Ухвала суду № 36134362, 26.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року Справа № 35368/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницьклегпром» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницьклегпром» до Державної податкової інспекції в місті Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Хмельницьклегпром» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому, яким з врахуванням уточнення позовних вимог просило: визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення відповідача від 22.12.2009 року № 0004102301/0/9965, від 15.01.2010 року № 0004102301/1/411, від 10.02.2010 року № 0004102301/2/1904 та від 13.04.2010 року № 0004102301/3/3138; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 22.12.2009 року № 1307251703/0/9957, від 15.01.2010 року № 1307251703/1/410, від 10.02.2010 року № 0000551703/2/1905 та від 13.04.2010 року № 0000551703/3/3117 в частині визначення податкового зобов'язання в розмірі 23880,00 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Постанова мотивована тим, що ні ОСОБА_2 (дольовик), ні ТзОВ «Хмельницьклегпром» (забудовник) не виконали своїх зобов'язань, визначених договором про дольову участь у будівництві житлового будинку на АДРЕСА_1, що підтверджує факт здійснення позивачем операції лише шляхом проведення по регістрах бухгалтерського обліку, фінансовий характер яких документально не підтверджено. Тобто ТзОВ «Хмельницьклегпром» фактично здійснювало лише документування в регістрах бухгалтерського обліку даних операцій, яке не відповідає сутності проведеної операції. Відтак, поворотна фінансова допомога, отримана ТзОВ «Хмельницьклегпром» від ОСОБА_2 в сумі 1192770 грн. відповідно до договору про надання поворотної фінансової допомоги станом на 30.06.2009 року не повернута йому як засновнику, тому підлягає включенню до складу валового доходу згідно з пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,чого позивач всупереч вимогам даної норми не зробив, в результаті чого ним занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 298193 грн. Також всупереч вимогам пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» як податковий агент не утримало та не перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб, отриманих від операцій з майном на суму 9361 грн.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки суд при її прийнятті порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також не з'ясував всіх обставин, що мають значення для справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідач помилково застосував положення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки відповідно до укладеного договору первісним боржником за договором від 26.12.2005 року ОСОБА_2 відповідно до ст. ст. 520, 528 Цивільного Кодексу України було переведено борг в сумі 3006630,00 грн. на ТзОВ «Хмельницьклегпром» (нового боржника). У зв'язку з укладанням договору про переведення боргу між позивачем і ОСОБА_2 були укладені договори, за якими позивач набув право кредитора відносно ОСОБА_2 Тобто відповідно до цих договорів ОСОБА_2 на визначені ними дати та у визначених сумах став боржником ТзОВ «Хмельницьклегпром». 01.07.2008 року ТзОВ «Хмельницьклегпром» і ОСОБА_2 уклали договір, за яким останній зобов'язався надати поворотну фінансову допомогу в сумі 2000000 грн. Відповідно до цього договору ОСОБА_2 надав ТзОВ «Хмельницьклегпром» поворотну фінансову допомога в сумі 1192770 грн., внаслідок чого у позивача склалась заборгованість перед ОСОБА_2 Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог строк виконання яких не настав або визначений моментом пред'явлення вимоги, а зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однією із сторін. За заявами ОСОБА_2 про зарахування зустрічних вимог його зобов'язання перед позивачем та зобов'язання позивача перед ним за зазначеними вище договорами були припинені шляхом зарахування зустрічних вимог на відповідні дати. Договором від 01.07.2008 року було передбачено, що повернення грошових коштів ОСОБА_2 здійснюється у будь-який зручний спосіб за домовленістю сторін, в тому числі шляхом зміни кредитора у зобов'язаннях, припинення зобов'язання зарахуванням або поєднанням боржника і кредитора в одній особі. Наведеним підтверджується, що поворотна фінансова допомога, надана ОСОБА_2 ТзОВ «Хмельницьклегпром» була повернута на кінець звітного періоду у спосіб, передбачений укладеним між ними договором шляхом припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог. Тому твердження податкового органу про порушення позивачем пп. 1.22.2 п.1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безпідставним, оскільки даною нормою визначається значення терміну поворотна фінансова допомога (норма-дефініція), яка не може бути порушенням, так як вона не є зобов'язальною. Також відповідачем неправомірно застосована норма пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 цього Закону, оскільки нею не регулюються правовідносини щодо поворотної фінансової допомоги при оподаткуванні прибутку підприємства, тому податкові повідомлення-рішення відповідача від 22.12.2009 року № 1307251703/0/9957, від 15.01.2010 року № 1307251703/1/410, від 10.02.2010 року № 0000551703/2/1905 та від 13.04.2010 року № 0000551703/3/3117 в частині визначення податкового зобов'язання в розмірі 23880,00 грн. (9361,00 грн. основний платіж та 18722 грн. штрафні (фінансові) санкції) є протиправними. Також апелянт зазначає, що ОСОБА_2 як засновник ТзОВ «Хмельницьклегпром» 01.08.2008 року вніс до статутного фонду товариства майно на суму 53065,25 грн. На думку позивача, відповідач в порушення ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ч. 2 ст.19 Конституції України неправомірно застосував до операції щодо внесення ОСОБА_2 рухомого майна до статутного фонду ТзОВ «Хмельницьклегпром», які не регулюють правовідносини щодо внесення фізичними особами майна до статутного фонду. Так, відповідно до пп. «а» пп. 9.6.7 п. 9.6 ст. 9 Закону про податок з доходів фізичних осіб для цілей цього закону під терміном інвестиційний актив розуміються, зокрема, корпоративні права. Відповідно до пп. 9.6.1 цього пункту оподаткування інвестиційного прибутку, облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з сум витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм пп. 9.6.4 цього пункту. Зазначеним беззаперечно підтверджується, що правовідносини щодо операцій з інвестиційними активами, до яких згідно з пп. 9.6.7 даної статті належать, зокрема корпоративні права, регулюються виключно спеціальними нормами права, а саме п. 9.6 ст. 9 зазначеного Закону, а не застосованими податковим органом п. 1.28 ст. 1, пп. пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, п. 1.15, п. 1.2 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Отже, твердження відповідача про те, що в даному випадку ТзОВ «Хмельницьклегпром» є податковим агентом, який повинен був утримати і сплатити до бюджету з даної суми податок на дохід з фізичних осіб, є протиправним. Крім того, внесок ОСОБА_2 до статутного фонду ТзОВ «Хмельницьклегпром» є витратами на придбання інвестиційного активу (корпоративного права) і не є доходом в розумінні п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та не відносяться до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до норм ст. 11, 12 цього Закону. Таким чином, відповідач в порушення зазначених норм права і відніс проведену операцію з інвестиційними активами до операцій з купівлі-продажу майна, а за зазначеним законом ці операції за своєю суттю і по цьому закону є різними операціями і регулюються зовсім різними нормами цього закону.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, з 09.09.2009 року до 13.10.2009 року працівники Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому провели планову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Хмельницьклегпром» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.06.2008 року по 30.06.2009 року, за результатами якої був складений акт від 07.12.2009 року № 12048/234/35940284.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем, зокрема, пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 298193 грн. та п. 1.2, п. 1.5 ст. 1, пп. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб на суму 9361 грн.

На підставі акту перевірки та за результатами процедури апеляційного узгодження первинних податкових повідомлень-рішень, відповідач виніс податкові повідомлення-рішення від 22.12.2009 року № 0004102301/0/9965, від 15.01.2010 року № 0004102301/1/411, від 10.02.2010 року № 0004102301/2/1904 та від 13.04.2010 року № 0004102301/3/3138, якими ТзОВ «Хмельницьклегпром» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 408359,00 грн., в тому числі 298193,00 грн. за основним платежем та 110166,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкові повідомлення-рішення від 22.12.2009 року № 1307251703/0/9957, від 15.01.2010 року № 1307251703/1/410, від 10.02.2010 року № 0000551703/2/1905 та від 13.04.2010 року № 0000551703/3/3117, яким ТзОВ «Хмельницьклегпром» визначено податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 23880,00 грн., в тому числі 7960,00 грн. за основним платежем та 15920,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з таких підстав.

01.07.2008 року ТзОВ «Хмельницьклегпром» уклало із засновником товариства ОСОБА_2 договір про надання поворотної фінансової допомоги № 1/07-08, предметом якого є надання підприємству поворотної фінансової допомоги в розмірі 2000000 грн., яка надається частинами на безоплатній основі.

Відповідно до п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поворотна фінансова допомога - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до даного договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Під час перевірки було встановлено, що поворотну фінансову допомогу, отриману в ІІІ кварталі 2008 року в сумі 112620 грн. та не повернуту на кінець звітного періоду, ТзОВ «Хмельницьклегпром» самостійно включило до складу валових доходів та відобразило в рядку 01.6 Декларації з податку на прибуток за три квартали 2008 року, однак не відобразило в рядку 01.6 Декларації з податку на прибуток за 2008 рік.

Відповідно до умов зазначеного договору поворотна фінансова допомога надається протягом п'яти років з дати підписання договору шляхом внесення грошових коштів до каси підприємства, або перерахування грошових коштів на будь-який рахунок підприємства, а також шляхом надання товарно-матеріальних цінностей у власність підприємства, або погашення заборгованості за придбання товарно-матеріальних цінностей та інших перерахувань. Також даним договором передбачено, що поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення засновником і поверненню за вимогою засновника. Крім того, договором передбачено, що всі зміни та доповнення до даного договору укладаються в письмовій формі та підписуються обома сторонами і жодна із сторін не має права передавати свої права за даним договором третій стороні без письмової згоди другої сторони.

Однак, як встановив суд, ОСОБА_2 до ТзОВ «Хмельницьклегпром» вимог про повернення поворотної фінансової допомоги не виставляв.

Також не встановлено підписання сторонами будь-яких додатків чи доповнень щодо змін умов зазначеного договору, а позивач не надав жодних доказів наявності письмової згоди кредитора щодо передання права за договором третій особі та заяв ОСОБА_2 про зарахування зустрічних вимог, вказаних в позовній заяві.

При цьому, як встановив суд першої інстанції, до моменту проведення відповідачем зазначеної вище перевірки не були внесені зміни до договору, датованих 29.08.2008 року, відповідно до яких повернення грошових коштів здійснюється у будь-який зручний спосіб, в тому числі шляхом зміни кредитора у зобов'язаннях, припинення зобов'язання або поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, з врахуванням положень наведеної норми, оскільки позика була надана ОСОБА_2 ТзОВ «Хмельницьклегпром» грошовими коштами, позивач був зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, однак під час перевірки не встановлено повернення ОСОБА_2 грошових коштів, отриманих на розвиток підприємства на умовах договору про надання поворотної фінансової допомоги від 01.07.2008 року в сумі 1192770 грн., а сума отриманої поворотної фінансової допомоги не була задекларована позивачем в рядку 01.6 Декларації з податку на прибуток за 2008 рік в сумі 805520 грн., за І квартал 2009 року в сумі 184810 грн., за І півріччя 2009 року 274630 грн., всього за період, що перевірявся, в сумі 1192770 грн.

Також під час перевірки перевіряючим було надано договір від 22.09.2008 року № 14/09-08 про переведення боргу, укладений між ОСОБА_2 (первісний боржник), ТзОВ «Хмельницьклегпром», в особі ОСОБА_3 (новий боржник) з одного боку та ЗАТ «Хмельницьклегпром» в особі голови правління ОСОБА_2 (кредитор) з другого боку, про наступне: первісний боржник переводить на нового боржника, а останній приймає грошовий борг у розмірі 3006630 грн., що виник в результаті укладання договору на дольову участь у будівництві від 26.12.2005 року № 60/12/26 між первісним боржником перед кредитором.

Однак, в даному випадку колегія суддів погоджується з висновком суду першої інтенції про те, що обґрунтовано не встановлено зв'язку між договором про надання поворотної допомоги від 01.07.2008 року № 1/07-08 та договором про переведення боргу від 22.09.2008 року № 14/09-08.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Під час проведення перевірки податковий орган направляв до Хмельницького бюро технічної інвентаризації запити від 17.09.2009 року № 27327/9/26-01/2 щодо надання інформації про наявність зареєстрованого нерухомого майна за ЗАТ «Хмельницьклегпром», та № 27333/9/26-01-2 щодо надання інформації про наявність зареєстрованого нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1.

На вказані запити Хмельницьке бюро технічної інвентаризації листом від 22.09.2009 року № 612861 повідомило, що за адресою АДРЕСА_1, приватної власності на нерухомість не зареєстровано, а листом від 22.09.2009 року № 612874, що за ЗАТ «Хмельницьклегпром» зареєстровано нерухомість за адресою м. Хмельницький, вул. Маршала Рибалко, 28 в м. Хмельницькому.

При цьому, із змісту даних відповідей встановлено, що житловий будинок на проспекті Миру, 57/3 не введено в експлуатацію, право власності на квартири, вказані у договорі про дольову участь ОСОБА_2, не передано.

Тобто ЗАТ «Хмельницьклегпром» на час проведення перевірки не виконано своїх зобов'язань за договором про дольову участь у будівництві.

Таким чином, ні ОСОБА_2 (дольовик), ні ЗАТ «Хмельницьклегпром» (забудовник) не виконали своїх зобов'язань, визначених договором про дольову участь у будівництві житлового будинку на АДРЕСА_1.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, ЗАТ «Хмельницьклегпром» лише відобразило в регістрах бухгалтерського обліку дані операції, однак фінансовий характер яких наявними документами перевірки не підтверджено, отже, дані бухгалтерського підприємства не відповідають реальним господарським операціям.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що поворотна фінансова допомога, отримана ТзОВ «Хмельницьклегпром» від ОСОБА_2 в сумі 1192770 грн. відповідно до умов договору про надання поворотної фінансової допомоги від 01.07.2008 року № 1/07-08 станом на 30.06.2009 року не повернута йому та підлягає включенню до складу валового доходу відповідно до вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», однак протиправно не зробило цього, в результаті чого занизило податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 298193 грн.

Відповідно до п. 1.28 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» інвестиція - це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Згідно з пп. 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 цього Закону господарські операції з включення основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду юридичної особи прирівнюються до придбання нею основних фондів.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником майна, зокрема, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на праві власності рухомого майна є з її боку відчуженням такого майна.

Підприємство в обмін на внесене до його статутного фонду рухоме майно надає фізичній особі корпоративні права.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду, як на території України, так і за її межами.

Згідно з пп. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи від операцій з майном.

Згідно з ст. 12 цього Закону дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1. статті 7 зазначеного закону (1.5%).

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 даного Закону податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до Закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

В даному випадку податковим агентом при нарахуванні на користь платника податку - фізичної особи доходу у вигляді відчуження майна засновником підприємства є ТзОВ «Хмельницьклегпром».

Відповідно до пп. пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 вказаного Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Не утримавши та не перерахувавши до бюджету податок з доходів фізичних осіб, отриманих від зазначених вище операцій на суму 9361 грн., ТзОВ «Хмельницьлегпром» порушило вимоги пп. пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Враховуючи наведені вище обставини та оцінюючи зібрані докази, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, прийняті з урахуванням усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а позивач не надав належних доказів їх протиправності.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницьклегпром» залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року у справі № 2а-4414/10/2270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницьклегпром» до Державної податкової інспекції в місті Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Святецький