Ухвала суду № 36131092, 12.12.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/12161/2013-ц Головуючий у І інстанції Гапоненко А.П. Провадження № 22-ц/780/6260/13 Доповідач у 2 інстанції ПриходькоКатегорія 12.12.2013

УХВАЛА

Іменем України

11 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Приходька К.П.,

суддів Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

при секретарі Дмитренко Ю.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Дорошенка Руслана Сергійовича,

встановила:

у серпні 2013 року скаржниця звернулася до суду з скаргою посилаючись на те, що у що провадженні міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції знаходилась справа за виконавчим листом Білоцерківського міськрайонного суду Київської області №2-8373 по виконанню рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 на її користь 5 946 грн. боргу.

27.08.2013 року скаржник виявила в поштовій скриньці постанову про закінчення виконавчого провадження від 15.07.2013 року по виконавчому листу №2-8373 від 27.10.2010 року по якому вона являється стягувачем.

Враховуючи, що державний виконавець своїми діями та бездіяльністю порушив вимоги Закону України «Про виконавче провадження» просила суд поновити строк на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.07.2013 року по виконавчому листу №2-8373 від 27.10.2010 року, скасувати постанову, зобов»язати державного виконавця усунути порушення та встановити - хто являється власником, орендатором приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою - АДРЕСА_1, вжити заходів щодо обмеження виїзду за кордон боржника, стягнути з ДВС на її користь судові витрати.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2013 року скарга задоволена.

Поновлено скаржниці строк на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.07.2013 року по виконавчому листу № 2-8373 від 27.10.2010 року, скасувано постанову старшого державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Дорошенко P.C. про закінчення виконавчого провадження від 15.07.2013 року по виконавчому листу № 2-8373 від 27.10.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5946 грн., визнані дії та бездіяльність державного виконавця неправомірними, зобов»язано державного виконавця усунути порушення та встановити - хто являється власником, орендатором приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою - АДРЕСА_1, державному виконавцю вжити заходів щодо обмеження виїзду за кордон ОСОБА_3, стягнуто з міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 114,70 грн.

Не погоджуючись з ухвалою суду, апелянт МВ ДВС Білоцерківського УЮ ставить питання про скасування ухвали суду та постановлення нової про відмову у задоволенні скарги посилаючись на неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального та матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.07.2013 р. державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» та разом із виконавчим листом та копією матеріалів виконавчого провадження направлено до районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, копії постанови - сторонам.

Згідно реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції за 25.07.2013 р. копію постанови про закінчення ОСОБА_1 відправлено 03.08.2013 р. (згідно штампу Білоцерківського відділення зв»язку №13 ПАТ«Укрпошти»),

Відповідно до ч.3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» копія постанови про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому Законом.

Білоцерківським відділенням зв»язку №13 ПАТ«Укрпошти» 03.08.2013 р. отримано рекомендований лист з постановою про закінчення виконавчого провадження для доставки адресату та згідно п.11 Нормативів і нормативних строків в пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Мінтрансзв»язку України від 14.11.2005 р. №759.

До міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження згідно п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» від 15.01.2013р. з виконавчим листом №2-8373 вид. 27.10.2010р. а копією матеріалів виконавчого провадження, винесена державним виконавцем районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції.

До постанови про закінчення виконавчого провадження додано копії матеріалів виконавчого провадження: подання про тимчасове обмеження права виїзду з України від 02.11.2012 р. (вих. №8860), постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.01.2012 р., відповіді ДПС України про наявність у боржника відкритих рахунків у банківських та фінансових установах №1219/9/29-021 від 13.02.2012 р., постанови про арешт коштів боржника від 09.04.2012 р., витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповіді Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України №45/1869 від 28.04.2012 р., відповіді Білоцерківського МБТІ №1557 від 11.05.2012 р., акта державного виконавця від 12.11.2012 р., постанови про примусовий привід боржника від 03.12.2012 р., рапорта дільничного інспектора Білоцерківського МВМ від 06.12.2012 р., акта державного виконавця від 25.12.2012 р.

У постанові про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції вказано, що за ОСОБА_3 рухомого та нерухомого майна не виявлено. Також вказано, що боржник здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_1.

30.01.2013 р. державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

При виході на дільницю за адресою: АДРЕСА_1, державним виконавцем встановлено, що боржник за шазаною адресою підприємницьку діяльність не здійснює тому, що у зазначеному приміщенні розташований офіс філіалу страхової компанії «Український страховий дім», майна, належного боржнику на праві особистої власності, на яке можливо звернути стягнєїдія, за данною адресою не виявлено. ІІайно, яке знаходиться в даномі приміщенні, належить страховій компанії Український страховий дім», про що складено акт державного виконавця.

Згідно пункту 1.5.1. Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 р. №512/5, акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. У ньому викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.

Державним виконавцем проведено виконавчі дії за адресою: АДРЕСА_1, та результати викладено в акті державного виконавця.

Згідно відповіді Білоцерківською МБТІ та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 не зареєстровано, тому докази того, що боржник є власником приміщення за адресою: АДРЕСА_1, відсутні.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ОСОБА_3 зареєстрований як фізична ОСОБА_1 - підприємець за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно ч.1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувану.

За адресою: АДРЕСА_1, майна, шлежного боржнику, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено, том згідно ч.1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії повинні проводитися за місцем проживання чи перебування боржника, а саме за дресою: АДРЕСА_2, що за територіальністю підвідомче районному відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції.

Тому державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції 15.07.2013 р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно п.10 ч.1. ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», та разом із виконавчим листом та копією матеріалів виконавчого провадження направлено до районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції.

Згідно з вимогами ч.1 ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконання судових рішень вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 встановлений порядок звернення державного виконавця з поданням до суду щодо обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в»їзду в Україну у разі не виконання боржником своїх зобов»язань.

До подання додаються копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження, а також інші документи, які, на думку державного виконавця, підтверджують ухилення боржника від виконання зобов»язань, покладених на нього рішенням, відомості про характер та розмір невиконаних зобов»язань боржником.

Невиконання боржником самостійно зобов»язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов»язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов»язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об»єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Однак, суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст.212-214 ЦПК України, повно і всебічно не з»ясував фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги та якими доказами вони підтверджуються, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Отже висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, в зв'язку з чим ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні скарги.

На підставі викладеного та керуючись: ст.ст.304,307,312,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції задовольнити. Скасувати увалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2013 року і постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Дорошенка Руслана Сергійовича.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді