 09.02.2012 р. позивачем до податкового органу подано декларацію з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 р.

До складу валових витрат по декларації позивачем включено суми витрат по господарським операціям з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», зокрема: договору підряду № СП-21/10/11 від 21.10.2011 р. та додатковими угодами від 24.10.2011 р. № 1, №2, №3, № 4, предметом якого є виконання робіт по капітальному ремонту рулонної покрівлі житлових будинків за адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Садова, буд.10 - Г, вул. Садова, буд.10 -В, вул. Садова, буд.10 -Е та вул. Садова, буд.10 - А в порядку та на умовах, погоджених сторонами; №СП-06/06/11 від 06.06.2011 р. позивач (замовник) та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» (підрядник) уклали договір підряду щодо виконання робіт з улаштуванням покриття покрівлі з профнастилу на об'єкті за адресою: м. Харків, вул. Золочівська, 1, ЗЕМВ-1.

За результатами господарських операцій були складені належним чином: податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ форми № КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року форми № КБ -2в, підсумкові відомості ресурсів, договірної ціни, локальні кошториси форми №4, платіжні доручення, виписки по рахунку.

Щодо відсутності у ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» статусу платника податку на додану вартість на момент видачі податкових накладних колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова анульовано свідоцтво реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Промбуд-Монтажінвест». Постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2-а-14158/11/2070 від 24.11.2011р. скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» та зобов'язано ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» як платника податку на додану вартість. Вказана постанова набрала законної сили.

Відповідно до п.п.5.6.1 п. 5.6 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1394 від 07.11.2011 року, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

При цьому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі, в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва, до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2013 р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відхилити.

2.Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2013 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов