Ухвала суду № 36134690, 05.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/9814/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Коровай" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі за участю прокуратури Київського району міста Одеси про скасування податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Коровай" (далі - ТОВ "ТБ "Коровай") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі) за участю прокуратури Київського району міста Одеси в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року позов ТОВ "ТБ "Коровай" задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2012 року апеляційні скарги СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі та заступника прокурора Київського району м. Одеси залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2012 року та відмовити ТОВ "ТБ "Коровай" в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі проведено невиїзну документальну перевірку правомірності формування податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року ТОВ "ТБ "Коровай", та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за травень 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 12 серпня 2010 року №508/16-2/31370597/96.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "ТБ "Коровай" вимог пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: заниження суми податку на додану вартість у квітні 2010 року на загальну суму 203153, 11 грн. через відсутність сертифікатів якості на підтвердження прийняття вугілля від ТОВ "Сімекс", транспортних документів як підтвердження доказів поставки вугілля та складських документів на підтвердження його зберігання, у зв'язку з чим придбання вугілля від імені ТОВ "ТБ "Коровай" фактично не відбувалось, а віднесення до складу податкового кредиту ПДВ у загальній сумі 203153, 11 грн. є безпідставним.

На підставі вказаного акта перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення №0001421620/0 від 25 вересня 2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання ТОВ "ТБ "Коровай" з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 264099, 04 грн., в тому числі за основним платежем 203153, 11 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 60945, 93 грн.

Також СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "ТБ "Коровай" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні експортних операцій у січні, лютому та квітні 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 13 серпня 2010 року №517/16-2/31370597/98.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "ТБ "Коровай" вимог п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: необґрунтоване заниження суми податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, на загальну суму 580808, 64 грн., в тому числі в січні 2010 року - 114510, 22 грн., у лютому 2010 року - на 466298, 42 грн. Порушення пов'язане з відсутністю сертифікатів якості на підтвердження прийняття вугілля від ТОВ "Сімекс" та транспортних документів, як підтвердження доказів поставки вугілля та відсутність підтвердження задекларованих податкових зобов'язань ТОВ "Сімекс" по контрагенту у взаємовідносинах з ТОВ "ТБ "Коровай", тому придбання вугілля від імені ТОВ "ТБ "Коровай" фактично не відбувалось, а віднесення до складу податкового кредиту ПДВ у загальній сумі 580808, 64 грн., є безпідставним.

На підставі вказаного акта перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення №0001431620/0 від 25 вересня 2010 року, яким визначено ТОВ "ТБ "Коровай" суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 871212, 96 грн., в тому числі за основним платежем 580808, 64 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 290404, 32 грн.

Відповідно до 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно вимог пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту).

Відповідно до пп. 7.2.1. п. 7.2 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп.7.2.4. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "ТБ "Коровай" (покупець) та ТОВ "Сімекс" (постачальник) було укладено договір поставки від 23 січня 2007 року, згідно якого постачальник зобов'язується здійснити поставку товару на умовах СРТ порт Ізмаїл, а покупець прийняти та оплатити товар: вугілля українського походження, обумовленої якості у кількості, строки та по цінам, вказаними в даному договорі, якість товару підтверджується сертифікатами якості виробника.

Між ТОВ "ТБ "Коровай" та ПП "Карбон-Сервіс" було укладено договір комісії №17 від 01 лютого 2009 року, згідно якого ПП "Карбон-Сервіс" (комісіонер) зобов'язується за дорученням ТОВ "ТБ "Коровай" (комітента) за винагороду реалізувати на експорт в інтересах комітента від імені комісіонера за рахунок комітента вугілля в кількості та з якісними показниками, зазначеними в додатках до даної угоди. Місцем передачі товару згідно з умовами договору визначений порт Ізмаїл. Додатковою угодою від 28 грудня 2009 року був продовжений строк дії цього договору до 31 грудня 2010 року.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що при поставці товару за договором ТОВ "Сімекс", яке відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 19 грудня 2005 року №21439530 зареєстроване платником податку на додану вартість, видавало ТОВ "ТБ "Коровай" накладні: від 14 січня 2010 року №1 на суму ПДВ - 83270, 22 грн., від 18 січня 2010 року №2 на суму ПДВ - 31240, 00 грн., від 02 лютого 2010 року №10 на суму ПДВ - 185044, 82 грн., від 09 лютого 2010 року №11 на суму ПДВ - 83201, 58 грн., від 16 лютого 2010 року №12 на суму ПДВ - 187434, 54 грн.), від 17 лютого 2010 року №13 на суму ПДВ - 10617, 48 грн., від 28 квітня 2010 року №36 на суму ПДВ - 161129, 64 грн., від 30 квітня 2010 року №38 на суму ПДВ - 74327,12 грн., від 19 травня 2010 року №50 на суму ПДВ - 100307,65 грн., від 28 травня 2010 року №54 на суму ПДВ - 102845, 46 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що реальний характер господарських операцій підтверджується актами приймання-передачі товару, складені ТОВ "Сімекс", та ТОВ "ТБ "Коровай", видатковими накладними, підписаними представниками ТОВ "ТБ "Коровай" та ТОВ "Сімекс", дати та дані яких збігається з датами і даними у відповідних податкових накладних. Також ТОВ "ТБ "Коровай" надані посвідчення про якість вугілля, видані вуглехімічною лабораторією ТОВ "Донбаський збагачувальний комбінат" ТОВ "Сімекс". Оплата товару підтверджується виписками по рахунку ТОВ "ТБ "Коровай".

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що виконання договору комісії ПП "Карбон-Сервіс" підтверджується вантажними митними деклараціями від 25 січня 2010 року №506000009/2010/000198, від 19 січня 2010 року №506000009/2010/000110, від 03 березня 2010 року №506000009/2010/000643, від 07 травня 2010 року №506000009/2010/001333, від 19 травня 2010 року №506000009/2010/001424, від 19 травня 2010 року №5060000092010/001485, які засвідчують факт митного оформлення експортованого товару. У графі 9 "Особа, відповідальна за фінансове регулювання" вищезазначених вантажних митних декларацій поряд з відомостями про ПП "Карбон-Сервіс" вказані відомості про ТОВ "ТБ "Коровай".

Відповідно до ст. 195 Митного кодексу України вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає: 1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України; 2) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів; 3) дотримання експортером вимог, передбачених законом.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що митне оформлення товару в режимі експорту передбачає перевірку документів, що виступають правовими підставами для вивезення відповідного товару, у зв'язку з чим митне оформлення товару є своєрідним засвідченням факту здійснення відповідних господарських операцій, юридичною формою якого виступає оформлена належним чином вантажна митна декларація. Здійсненню правочину безумовно передує придбання відповідного товару, яке також підтверджується відповідними документами.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що надані до суду первинні документи відповідають вимогам, встановленим законодавством, та у своїй сукупності свідчать про фактичне здійснення правочину з придбання ТОВ "ТБ "Коровай" вугілля, яке в подальшому було реалізовано ним на експорт на підставі договору комісії, що свідчить про використання ним придбаного товару в оподатковуваних операціях, тобто, ТОВ "ТБ "Коровай" дотримано всі умови віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за відповідний звітний період.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "ТБ "Коровай".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров