Ухвала суду № 36134657, 05.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2013 р. м. Київ К/800/42405/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М. О.секретаря судового засідання Волошина В. М.,

представник позивача Авраменко С. Г.

представник відповідач Воронін В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2013 року у справі №826/4101/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" (далі - ТОВ "Кернел-Трейд") звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків (далі - МГУ Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування ВПП) в якому просить визнати скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2013 року позов ТОВ "Кернел-Трейд" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2013 року апеляційну скаргу МГУ Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування ВПП залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2013 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції МГУ Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування ВПП подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Кернел-Трейд" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками податкової інспекції було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Кернел-Трейд» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2012 року. За результатами перевірки складено акт від 18.01.2013 року № 58/40-50/23-20/31454383.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст.198. п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту та від'ємного значення у розмірі 7874541,00 грн. та вимог п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, яке спричинило завищення заявленої суми бюджетного відшкодування у розмірі 6387378,0 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.02.2013 року №0000072310, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 6387378,00 грн., в тому числі штрафні (фінансові санкції) у розмірі 3193689,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000082310, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2469307,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період, за який проводилась перевірка, ТОВ «Керенел-Трейд» мало господарські взаємовідносини з ПП «Трейд-Інвест-Агро» та іншими контрагентами в ланцюгу постачання, зокрема ПАБ «Кіровоградолія», ТОВ «Українська Черноморська індустрія Лтд.», ТОВ «ХПП Добронадіївське», ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», ПАТ «Полтавське хлібоприймальне підприємство», ПВКП «Промагрокомплекс», ТОВ «АТ Каргілл», ТОВ ПП «Форвард Л», ФГ «Ялинівське 2007», ТОВ «Рост-Інвест-Агро».

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що з вказаними суб'єктами господарювання позивачем було укладено договори купівлі-продажу та поставки сільськогосподарської продукції. Факт виконання договорів підтверджується первинними документами, що містяться в матеріалах справи, а саме: видатковими, податковими накладними, довіреностями на отримання матеріальних цінностей, товарно-транспортними накладними, складськими квитанціями на зберігання, договорами складського зберігання. Оплата за вказаними договорами підтверджується платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок завищення від'ємного значення з податку на додану вартість не відповідає дійсним обставинам справи.

Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України»).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що позовні вимоги ТОВ "Кернел-Трейд" підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та у порядку, визначеному статтями 236 - 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. О. Федоров