Ухвала суду № 36133809, 11.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14330/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-Сервіс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Асканія-Сервіс» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 червня 2013 року № 0004442207 та № 0004432207.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 30 вересня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2013 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ТПК «Техномашпостач» за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, за результатом якої складено акт перевірки від 07 червня 2013 року № 24/22.7-31245422.

Актом встановлено порушення абз. 4 підпункт 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 40013 грн.; підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 32010, 00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 25 червня 2013 року № 0004432207 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 47054 грн., в тому числі за основним платежем - на суму 40 013,00 грн., за штрафними санкціями - 7041,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 25 червня 2013 року № 0004442207 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 37644,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 32010,00 грн., за штрафними санкціями - на суму 5634,00 грн.

З приводу даних правовідносин, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні, жовтні 2010 року та у січні 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю «Асканія-Сервіс» придбано у товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Техномашпостач» компресор Zelko 7 та регулятор 1900071012; вологопоглинач для осушувача та олива Primecool C22761068 на підставі рахунків - фактур № СФ-290914 від 29 вересня 2010 року, № СФ-281008 від 28 жовтня 2010 року та № СФ-280103 від 28 січня 2011 року

Згідно видаткових накладних від 30 вересня 2010 року № 300914, від 28 жовтня 2010 року № 281008 та від 31 січня 2011 року № 310114 позивачем отримано вищезазначений товар на загальну суму 183 780,00 грн. з ПДВ.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТПК «Техномашпостач» виписано позивачу податкові накладні від 30 вересня 2010 року № 300914, від 28 жовтня 2010 року № 281008 та від 31 січня 2011 року № 310114.

Оплата за поставлений товар здійснювалася в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки з банківських рахунків, копії яких долучені до матеріалів справи.

Представник позивача пояснив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Асканія-Сервіс» є представником торгівельної марки Zelko в Україні та має досвід продажу, обслуговування та ремонту компресорної техніки та осушувачів стислого повітря найбільших виробників промислового обладнання.

Придбані у товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Техномашпостач» товари були використані у господарській діяльності ТОВ «Асканія-Сервіс», а саме: у вересні 2010 року регулятор 1900071012 був проданий ТОВ «Сандора», що підтверджується видатковою накладною № АС-0000367 від 29 вересня 2010 року, довіреністю від ТОВ «Сандора» на отримання товару № 010295/2 від 29.09.2010 року та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361, контрагент ТОВ «Сандора»; у жовтні 2010 року компресор Zelko 7 був проданий ТОВ «Грінтур-Екс», що підтверджується видатковою накладною № АС-0000361 від 04 жовтня 2010 року, довіреністю від ТОВ «Грінтур-Екс» на отримання товару № 0347 від 29 вересня 2010 року та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361, контрагент ТОВ «Грінтур-Екс»; у листопаді 2010 року вологопоглинач для осушувача був проданий ВАТ «Подільський цемент», що підтверджується видатковою накладною № АС-0000444 від 23 листопада 2010 року та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361, контрагент ВАТ «Подільський цемент»; у січні 2011 року олива Primecool C22761068 була використана під час надання сервісного обслуговування обладнання ВАТ «Подільський цемент», що підтверджується актом здачі-приймання робіт № АС-0000013 від 27 січня 2011 року та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361, контрагент ВАТ «Подільський цемент».

Разом з тим, досліджуючи документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Асканія-Сервіс» та ТОВ «ТПК «Техномашпостач», колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем копії видаткових та податкових накладних не підтверджують того, що реалізований ним на адресу інших суб'єктів підприємницької діяльності товар був саме придбаний у ТОВ «ТПК «Техномашпостач».

Судом встановлено, що податкові та видаткові накладні від 30 вересня 2010 року № 300914, від 28 жовтня 2010 року № 281008 та від 31 січня 2011 року № 310114 виписані ТОВ «ТПК «Техномашпостач», підписані гр. ОСОБА_2

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «ТПК «Техномашпостач» зареєстровано Виконавчим комітетом Бориспільської ради за № 13541020000002168 від 26 листопада 2009 року. Код ЄДРПОУ 36803875. Знаходиться на обліку в Бориспільській ОДПІ Київської області ДПС. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 19 січня 2010 року, 100263577 - анульовано 05 грудня 2011 року, у зв'язку зі станом «До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням».

Згідно акту перевірки від 07 червня 2013 року № 24/22.7-31245422 засновником, директором та головним бухгалтером в одній особі, на дату складання даного акту була ОСОБА_3 Позивачем не було надано пояснення з приводу того, ким підписані податкові та видаткові накладні ТОВ «ТПК «Техномашпостач», оскільки встановити особу гр. ОСОБА_2 не вбачається можливим.

Представником відповідача зазначено, що ГУ ПМ ДПС до Державної міграційної служби України надано запит щодо тимчасової реєстрації іноземних громадян (нерезидентів) в період з 01 січня 2008 року по 12 лютого 2012 років, а саме стосовно гр. ОСОБА_3 На вказаний запит Державною міграційною службою України надано відповідь, що вказана громадянка за обліками служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб не значиться. ГУ ПМ ДПС до Державної прикордонної служби України надано запит щодо перетинання кордону України в період 2009 - 2011 рр. гр. ОСОБА_3 На вказаний запит Державною прикордонною службою України надано відповідь, що зазначена інформація відсутня.

В провадженні СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва знаходиться кримінальна справа № 80-0263 за фактом ухилення від сплати податків в особо великих розмірах службовими особами ТОВ «Медіа - Трейд Україна» (код за ЄДРПОУ 34819946) за ч. 3 ст. 212 КК України та за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) ТОВ «Остін Трейд» (код за ЄДРПОУ 37582931), ТОВ «Дормашавто» (код за ЄДРПОУ 36791493), ПП «Фірма «Володар» (код за ЄДРПОУ 31988783) з метою прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно та заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Матеріали справи містять копії постанов про порушення кримінальної справи від 10 квітня 2012 року, згідно яких порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва, зокрема, товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Техномашпостач».

Матеріали справи не місять доказів наявності у товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Техномашпостач» трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності.

Доказів, на підтвердження відвантаження, транспортування та зберігання придбаного у товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Техномашпостач» товару суду не надано.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що здійснені позивачем господарські операції з «ТПК «Техномашпостач» не носять реальний характер.

За правилами підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податкові та видаткові накладні від 30 вересня 2010 року № 300914, від 28 жовтня 2010 року № 281008 та від 31 січня 2011 року № 310114, виписані ТОВ «ТПК «Техномашпостач», підписані гр. ОСОБА_2, при цьому позивачем не надано даних, які б дозволяли ідентифікувати особу, яка брала участь у господарських операціях.

Наведене дає підстави суду вважати, що первинні документи, на підставі яких позивач сформував валові витрати по взаємовідносинах з ТОВ «ТПК «Техномашпостач», не відповідають вимогам, встановленим частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а валові витрати є такими, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Керуючись підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд вважає, що необхідними підставами для включення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів та послуг; використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за спірний період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «ТПК «Техномашпостач».

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити вимоги. зазначені в цій статті.

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вже зазначалося вище, позивачем не надано даних, які б дозволяли ідентифікувати особу, яка брала участь у господарських операціях.

Враховуючи, що податкові накладні ТОВ «ТПК «Техномашпостач» підписані невстановленими особами, то такі податкові накладні вважаються, що вони підписані не уповноваженою особою, а це не відповідає вимогам Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, а тому не можуть підтверджувати правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у відповідних періодах.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 17 березня 2009 року № 09/48.

Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-Сервіс» залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-Сервіс» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 16.12.13 р.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.