ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2013 р.Справа № 815/7052/13-а
Категорія: 10 Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д.судді -Кравець О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙР ПЛЮС» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙР ПЛЮС» про відшкодування витрат,
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2013 року управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в Приморському районі м. Одеси звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «ЕЙР ПЛЮС» про стягнення заборгованості по відшкодуванню суми витрат, що становить різницю між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів в сумі 3 321,64 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що у складі підприємства, правонаступником якого є відповідач були наукові працівники, які у теперішній час отримують пенсію. Чинним законодавством фінансування зазначеної різниці в сумах пенсій покладено на відповідача, однак він не відшкодовує відповідні витрати органу Пенсійного фонду.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з ТОВ «ЕЙР ПЛЮС» заборгованість в сумі 3 321,64 грн. по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів науковим працівникам на користь УПФ України в Приморському районі м. Одеси.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙР ПЛЮС» подало апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивачем колишнім працівникам підприємства виплачувалась призначена пенсія за віком як науковим працівникам відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Позивачем на адресу відповідача були надіслані повідомлення про суми витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсії, призначеною згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, проте, різницю між сумами пенсій у розмірі 3 321,64 грн. за період серпень-вересень 2013 року відповідачем сплачено не було.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача дійсно існує обов'язок по відшкодуванню заявлених органом Пенсійного фонду витрат, а розмір заборгованості ТОВ "ЕЙР ПЛЮС" перед УПФ України в Приморському районі м. Одеси підтверджується обґрунтованим розрахунком, у зв'язку з чим, позовні вимоги належить задовольнити.
В апеляційній скарзі ТОВ «ЕЙР ПЛЮС» вказується, що пунктом 2 «Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372, встановлено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Таким чином, на думку апелянта, фінансистами інших 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників є підприємства, установи, організації та заклади у штаті яких працювали певні суб'єкти наукової і науково-технічної діяльності, разом з тим, у штаті ТОВ «ЕЙР ПЛЮС» ніколи не було таких суб'єктів.
Колегія суддів погоджується з висновки суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується, зокрема:
- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.
З матеріалів справи вбачається, що особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у минулому були науковими працівниками державного підприємства «Науково-дослідний інститут «ТЕМП».
За договором купівлі-продажу від 19 вересня 2008 року (а.с.8-10), ТОВ «ЕЙР ПЛЮС» купило об'єкт малої приватизації - цілісний майновий комплекс державного підприємства «Науково-дослідний інститут «ТЕМП».
Згідно з п.1.2 цього Договору, покупець є правонаступником усіх майнових прав та обов'язків об'єкта приватизації.
Таким чином, обов'язок по відшкодуванню зазначеної різниці між сумами пенсій, який покладався на державне підприємство «Науково-дослідний інститут «ТЕМП», перейшов до ТОВ «ЕЙР ПЛЮС» як до правонаступника.
Отже, посилання апелянта на відсутність у його штаті наукових працівників не може бути прийнято до уваги.
Також, колегія суддів вважає безпідставним довід апелянта про неповідомлення його судом першої інстанції про дату, час і місце судового засідання, оскільки цей довід спростовується відповідною телефонограмою, прийнятою головним бухгалтером ТОВ «ЕЙР ПЛЮС» 11 жовтня 2013 року (а.с.22), тобто за 10 днів до судового засідання.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙР ПЛЮС» - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець
Судове рішення № 36127615, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/7052/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: