Ухвала суду № 36131096, 12.12.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1013/3653/12 Головуючий у І інстанції Оладько С.І. Провадження № 22-ц/780/6336/13 Доповідач у 2 інстанції ПриходькоКатегорія 44 12.12.2013

УХВАЛА

Іменем України

11 грудня 2013 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: Приходька К.П.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

при секретарі: Дмитренко Ю.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 03 жовтня 2013 року за позовом прокурора м. Ірпеня до Ірпінської міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,-

встановила:

у серпні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовував тим, що рішенням Ірпінської міської ради №1325-37-V від 27.12.2007 року ОСОБА_1 надано дозвіл на викуп земельної ділянки площею 700кв.м., в АДРЕСА_1 для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Ірпінської міської ради №2367-60-V від 05.12.08 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ОСОБА_1 в АДРЕСА_1, затверджено оцінку вартості вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 у сумі 280 098 гривень та вирішено продати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0700га., для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

На підставі зазначеного рішення 30.12.08 між Ірпінською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0700га., для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

Позивач зазначав, що при прийнятті вищезазначених рішень Ірпінської міської ради та укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки допущено істотні порушення вимог земельного законодавства України.

При укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки з ОСОБА_1 будь-які обставини, перелічені в ч.2 ст.134 Земельного Кодексу України, що виключають передачу земельної ділянки шляхом проведення земельних торгів площею 0,0700га., в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, відсутні.

Вказував, що на момент затвердження Ірпінською міською радою оцінки вартості земельної ділянки та продажу земельної ділянки ОСОБА_1, відсутні підстави перелічені ч 2 ст.134 ЗК України.

Тому, продаж ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0700га., для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 мав бути здійснений виключно на конкурентних засадах, а саме шляхом проведення земельного аукціону.

Вважав, що в порушення вимог раціонального використання земель відповідачем продано вказану земельну ділянку площею 0,0700га., без проведення аукціону.

Вказував, що в ході перевірки встановлено, що на підставі вищевказаних рішень Ірпінської міської ради, 30.12.08 між Ірпінською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0700га., для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

Також, ОСОБА_1 було видано державний акт серії ПЖ №925496 про право власності на земельну ділянку площею 0,0700га., в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, який також підлягає визнанню недійсним.

Тому, позивач просив визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати рішення Ірпінської міської ради №1325-37-7 від 27.12.2007р «Про надання дозволу ОСОБА_1 на викуп земельної ділянки в АДРЕСА_1.

Визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати рішення Ірпінської міської ради №2367-60-V від 05.12.2008р., «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ОСОБА_1 в АДРЕСА_1.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0700га., вартістю за нормативною грошовою оцінкою 280 098, 00 грн., для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, укладений 30.12.2008р. між Ірпінською міською радою та ОСОБА_1

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0700га., з кадастровим номером 3210900000:01:068:00332, розташовану в АДРЕСА_1

Зобов»язати ОСОБА_1 повернути територіальній громаді м. Ірпеня в особі Ірпінської міської ради земельну ділянку площею 0,0700га., з кадастровим номером 3210900000:01:068:00332, розташовану в АДРЕСА_1, вартістю за експертною грошовою оцінкою 280 098, 00 грн.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 03 жовтня 2013 року позов задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано рішення Ірпінської міської ради №135-37 від 27.12.2007р «Про надання дозволу ОСОБА_1 на викуп земельної ділянки в АДРЕСА_1

Визнано незаконним та скасовано рішення Ірпінської міської ради №2367-60 від 05.12.2008р «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ОСОБА_1 в АДРЕСА_1

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0700га., з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд, укладений 30.12.2008р між Ірпінською міською радою та ОСОБА_1.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0700га з кадастровим номером 3210900000:01:068:00332 розташовану в АДРЕСА_1

Зобов»язано ОСОБА_1 повернути територіальній громаді м. Ірпеня в особі Ірпінської міської ради земельну ділянку площею 0,0700га з кадастровим номером 3210900000:01:068:00332 розташовану в АДРЕСА_1

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення суду, посилаючись на недотримання норм матеріального та процесуального права при його ухваленні та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що рішенням Ірпінської міської ради №1325-37-V від 27.12.2007 року «Про надання дозволу ОСОБА_1 на викуп земельної ділянки в АДРЕСА_1», надано дозвіл ОСОБА_1 на викуп земельної ділянки площею 700кв.м., АДРЕСА_1 для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Ірпінської міської ради №2367-60-V від 05.12.2008р. «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ОСОБА_1 в АДРЕСА_1, затверджено оцінку вартості вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 у сумі 280 098, 00 грн. та вирішено продати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0700га., для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

На підставі вказаного рішення 30.12.2008р., між Ірпінською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0700га., для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

Також, на підставі договору купівлі-продажу від 30.12.2008р відповідачці ОСОБА_1 20.02.2009р., було видано Державний акт на право власності на землю. Наведені обставини справи стверджуються у судовому засіданні копією рішень ради №1325-37-V від 27.12.2007р., та №2367-60-V,копією договору купівлі-продажу земельної ділянки, копією Державного акту (а.с.9,10,57-59).

Згідно із ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобо»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч.2 ст.127 ЗК України (у редакції, яка діяла на час прийняття Ірпінською міською радою рішення) «Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок,на яких розташовані об»єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок».

Також встановлено, що на момент прийняття Ірпінською міською радою рішень №1325-37-V від 27.12.2007 року, 2367-60-V від 05.12.2008 року та продажу земельної ділянки ОСОБА_1, на земельній ділянці об»єкти нерухомого майна належних останній були відсутні.

Відповідно до ст.ст.162,163 Земельного кодексу України, охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості грунтів, продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до вимог ч.ч.1,3 ст.215 ЦК України, підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом , але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином на підставі викладеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що рішення Ірпінської міської ради №135-37 від 27.12.2007 року та №2367-60 від 05.12.2008 року прийняті із порушенням зазначених вище норм земельного законодавства, тому повинні бути визнані недійсними та скасованими.

Оскільки суд визнав незаконним та скасував рішення №2367-60 від 05.12.2008р «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ОСОБА_1 в АДРЕСА_1», яке було підставою для укладання 30.12.2008 року із ОСОБА_2 договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0700га., то підлягає визнанню недійсним і вказаний договір купівлі-продажу.

Згідно з вимогами ст.ст.155,211 ЗК України, державний акт, який виданий, виготовлений та зареєстрований з порушенням вимог чинного земельного законодавства України визнається в судовому порядку недійсним.

Суд першої інстанції також правильно не прийняв до уваги посилання відповідачів на ті обставини, що позивач пропустив строк позовної давності, оскільки пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 20.12.2011р., №4176-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства», який набрав чинності з 15.01.2012, встановлено, що позов про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи, може бути подано протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом,тому позивач не пропустив строк для подачі даного позову до суду.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі про незаконність та необгрунтованість рішення, неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, не знайшли свого підтвердження і повністю спростовуються дослідженими належними та допустимими доказами по справі.

За таких обставин, колегія судів, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін.

Керуючись: ст.ст.303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 03 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді