Ухвала суду № 36134402, 13.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 р.Справа № 815/3970/13-а

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області, Полку ПС при ОМУ ГУ МВС України в Одеській області про скасування наказів про звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року, яку в подальшому доповнив, та в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити його адміністративний позов в повному обсязі.

Постановою від 09 липня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області, Полку ПС при ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, в якому позивач просив скасувати наказ начальника ГУ МВС України в Одеській області № 903 від 08 травня 2013 року, наказ № 226 від 03 червня 2013 року щодо звільнення з органів внутрішніх справ; поновити на посаді інспектора Полку патрульної служби при ОМУ ГУ МВС України в Одеській області; стягнути з Полку ПС при ОМУ ГУ МВС України в Одеській області середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 08 травня 2013 року по день поновлення на роботі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, оскільки проводячи службову перевірку відповідачі не надали йому можливість ознайомитись з матеріалами службової перевірки, по закінченню проведення службової перевірки не повідомили його та не роз'яснили йому суть наказу про звільнення.

Також апелянт посилається на те, що під час подання позову до суду він не отримав, а ні копію наказу про звільнення, а ні копію службової перевірки.

Апелянт посилається на те, що його звільнення на підставі наказів № 903 від 08 травня 2013 року та № 226 о/с від 03 червня 2013 року, відбулось під час його перебування на лікарняному.

Оскаржуючи постанову, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не врахував положення ст. ст. 40, 41, 147-1, 148, 149 КЗпП України, не врахував той факт, що проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку прямо заборонено нормами Конституції України.

ГУ МВС України в Одеській області надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

Полк ПС при ОМУ ГУ МВС України в Одеській області письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України та наказом начальника УМВС України в Одеській області № 78 о/с від 20 лютого 1996 року призначений на посаду інспектора дорожньої міліції Комінтернівського відділу дорожньої міліції УМВС України в Одеській області з 12 лютого 1996 року (а.с. 59).

З 23 березня 2009 року наказом начальника ОМУ ГУМВС України в Одеській області № 40 о/с від 28 квітня 2009 року прапорщик міліції ОСОБА_1 призначений на посаду інспектора патрульної служби 4-ої роти (обслуговує Суворовський район м. Одеси) полку патрульної служби при Одеському міському управлінні ГУМВС України в Одеській області (а.с. 60).

Наказом № 903 від 08.05.2013 року «Про порушення наказів МВС України в частині реагування на повідомлення про правопорушення посадовими особами ОВС області та покарання винних» за безвідповідальне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», грубе порушення вимог пунктів 1, 2 ст. 10 розділу ІІ Закону України «Про міліцію», що виразилося у не забезпеченні безпеки громадян і громадського порядку, не попередженні і не припиненні кримінального правопорушення, не вжитті профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством, пункту 3.2.9. розділу 3 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України № 940-12, пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інструкції, затвердженої наказом МВС України №1050-12, інспектора патрульної служби 4-ої роти полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області, прапорщика міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України (за порушення дисципліни) (а.с. 47).

Наказом № 1347 від 20 червня 2013 року «Про внесення змін до наказу Головного управління № 903 від 08.05.2013 року», у зв'язку з виявленою технічною опискою при визначенні статті звільнення з ОВС прапорщика міліції ОСОБА_1 та прапорщика міліції ОСОБА_2, внесено зміни до пунктів першого та другого наказу ГУМВС України в Одеській області № 903 від 08.05.2013 року та вирішено вважати звільненим з органів внутрішніх справ прапорщика міліції ОСОБА_1 та прапорщика міліції ОСОБА_2 за п. 63 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України (за порушення дисципліни) (а.с. 69).

На підставі наказу № 903 від 08 травня 2013 року, з урахуванням змін внесених наказом № 1347 від 20 червня 2013 року, начальником ГУМВС України в Одеській області видано наказ № 226 о/с від 03 червня 2013 року, відповідно до якого у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено у запас Збройних Сил за п. 63 «є» (за порушення дисципліни) прапорщика міліції ОСОБА_1, інспектора патрульної служби 4-ої роти полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області (а.с. 61).

Суд першої інстанції встановив, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є результати службового розслідування, проведеного заступником начальника ОІВ штабу ГУМВС в області підполковником міліції Урманжи О.О., за результатами якого складений висновок № 5/1-557 від 06 травня 2013 року службового розслідування по факту порушень службової дисципліни посадовими особами ОВС м. Одеси під час реагування на повідомлення про кримінальне правопорушення.

У висновку № 5/1-557 від 06 травня 2013 року зазначено, що 02 травня 2013 року о 21:39 год. до Одеського міського управління з Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ надійшла інформація про те, що черговою частиною відділу міліції зареєстровано повідомлення від чергового окремого батальйону міліції УДСО про встановлення факту пошкодження вікна й порушення внутрішньої обстановки в будинку за адресою: АДРЕСА_1

Проведеною перевіркою встановлено, що цього ж дня о 02:18 год. по спецлінії « 102» надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_4 про те, що у зазначений будинок намагаються проникнути невідомі особи з метою пограбування і при цьому використовують спеціальні ріжучі пристрої («болгарка»). Заявник також повідомив, що інформацією про можливе правопорушення він володіє зі слів своїх батьків, які мешкають за вказаною адресою, в будинку на дві родини з суміжними входами, і залишив свій контактний телефон.

Вказану інформацію отримала оператор служби « 102» чергової частини ОМУ ГУМВС старший сержант міліції Ніколаєнко Т.Н., зареєструвала у зошиті вхідних телефонних дзвінків за № 944 і негайно проінформувала чергову частину Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ для проведення відповідної перевірки.

Крім того, з метою оперативного реагування помічник оперативного чергового ОМУ сержант міліції Сябрук М.В., по радіостанції, направив на місце екіпаж автопатруля «Зеніт-44» в складі інспектора патрульної служби 4-ої роти полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області прапорщика міліції ОСОБА_1 та інспектора патрульної служби цієї ж роти прапорщика міліції ОСОБА_2.

Також у висновку зазначено, що інспектори патрульної служби прапорщики міліції ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на місці події опитали мати заявника - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка пояснила, що ОСОБА_4 викликав міліцію за її проханням, так як у сусідній квартирі, що розташована у одному з нею будинку, годину назад вона чула гучні звуки.

Так як хазяйка даної квартири на цей час перебуває за межами країни, то ОСОБА_7 запідозрила про знаходження в приміщенні сторонніх осіб. При цьому ОСОБА_7 показала міліціонерам розташування будинку зовні по периметру і шляхи доступу до вхідних дверей сусіднього будинку. Підійти до них можна було перелізши через паркан, але міліціонери не стали підходити безпосередньо на місце події, обмежившись лише візуальним спостеріганням.

Не помітивши і не почувши нічого підозрілого, не провівши обстеження внутрішнього подвір'я, міліціонери доповіли оперативному черговому Хаджибеївського ВМ майору міліції ОСОБА_8, що ніяких порушень громадського порядку ними не виявлено, слідів, прикмет, або інших фактів, які б вказували на присутність в будинку сторонніх осіб ними не встановлено. Після чого, з дозволу оперативного чергового, автопатруль «Зеніт-44» залишив місце події.

Наприкінці чергування прапорщик міліції ОСОБА_2 надав до чергової частини Хаджибеївського ВМ формальний рапорт про результати виїзду, в якому зазначив, що інформація про правопорушення не підтвердилася, з будь-якими заявами й повідомленнями до них ніхто не звертався, при цьому в рапорті не було відображено усіх обставин події, про які міліціонери дізналися від громадянки ОСОБА_7 і, які вказували на можливе скоєння кримінального правопорушення (а.с. 43).

У висновку зазначено, що в подальшому, 02 травня 2013 року о 20:25 год. до чергової частини Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ від чергового окремого батальйону міліції УДСО надійшло повідомлення про те, що нарядом СП ГЗ «Іванків -11» за повідомленням ОСОБА_7 під час проведення обстеження подвір'я будинку АДРЕСА_1, виявлено сліди пошкодження вікна і порушення обстановки в будинку. А після того як працівниками СОГ ВМ в будинку було виявлено труп громадянки ОСОБА_9, оперативний черговий майор міліції ОСОБА_10 повідомив про виявлений факт керівництво відділу та вищестоящу чергову частину.

В подальшому матеріали повідомлення про виявлення трупу громадянки ОСОБА_9 в будинку АДРЕСА_1 були внесені до ЄРДР за № 12013170490002564 від 03.05.2013 року з правовою кваліфікацією п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

Суд першої інстанції встановив, що у зв'язку з викладеними обставинами, за результатами проведення службового розслідування, за безвідповідальне ставлення до виконання свої службових обов'язків, порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460-ІУ, грубе порушення вимог пунктів 1, 2 ст. 10 розділу II Закону України «Про міліцію», що виразилося у не забезпеченні безпеки громадян і громадського порядку, не попередженні і не припиненні кримінального правопорушення, не вжиття профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством, пункту 3.2.9. розділу 3 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України № 940-12, пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України № 1050-12, відповідачі дійшли висновку, що інспектора патрульної служби 4-ої роти полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області, прапорщика міліції ОСОБА_1 слід звільнити з органів внутрішніх справ за п. 63 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України (за порушення дисципліни) (а.с. 44-46).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що ГУ МВС України в Одеській області у відповідності до вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України проведено службове розслідування по факту порушень службової дисципліни посадовими особами ОВС м. Одеси під час реагування на повідомлення про кримінальне правопорушення, а тому посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на те, що службова перевірка на його думку проведена поверхово, не всебічно та не об'єктивно, є необґрунтованими, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаних обставин позивач до суду не надав. Також позивач не надав до суду доказів того, що він скористався своїм правом та звернувся до ГУМВС України в Одеській області з письмовим рапортом про ознайомлення з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, та, що йому було відмовлено у наданні такої можливості.

Отже, враховуючи результати проведеного службового розслідування, суд дійшов висновку, що позивачем при виконанні своїх службових обов'язків не виконано вимоги Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, та як наслідок було допущено порушення службової дисципліни, що виразилося у не забезпеченні безпеки громадян і громадського порядку, не попередженні і не припиненні кримінального правопорушення, не вжиття профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством.

Враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини, суд встановив, що ОСОБА_1 безвідповідально поставився до виконання свої службових обов'язків, порушив вимоги ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460-ІУ; грубе порушення вимог пунктів 1, 2 ст. 10 розділу II Закону України «Про міліцію», пункту 3.2.9. розділу 3 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України №940-12, пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України № 1050-12, а тому застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за п. 63 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України (за порушення дисципліни) є законним та обґрунтованим.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання позивача на те, що в період з 31 травня по 04 червня 2013 року він перебував на лікарняному, на підтвердження чого надав довідку № б/н від 31 травня 2013 року про тимчасову непрацездатність військовослужбовця, співробітника МВС України, студента, учня, видану комунальною установою «Міська поліклініка № 29» (а.с. 100), оскільки позивач в порушення п. п. 1.3, 1.4, 1.5 наказу Головного управління МВС України в Одеській області № 530 від 30.05.2008 року «Про додаткові заходи щодо впорядкування звільнення від службових обов'язків через тимчасову непрацездатність особового складу органів та підрозділів ГУМВС», не надав письмовий рапорт на ім'я безпосереднього керівника, який візується дільничним лікарем лікарні з поліклінікою ВМЗ, про вихід на амбулаторне лікування у позавідомчих закладах охорони здоров'я, а також не зареєстрував документи, що засвідчують непрацездатність, видані позавідомчими закладами охорони здоров'я, в лікарні з поліклінікою ВМЗ ГУМВС.

Окрім іншого згідно листа головного лікаря комунальної установи «Міська поліклініка №29» від 08 липня 2013 року № 473 за записами реєстраційних документів КУ «Міська поліклініка № 29», даних, які підтверджують перебування на лікарняному листі з 31.05.2013 року по 04.06.2013 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, немає (а.с. 105).

Також позивач не навів обґрунтованих доводів стосовного свого одночасного знаходження на лікарняному в КУ «Міська поліклініка № 29» та в Лікарні з поліклінікою ГУМВС України в Одеській області 01.06.2013 року (а.с. 98).

04 червня 2013 року ОСОБА_1 в приміщенні ГУ МВС України в Одеській області отримав військовий квиток, трудову книжку та витяг з наказу про звільнення, про що власноруч поставив підпис на особовій справі та жодних зауважень щодо його знаходження на лікарняному ОСОБА_1 зазначено не було (а.с. 53).

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що ГУ МВС України у відповідності до вимог законодавства України видано накази № 903 від 08.05.2013 року та № 226 о/с від 03.06.2013 року, відповідно до яких, інспектора патрульної служби 4-ої роти полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області, прапорщика міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за п. 63 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України (за порушення дисципліни), а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника Головного управління МВС України в Одеській області, Полку ПС при ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

02 травня 2013 року о 02:18 год. по спецлінії « 102» надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_4 про те, що у будинок АДРЕСА_1, намагаються проникнути невідомі особи з метою пограбування і при цьому використовують спеціальні ріжучі пристрої («болгарка»). Заявник також повідомив, що інформацією про можливе правопорушення він володіє зі слів своєї матері - ОСОБА_7, яка мешкає за вказаною адресою, в будинку НОМЕР_1 на дві родини з суміжними входами, і залишив свій контактний телефон (а.с. 33).

Вказана інформація була зареєстрована у зошиті вхідних телефонних дзвінків за № 944 та 02 травня 2013 року о 02:19:34 год. на місце був направлений автопатруль «Зеніт-44» в складі інспектора патрульної служби 4-ої роти полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області прапорщика міліції ОСОБА_1 та інспектора патрульної служби цієї ж роти прапорщика міліції ОСОБА_2.

02 травня 2013 року о 02:38 год. автопатруль «Зеніт-44» прибув за вказаною адресою.

Відповідно до пояснень позивача, (а.с. 38-39), пояснень ОСОБА_2 (а.с. 40) пояснень ОСОБА_7 (а.с. 36) прапорщики міліції ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на місці події опитали мати заявника - ОСОБА_7, яка пояснила, що ОСОБА_4 викликав міліцію за її проханням, так як у сусідній квартирі, що розташована у одному з нею будинку, годину назад вона чула гучні звуки. Так як хазяйка даної квартири на цей час перебуває за межами країни, то ОСОБА_7 запідозрила про знаходження в приміщенні сторонніх осіб.

При цьому ОСОБА_7 показала міліціонерам розташування будинку зовні по периметру і шляхи доступу до вхідних дверей сусіднього будинку. Підійти до них можна було перелізши через паркан, але міліціонери не стали підходити безпосередньо на місце події, обмежившись лише візуальним спостеріганням.

Не помітивши і не почувши нічого підозрілого, не провівши обстеження внутрішнього подвір'я, оглянувши замки на воротах, не встановивши явних пошкоджень, оглянувши, через паркан за допомогою ліхтарика, доступну для огляду частину подвір'я, за відсутності освітлення будинку, міліціонери в телефонному режимі доповіли оперативному черговому Хаджибеївського ВМ майору міліції ОСОБА_8, що ніяких порушень громадського порядку ними не виявлено, слідів, прикмет, або інших фактів, які б вказували на присутність в будинку сторонніх осіб ними не встановлено. Після чого, з дозволу оперативного чергового ОСОБА_8, автопатруль «Зеніт-44» залишив місце події.

02 травня 2013 року о 20:35 год. до Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ надійшла інформація про те, що виїздом на адресу АДРЕСА_1, за зверненням ОСОБА_7, візуальним оглядом встановлено пошкодження вікна та порушення внутрішньої обстановки (а.с. 34)

02 травня 2013 року о 21:39 год. до Одеського міського управління з Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ надійшла інформація про те, що черговою частиною відділу міліції зареєстровано повідомлення від чергового окремого батальйону міліції УДСО про встановлення факту пошкодження вікна, порушення внутрішньої обстановки та наявність трупу в будинку за адресою: АДРЕСА_1, (а.с. 34-35).

Після того як працівниками СОГ ВМ в будинку було виявлено труп громадянки ОСОБА_9, оперативний черговий майор міліції ОСОБА_10 повідомив про виявлений факт керівництво відділу та вищестоящу чергову частину.

В подальшому матеріали повідомлення про виявлення трупу громадянки ОСОБА_9 в будинку АДРЕСА_1 були внесені до ЄРДР за № 12013170490002564 від 03.05.2013 року з правовою кваліфікацією п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

Відповідно до витребуваних апеляційним судом доказів за фактом смерті гр. ОСОБА_9, за результатами проведеного досудового розслідування по кримінальному провадженню, встановлені особи, які причетні до скоєння умисного вбивства гр. ОСОБА_9, та встановлено, що злочин був скоєний в ніч на 02 травня 2013 року, приблизно в період часу з 01:00 год. до 03:00 год. (а.с. 160).

Відповідно до акту судово-медичного дослідження № 1610 від 03травня 2013 року за результатами дослідження трупу гр. ОСОБА_9 встановлено, що смерть гр. ОСОБА_9 перебуває у прямому причинному зв'язку з нанесеними травмами черепно-ліцьової частини.

Таким чином, злочин був скоєний 02 травня 2013 року у проміжок часу з 01:00 год. до 03:00 год., в той час коли автопатруль «Зеніт-44» прибув за адресою будинок АДРЕСА_1 02 травня 2013 року о 02:38 год. та провів поверхневий огляд будинку та прилеглої до нього території при відсутності освітлення.

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не скористались наданою гр. ОСОБА_7 інформацією щодо можливості попасти на подвір'я будинок НОМЕР_1 перелізши через паркан з частини її подвір'я (а.с. 36 - зворот), проте надали рапорт про те, що порушення громадського порядку не виявлено (а.с. 43 - зворот, 167, 168, 169).

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення позивачем вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», грубе порушення вимог пунктів 1, 2 ст. 10 розділу ІІ Закону України «Про міліцію», що виразилося у не забезпеченні безпеки громадян і громадського порядку, не попередженні і не припиненні кримінального правопорушення, не вжитті профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством, пункту 3.2.9. розділу 3 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України № 940-12, пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інструкції, затвердженої наказом МВС України №1050-12, якими визначено, що міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана, окрім іншого, забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок; виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством.

Також зазначеними нормативно-правовими актами встановлено, що працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 30 Конституції України, апеляційний суд не приймає доводи апелянта про дотримання ним вимог норм Конституції України щодо недоторканості приватної власності, оскільки позивач виконував службові обов'язки та перебував на місці події за викликом, внаслідок підозри проникнення до житла та скоєння злочину.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ГУ МВС України в Одеській області у відповідності до вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України проведено службове розслідування по факту порушень службової дисципліни посадовими особами ОВС м. Одеси під час реагування на повідомлення про кримінальне правопорушення, а тому посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на те, що службова перевірка на його думку проведена поверхово, не всебічно та не об'єктивно, є необґрунтованими.

Як під час розгляду справи судом першої інстанції так й при апеляційному перегляді позивач не надав доказів на підтвердження вказаних обставин, яким він обґрунтовував свій позов, та не надав доказів того, що він скористався своїм правом та звернувся до ГУМВС України в Одеській області з письмовим рапортом про ознайомлення з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка його стосується, та, що йому було відмовлено у наданні такої можливості.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що при виконанні своїх службових обов'язків позивачем не було виконано вимоги п. 3.2.9 розділу 3 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та п. 2.4. Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, та як наслідок було допущено порушення службової дисципліни, що виразилося у не забезпеченні безпеки громадян і громадського порядку, не попередженні і не припиненні кримінального правопорушення, не вжиття профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством.

Також не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що в період з 31 травня по 04 червня 2013 року він перебував на лікарняному, оскільки надана на підтвердження цього довідка № б/н від 31 травня 2013 року про тимчасову непрацездатність військовослужбовця, співробітника МВС України, студента, учня, видану комунальною установою «Міська поліклініка № 29» (а.с. 100), в порушення п. п. 1.3, 1.4, 1.5 наказу Головного управління МВС України в Одеській області № 530 від 30.05.2008 року «Про додаткові заходи щодо впорядкування звільнення від службових обов'язків через тимчасову непрацездатність особового складу органів та підрозділів ГУМВС», не зареєстрована в поліклініці ВМЗ ГУМВС.

Окрім іншого згідно листа головного лікаря комунальної установи «Міська поліклініка №29» від 08 липня 2013 року № 473 за записами реєстраційних документів КУ «Міська поліклініка № 29», даних, які підтверджують перебування на лікарняному листі з 31 травня по 04 червня 2013 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, немає (а.с. 105).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 70, 71, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 06 грудня 2013 року.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П.Шеметенко