Ухвала суду № 36134638, 28.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року м. Київ К/800/30458/13

Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Інком» на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2013 року

у справі № 2а/1770/3996/2012

за позовом Приватного підприємства «Інком»

до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів у Рівненській області

про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство «Інком» (надалі також - ТОВ «Інком», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ, відповідач) про визнання протиправними дій податкового органу щодо встановлення результатів перевірки, визначення протиправним акта перевірки № 94/15-135/30896634 від 30 травня 2012 року, та визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 11 червня 2012 року № 0000381650, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 42923,00 грн., з яких: 34338,00 грн. - за основним платежем; 8585,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2012 року позовну заяву Приватного підприємства «Інком» - повернуто позивачу.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2013 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «Інком» залишено без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року - без змін.

В касаційній скарзі Приватне підприємство «Інком», вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуально права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати ухвали судів першої і другої інстанції та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року позовну заяву Приватного підприємства «Інком» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви: подання позовної заяви із зазначенням переліку документів та інших матеріалів, якими обґрунтовуються позовні вимоги; доданням документу про підтвердження повноважень представника ОСОБА_4; доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, з усіма копіями для відповідача, а також подання документу про сплату судового збору виходячи із заявлених позовних вимог (з урахуванням їх немайнового та майнового характеру) у розмірах, встановлених статтею 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

24 жовтня 2012 року на адресу Рівненського окружного адміністративного суду позивачем надіслано лист від 22 жовтня 2012 року за вх. № 22/10, до якого додано копію довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 146919, від 5 червня 2008 року, відповідно до якої керівником Приватного підприємства «Інком» значиться ОСОБА_4, разом з тим, інших документів позивачем до суду не було надано.

Згідно з вимогами частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Як підтверджується матеріалами справи в дотримання наведених вище положень Кодексу адміністративного судочинства України, позивач не надав суду доказів в обгрунтування заявлених позовних вимог, як і не зазначив про неможливість подання таких та не заявив відповідного клопотання суду про їх витребування.

Крім того, частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Розмір ставок судового збору визначений статтею 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», відповідно до вимог якої за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмір судового збору становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, що встановлено законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду.

Під майновими вимогами Суд розуміє будь-які вимоги суб'єктів права, що пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошами (грошовими коштами).

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» слідує, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що заявлена позивачем вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є вимогою майнового характеру, і у зв'язку з чим при поданні позову Приватним підприємством «Інком» необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1% від суми позовної вимоги (як це передбачено підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4).

Частиною 2 статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду. Надана суду першої інстанції довідка з ЄДРПОУ № 146919 не є належним доказом повноважень ОСОБА_4, оскільки видана 5 червня 2008 року, тоді як позовна заява подана 15 жовтня 2012 року.

За таких обставин, як підтверджується матеріалами справи, Приватним підприємством «Інком» не виконання ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року і не усунуто недоліки позовної заяви.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Отже, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції з урахуванням положень пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов вірного висновку про повернення позовної заяви Приватного підприємства «Інком».

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що при розгляді справи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі судові рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція не ґрунтується на положеннях законодавства та не підтверджується матеріалами справи.

За правилами частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення - слід залити без змін.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Інком» відхилити, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2013 року у справі № 2а/1770/3996/2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко