Ухвала суду № 36134650, 05.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/40030/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіра Інтернешнл" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіра Інтернешнл" до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спіра Інтернешнл" (далі - ТОВ "Спіра Інтернешнл") звернулось до суду з позовом до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київської області (далі - Баришівська ОДПІ) в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року позов ТОВ "Спіра Інтернешнл" задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року апеляційну скаргу - Баришівської ОДПІ задоволено. Скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ "Спіра Інтернешнл" відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ТОВ "Спіра Інтернешнл" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

26.08.2011 року старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України підполковником міліції Фаренюком О.С., з метою повного та всебічного дослідження обставин кримінальної справи №24-210, на підставі статей 66, 130 Кримінально-процесуального кодексу України прийнято постанову про призначення податкової перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Спіра Інтернешнл».

На виконання постанови слідчого про призначення податкової перевірки у рамках кримінальної справи №24-210, посадовими особами Баришівської ОДПІ проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Спіра Інтернешнл» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ВКП «Трейд-Центр» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року. За результатами перевірки складено акт від 16.12.2011 року № 1451/23/36812020.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1, п.п 5.2.1 п. 5.2, п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підставі акту перевірки Баришівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення від 29.12.2011 року №0000652332, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Спіра Інтернешнл» з податку на прибуток приватних підприємств на 51792,45 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 12948,11 грн.

Судом першої інстанцій задоволені позовні вимоги та встановлено реальність, товарність та виконання договору між ТОВ «Спіра Інтернешнл» та ТОВ «ВКП «Трейд-Центр», але суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанцій та відмовляючи позивачеві в задоволенні позову дійшов до висновку, що про відсутність та неможливість вчинення господарських відносин між сторонами.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «ВКП «Трейд-Центр», на умовах договору поставки, передано на користь ТОВ «Спіра Інтернешнл» товарно-матеріальні цінності. У свою чергу, на виконання умов зазначеного договору, покупець товару - ТОВ «Спіра Інтернешнл» провів оплату вартості поставленого ТОВ «ВКП «Трейд-Центр» товару. Після придбання товару у ТОВ «ВКП «Трейд-Центр», ТОВ «Спіра Інтернешнл» реалізувало його на користь своїх контрагентів, а саме: ТОВ «Трамбрандс-Україна», ЗАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Укрїна», ЗАТ «Кондитерська фабрика «Харківянка», ЗАТ «Полтавський масло екстракційний завод Кернел Груп». Факт реалізації товару підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 19.08.1999 року № 996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом першої інстанції встановлено, що первинні документи за зазначеним договором відповідають вимогам передбаченими ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно частин 2, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Правочинами, що порушують публічний порядок є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Судом першої інстанції зазначено, що відповідач не надав жодних належних доказів на підтвердження нікчемності укладеного між ТОВ «Спіра Інтернешнл» та ТОВ «ВКП «Трейд-Центр» договору.

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку сторони договору перевіряти повноваження контрагента на підписання первинних бухгалтерських та податкових документів, як і не передбачено відповідальності сторони договору за порушення її контрагентом вимог чинного законодавства при укладанні договору. У тому випадку, якщо не доказано обізнаності сторони договору про факт порушення законодавства його контрагентом на момент укладання договору, вважається, що така сторона діяла правомірно.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що укладений між ТОВ «Спіра Інтернешнл» та ТОВ «ВКП «Трейд-Центр» правочин відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданим, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року та залишення в силі постанови Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року у даній справі.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіра Інтернешнл" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року - скасувати.

Залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров